"Шахтар" потрапив у зміну поколінь. Може, ситуація не була би настільки критична, якби не коронавірусна криза. У Донецька завжди був запас бразильців. Одні грали, а інші створювали запас. Тепер довелося задіяти майже всіх. І це пішло на користь. Першу частину сезону команду лихоманило, але в другій, думаю, вони стануть сильнішими. Тренер вивчив можливості кожного гравця й тепер знає, що можна будувати. А якщо ще куплять пару футболістів, то можливий відхід Тайсона й інших ветеранів не помітять. За майстерністю — найсильніша команда України. За швидкістю виконавців — найкраща. Річ у реалізації потенціалу.
"Десна" має прекрасного тренера Олександра Рябоконя, який уміє витиснути все з гравців. Але трапляються незрозумілі речі. Інколи команда грає розкуто, сміливо йде вперед. А інколи затискається в собі, діє невпевнено, ніби їй заважає психологічна нестійкість. Сподобався Мудрик. У часи, коли всі покладали надію на киянина Супрягу, як потенційно найшвидшого гравця, Мудрик показав, що може на короткому ривкові оббігти будь-якого захисника.
Ресурсу команди вистачає, щоб поборотися за трійку призерів.
"Зоря" старт чемпіонату "проспала". Прокинулася після поразки в Лізі Європи від АЕКа. Потім видала чудовий відрізок, вершиною якого була перемога над "Лестером". Найкраща команда чемпіонату за переходом від оборони в атаку. Зважаючи на кадрові втрати в міжсезоння й чутки про нестабільність фінансів, четверте місце — добрий показник.
У першій половині чемпіонату найбільше сподобалася "Ворскла". Гра команди — одна з найкращих. Чомусь ніхто не звертає увагу, як Юрій Максимов навчився розкривати потенціал молодих гравців. У нього майже немає проколів. Усі, хто отримує шанс, проявляються. Прогрес у клубу великий.
"Колос" — міцний середнячок, де роблять ставку на ветеранів. І це приносить результат. Збудували та відкрили власний стадіон. Але досягли стелі в розвитку. Тепер треба вкладати більші інвестиції чи розвивати таланти.
"Олімпік" — гарна тренерська робота. Але для команди без свого стадіону, міста й уболівальників цього замало. Треба знайти базу й десь осісти. Як "Зоря" в Запоріжжі. Лише тоді можливий суттєвий розвиток. Зараз відмітив би прогрес нападника Шахаба.
Гірше грає "Олександрія". На неувагу керівництва тут нарікати не виходить, бо президент — справжній фанат футболу. Як на мене, причина слабкості — розконцентрація гравців. Деякі багато років грають в "Олександрії". Вирішили, що так триватиме завжди, й знизили вимоги до себе. Кілька матчів команда може видати з колишнім запалом і блиском в очах. Але в наступному бачимо якийсь набір людей, що грає без волі. Склад треба освіжити. І що швидше, то краще. Зараз коротка лава запасних.
У "Маріуполя" інші проблеми. Команда оновлюється з великою швидкістю. Все життя будується новий колектив. Та й важко Остапові Маркевичу розраховувати на успіх, бо понад 10 гравців — орендовані в "Шахтаря". Тренер не може розраховувати в тривалій перспективі ні на кого, бо будь-хто завтра може опинитися в "Шахтарі".
"Інгулець" — сільська команда, яка бореться за збереження прописки. Важко заманити в село перспективних гравців. Однак не здаються, президент має море енергії й заряджає нею решту.
"Минай" швидко досяг рівня прем'єр-ліги, а тепер намагається "переварити" сувору дійсність. Були ігри, де команда діяла агресивно. Має лідера — форварда Анатолія Нурієва. Тож уміють шукати таланти в глибинці.
"Руху" та тренеру Іванові Федику роздавали аванси. Але команда виправдала їх лише на початку, коли була нічия з "Шахтарем", і в кінці, коли перемогли "Дніпро". Головна біда — нестабільність.
Здивував "Львів" із запрошенням грузинського тренера Георгія Цецадзе, який у підсумку нічого не дав команді, його звільнили. Гра погана. Двоє в нападі, дев'ятеро — в захисті. Так далеко не зайдеш.
"Дніпро" — головне розчарування. Перший претендент на третє місце опинився на останньому. Провалився Михайленко. Невчасно захворів Йовічевич. Тоді інфекцію підхопили гравці. Якась суцільна смуга невдач. Але навесні виправдань не буде. Треба підніматися нагору. Вилетіти — не вилетять, але фінішують у другій частині таблиці.