Полузащитник "Александрии": "Касательно Зеленского, единственный плюс то, что начали делать неплохие дороги. Больше изменений не видно"

Продовжуємо говорити про навколофутбольні речі із гравцями УПЛ. Сьогодні в гостях у “Брутального” Максим Третьяков, один із лідерів “Олександрії”, який погодився поспілкуватись з Ігорем Шевчуком і, навіть, традиційно розповісти вульгарний анекдот. Втім, цей бонус на вас очікує в кінці інтерв’ю.

– Ти вихованець “Дніпра”, але за основну команду не провів жодного матчу, перебуваючи в системі клубу з 2011-го року. Чому не вдалось заграти?

– Насправді я дуже радий, що пройшов академію “Дніпра” та був у їхній системі. Можна сказати, що доволі рано потрапив у дубль завдяки Дмитру Михайленку. Але коли я потрапив до молодіжного складу, то головним тренером першої команди “Дніпра” був Хуанде Рамос. Великою рідкістю було, щоб хтось бодай тренувався з “основою”. Якщо говорити конкретно про себе, то лише одного разу на мене звернули увагу при Рамосі. Було тоді 16 років та мав їхати на збори з основним складом, але так сталось, що цей тренувальний збір в мене перетнувся із юнацькою збірною. На той момент потрібно було їхати із “синьо-жовтими”. Ось такий був шанс, поїхати на збори та зачепитись за першу команду. Можливо, хоча би тренуватись з ними. Згодом вже був епізод при Маркевичі. Вже тренувався з головною командою. Потрапив навіть у заявку, на матч проти “Говерли”, але на поле так і не вийшов. Потім дороги з “Дніпром”, на жаль, розійшлись. Шкода, що такого клубу вже немає. Також слід не забувати про конкуренцію, яка була на той момент в основному складі. Рівень футболістів та загалом чемпіонату. Це було набагато важче, ніж в теперішній УПЛ.

– Два роки провів в “Чорноморці” — яким був той період?

– Варіант з “Чорноморцем” у мене з’явився після виступів за харківський “Металіст”. Дуже тепло згадую цей час, особливо при Бабичу. При ньому я прийшов до команди та провів там доволі великий період своєї кар’єри, тому спогади тільки найкращі. Були багато хороших моментів, особливо під час першого року мого перебування там. Класний та боєздатний був колектив. Ми потрапили тоді в першу шістку та давали бій кожному. На жаль, не вистачило стабільності в тому плані, щоб зберігати хлопців, у яких були варіанти. Не було фінансових можливостей у клубу зберігати склад, підсилюватись та ставити перед нами серйозні завдання. Якщо поділити на два періоди виступ за “Чорноморець”, то другий видався менш вдалим, коли команда боролась за виживання. Однак мені вдалось проявити себе на той час та знайти новий клуб. А загалом було класно. Правда, дуже шкода, що після того, як я пішов, команда вилетіла з УПЛ. Досі підтримую зв’язок з деякими одеськими вболівальниками. Сподіваюсь, що там все буде добре в майбутньому. Зараз вони цього прагнуть. Я стежу за командою та бажаю виключно успіху.

– У Словаччині ти провів цілий сезон. В одній команді з тобою були ще два українці — Данило Безкоровайний та Станіслав Біленький. Комфортно себе почували?

– Так, комфортно, але оскільки прийшов до команди трішки раніше, ніж Стас, то десь йому вже було легше та простіше. В тому плані, що я вже все розумів, адаптувався, знав деякі речі та допомагав йому.

– Окрім того, в тому сезоні була інтернаціональна команда. Були представники із України, Словаччини, Чехії, Польщі, Кот-д’Івуару, Угорщини, Панами, Боснії та Герцеговини, Хорватії, Ірландії, Англії, Албанії, Камеруну та Нігерії. А головний тренер взагалі із Італії. На яких мовах ви спілкувались та як комунікували між собою?

– Так, команда дійсно була інтернаціональна. Всі спілкувались англійською мовою. Із місцевими хлопцями, зі словаками, то розмовляли на їхній мові. Не сказав би, що добре володію англійською, але в плані розмови та спілкування швидко підтягнув її. До того ж у нас в команді був репетитор та можна було ходити на уроки. Звісно, за бажанням. Вистачало і смішних моментів, особливо у перший час, коли прийшов до клубу. Якісь епізоди не розумів, то хлопці сміялись. Але це швидко минуло. За два-три місяці я вже все знав.

– Читав твоє інтерв’ю, де ти розкритикував Сергія Бойка, українського арбітра. Порівняй словацьких та українських суддів — де якісніше суддівство, на твою думку?

– Особисто на мій погляд, рівень суддівства вищий у Словаччині. Тому що менше зупинок у грі, дають грати набагато жорсткіше. Футболісти до цього звикають. Відповідно і зовсім інше видовище для вболівальників. Більш динамічно проходять матчі, менше зупинок та фолів.

– Сергій Вакуленко нам в інтерв’ю сказав, що в Україні арбітри вміють добре судити, але не хочуть. Погоджуєшся з ним?

– Вважаю, що свій рівень потрібно показувати на футбольному полі. Звісно, якщо буде хороший левел арбітражу, то буде менше розмов про помилки, суддівські скандали та інше.

– Як тобі виступи українських клубів в єврокубках у цьому сезоні?

– Звісно, я стежу за виступом наших команд. Завжди переживаю. Ми вболіваємо за всі українські клуби. Дуже радий, що “Зоря” взяла перші очки. Сподіваюсь, що це додасть їм впевненості у подальших матчах. Переживаємо і за “Шахтар”, і “Динамо”. Найголовніше, щоб всі ось ці поєдинки принесли користь командам. Вказали на помилки і клуби тільки виросли від цього. Завжди хочеться більшого та перемог. Так як донеччани нас порадували перемогою над “Реалом”, бажано більше таких моментів.

– В’ячеслав Шевчук нещодавно заявив, що “Шахтар” досягнув свого дна – слабка фізична готовність, втрата концентрації і мотивації. Ви того тижня зіграли з “Шахтарем” внічию. На твою думку, “Шахтар” справді сильно здав у порівнянні з минулим сезоном?

– Тут потрібно починати з того, що важко порівнювати матчі УПЛ та єврокубків. Це зовсім інший рівень відповідальності, пристрасті та всіх цих моментів. Мені дуже шкода, що “Шахтар” програв з таким великим рахунком 10:0 у двох матчах. Але потрібно враховувати те, що вони омолоджуються, йде зміна покоління. Вважаю, що ті хлопці, які зараз виступають за “гірників”, дуже швидко розвиваються та з кожним роком будуть тільки додавати. Конкретно з минулим сезоном, то, звісно, була стабільність, вони виступали набагато краще. Турнірна таблиця це підтверджувала.

– У цьому році ти підписав вже повноцінний контракт з “Олександрією” на два роки. Прописана певна сума відступних за тебе?

– Так, дійсно, контракт на два роки. Однак конкретних цифрів відступних, ми з клубом не підписували.