Сергей ЛИТОВЧЕНКО: "При переходе во "Львов" мотивировала возможность играть в Премьер-лиге"

Одним з підписань «Львова» у поточне трансферне вікно став досвідчений голкіпер Сергій Літовченко. 32-річний гравець підсилив останній рубіж команди та разом із «синьо-золотими левами» проходить насичену підготовку до старту офіційних поєдинків. Про історію та мотивацію переходу, враження після оформлення угоди та багато іншого Сергій Літовченко розповів в інтерв’ю клубній інформаційній службі.

-Сергію, опишіть, будь ласка, Ваші перші емоції після вступу до табору «Львова».

-Хороші емоції. Наразі тривають нелегкі тренування. Продовжуються збори, підготовка до нового сезону. Власне тому, часу глянути місто особливо і не мав. Кожного дня маємо по 2 тренування, працюємо. Класна робоча атмосфера, яка мені імпонує.

-Хто Вас запросив до ПФК «Львів»?

-Спілкувався і з головним тренером щодо співпраці, і з тренером воротарів, і агент, мабуть, теж свою роль відіграв у підписанні. Однозначно сказати не можна. Загалом, на користь мого переходу до ПФК «Львів» посприяло багато факторів.

-Що, тим не менш, стало вирішальним чинником для Вашого рішення підписати угоду зі «Львовом»?

-Перш за все, мотивувала можливість грати у Прем’єр-лізі. На деякий час їхав з України, грав у «Динамо» (Тбілісі), а попереднім клубом була першолігова «Волинь», у якій провів небагато часу. Хотілося повернутися до УПЛ. Також привабив шанс попрацювати з Вадимом Деонасом – тренером воротарів ПФК «Львів». Про цього фахівця чув тільки найкращі відгуки. Для мене це хороший стимул і я, можна сказати, певний виклик собі кинув, перейшовши сюди.

-Як Вас зустрів колектив?

-Деяких хлопців з команди знав ще до підписання контракту, тому проблем з адаптацією ніяких немає. Перед переходом я спілкувався, зокрема, з Сергієм Борзенком, з яким дружимо з дитинства. Разом з ним починали у професійному футболі, добре знаємося. Власне від нього і дізнався багато хорошого про «Львів». З Германом Пеньковим також знайомі, тому все добре. Наразі тільки позитивні емоції.

-Переїзд сімейного футболіста до іншого міста завжди супроводять побутові моменти. Чи встигли вже перевезти своїх рідних до Львова?

-Так, сім’я вже поруч зі мною, потроху обживаємося. Як тільки буде час, обов’язково зробимо собі невеличку екскурсію. У мене дві доньки, тому така вилазка має відбутися вже найближчим часом (усміхається). Загалом, у Львові вже маю солідну підтримку, тому жодні зайві думки не зможуть відволікти мене від повної самовіддачі на футбольному полі.