Никита БУРДА: "Наши задачи неизменны: выиграть золотые медали, Кубок Украины, Суперкубок и выйти в групповой этап Лиги чемпионов"

Захисник «Динамо» поділився очікуваннями від протистояння із донецьким «Шахтарем», розповів підготовку та підвів короткі підсумки минулого сезону

— Які очікування від матчу за Суперкубок? Сприймаєте його як відкриття сезону чи більше як товариський матч із підвищеною відповідальністю?

— Звісно, про товариський статус не може бути й мови. Сприймаємо його як відкриття сезону, як поєдинок за трофей із нашим головним та принциповим конкурентом — «Шахтарем». Тому готуємося дуже серйозно, як і на усі матчі. Звісно, дуже хочемо перемогти. Із нетерпінням чекаємо на старт нового сезону, хочеться реабілітуватися за минулий не дуже вдалий рік, та й за футболом вже скучили.

— Цього року, як ніколи, пізнє завершення сезону. Як сприйняли такі переноси дат через коронавірус?

— Нормально, адже у такій ситуації опинився увесь світ, тож іншого виходу не було – ми мали або так дограти сезон, або зовсім ніяк. Добре, що стало можливим хоч якось проводити матчі, було б значно гірше, якби з березня ми зовсім не грали у футбол і закінчили Чемпіонат. Тому ситуацію, що склалася, сприйняли спокійно.

— Як Вам сезон? Чи сподобалося, що значно піднялася конкуренція за медалі?

— Сезон вийшов дуже складним. Мені б більше сподобалося, якби ми посіли перше місце, адже це головне. За друге місце, дійсно, була напружена боротьба, «Зоря», «Десна», «Олександрія» — молодці, важко було грати майже з усіма командами.

— Як відзначите сезон для себе особисто? Чи вже повністю оговталися від травми морально та фізично? Як почуваєтеся?

— Як можу оцінити сезон, якщо я у ньому зіграв матчів дев’ять? Малувато буде для того, щоб робити якісь висновки. Через травму я пропустив тривалий час, але радий, що повернувся, задоволений, що пройшов це важке випробування, знову вийшов на поле і став ще сильнішим. Хоча і не грав, але у моральному плані загартувався. Сподіваюся відіграти повноцінний наступний сезон, а тоді вже можна буде щось оцінювати.

— Які очікування від наступного Чемпіонату? Чи є відчуття, що команда оновилася й готова до бою?

— Наші завдання завжди незмінні: виграти золоті медалі Чемпіонату, Кубок України, Суперкубок та вийти до групового етапу Ліги чемпіонів, чого вже давно не траплялося. А особисто для себе сподіваюся, що усі травми минуть, хочу забути про них і просто грати, допомагаючи команді, чим можу.

— Як працюється під керівництвом Містера? Чи була персональна розмова з Луческу?

— Усе нормально, тренуємося, з’явилося багато нового. Намагаємося якнайшвидше сприйняти принципи роботи, та філософію нового тренера, звикнути до його вимог та зрозуміти, якою він бачить нашу гру. Нововведення є у всьому: тактиці, тренуваннях тощо, адже у кожного тренера своє бачення гри та використання футболістів. Ще пройшло зовсім мало часу, але стараємося звикати та виконувати усе необхідне на футбольному полі. Готуємося із позитивним настроєм, із думками і сподіваннями, що цього сезону буде свято і на нашій вулиці.

— Чи вистачило часу для відпочинку? Як провели коротку літню відпустку?

— Так, цілком. Тижня достатньо, щоб і відпочити, і не втратити форму, тож усе добре. Цю відпустку якраз проводив в Одесі – їздив на кілька днів відпочити, тут для цього є усі умови.

— Ваші враження від літньої перерви? Чи є відчуття, що і ваш клуб, і конкуренти посиляться?

— Так, думаю, кожна команда під час літнього міжсезоння намагається посилитися, і ми не виняток. До нас у команду повернулося багато хлопців із оренди, які добре себе проявили в інших командах, тому це для нас підсилення. Думаю, так само і до інших клубів приходять нові гравці, щоб посилити певні проблемні місця.

— Які Ваші особисті спогади від матчу за Суперкубок? Який Суперкубок був найуспішнішим, найбільш пам'ятним?

— Особисто для мене найбільше вражень залишив минулий Суперкубок, коли ми перемогли «Шахтар» 2:1. По-перше, у цьому матчі я забив м’яч, причому перший у ворота «Шахтаря», а по-друге, поступаючись 0:1, у другому таймі нам вдалося переломити хід зустрічі на свою користь. Тому цей матч запам’ятався мені найбільше.