Генеральный директор "Руха": "Макаров демонстрирует какое-то маниакальное желание остаться президентом ПФЛ"

– Вперше в історії існування Професіональної футбольної ліги тотальна більшість клубів-членів ПФЛ публічно продемонструвала своє невдоволення роботою та діями Президента ПФЛ. Гадаю, це би мав бути дуже серйозний сигнал для пана Макарова. Це повинно спонукати його до правильних дій, здатних виправити і змінити ситуацію. Але, на жаль, не в цьому випадку. Сергій Макаров замість того, щоб відреагувати на цей лист, зробив вигляд, ніби його взагалі не було.

Футбольний клуб «Прикарпаття» надіслав та зареєстрував у ПФЛ лист за підписами двадцяти чотирьох клубів. Яким було здивування усіх клубів-підписантів, коли ми не отримали жодної реакції від пана Макарова. Натомість, дуже швидко, на наступний день, Сергій Дмитрович підготував порядок денний Ради ліг і розіслав клубам. Цим він ще раз продемонстрував, що робитиме все можливе, аби максимально продовжити свою присутність на посаді Президента ПФЛ. Це вже якесь маніакальне бажання залишитися в кріслі ще бодай на десять-двадцять днів. Не розумію, яка в нього мотивація. Він зобов’язаний включити в порядок денний наступного засідання Ради ліг питання про недовіру. Рада ліг – це дуже серйозний колективний орган, де збираються представники усіх клубів-членів ПФЛ. Якщо проходить засідання такого органу, а перед тим є звернення двадцяти чотирьох клубів про висловлення недовіри президенту ПФЛ, значить потрібно на найближчому зібранні клубів 5-го серпня це питання виносити та обговорювати. В президента, як виявилось, неймовірно великий страх втратити цю посаду. Макаров, вочевидь, вже приріс усім своїм єством до цього крісла. В мене складається таке враження, що для цієї людини це буде найбільша трагедія в житті, коли його позбавлять цієї посади, як дитину улюбленої іграшки. Якщо Сергій Макаров не включить у порядок денний найближчого засідання Ради ліг ПФЛ питання про висловлення йому недовіри, то інакше як боягузом і кар’єристом-коньюнктурником я його назвати не можу.

Мені важко зрозуміти, чому він так завзято, з усіх сил тримається за статус Президента ПФЛ. Цей пост йому дає зарплату, яку він отримує згідно з штатним розкладом, та службовий транспортний засіб, на якому він пересувається. Якщо бути відвертим, то я не бачу якихось вкрай важливих благ, за які так настирливо тримається пан Макаров. Можливо, він десь знаходить інші блага, але я не можу це стверджувати. Сергій Макаров вчепився зубами, кігтями й всіма іншими частинами тіла за цю посаду, і мене це дуже дивує та насторожує. Ця поведінка виглядає вкрай маніакальною і хворобливою. Можливо, йому пасувало б звернутися до спеціалістів, щоб не загострювати ситуацію?

Я знаю, що навіть деякі клуби, які не підписалися під листом, все одно підтримують позицію більшості клубів-членів ПФЛ. В силу різних обставин вони не захотіли висловлювати недовіру Макарову публічно, але, думаю, вони це зроблять на найближчій Раді ліг. Мене дивує інший факт. Я володію такою інформацією, що Макаров почав обдзвонювати клуби-підписанти і розповідати який поганий «Рух», що є якісь «темні сили» в УАФ, які проти нього. Пан Макаров всіх собак вішає на «Рух» та на інших неугодних, нібито «вони – проти мене, а я – за клуби, я за вас». Чесно кажучи, це дуже нечоловіча і принизлива позиція. Коли мені подзвонили колеги з інших клубів і сказали про це, я був трохи шокованим.

Доводилось чути про те, що наш клуб нібито ініціював кампанію проти Сергія Макарова через образу на рішення грати чемпіонат м’ячами Select. Так от, офіційно заявляю, що це просто нісенітниці та фантазії окремих ображених персонажів. У всіх клубів, зокрема і у нас, є набагато серйозніші претензії до керівництва ПФЛ. Взагалі, як може Сергій Макаров обіймати пост Президента ПФЛ після слів, що «вбивати команди можна якось тонше». Це ж нонсенс. Після таких слів, будь-яку людину, не кажучи вже про такого футбольного високопосадовця, потрібно негайно відстороняти від діяльності у футболі. На щастя, Комітет з етики та чесної гри вже розпочав розбиратись з цими висловлюваннями. У Професіональній футбольній лізі – повний безлад. Як можна було перенести гру чемпіонату проти «Оболонь-Бровар» без згоди обидвох клубів? До речі, на останньому засіданні КДК спортивному директору ПФЛ Євгенію Морозу була виписана за це догана. А яка анархія творилася під час вимушеної довготривалої паузи в Першій лізі… Пан Макаров своєю недопозицією пересварив між собою клуби. Він кілька місяців водив усіх за ніс, збирав незаконні Ради ліг, приймав на них неправомочні рішення. Як така людина, яка далека від успішного менеджменту, може об’єднати навколо себе клуби? І ще одне. З якого це дива Макаров вирішив провести засідання Ради ліг 5-го серпня у готелі «Русь»? Невже нема куди ефективніше витратити гроші клубів, маючи можливість провести цей захід в конференц-залі УАФ? Освоювати гроші клубів і розкошувати за них багато розуму не треба. А де ж дохідна частина бюджету Ліги, чи зроблені були якісь кроки, щоб навпаки, зняти фінансове навантаження з клубів? Більше того, пан президент вже повідомив клубам, що з наступного сезону суттєво доведеться збільшити внесок за участь в чемпіонаті. Називається, догосподарювались…

Під час Конференції у Києві ми не діяли за спинами у когось, а прямо на його очах збирали підписи у представників клубів, аби висловити недовіру. А згодом я в інтерв’ю публічно заявив про це. Тому закиди про закулісні ігри є нічим іншим, як спробою перекласти з хворої голови на здорову. Повірте, претензій до керівництва ПФЛ – безліч. І всі вони будуть висловлені, причому в жорсткій формі, на Раді ліг 5-го серпня.

Сергій Дмитрович вирішив абсолютно проігнорувати клуби. Він дуже швидко зробив порядок денний та ні з ким нічого не погодив. Вирішив проявити себе у ролі такого собі мінідиктатора. Зрозуміло, що клуби на засіданні Ради ліг можуть спокійно з голосу внести будь-яке питання в порядок денний. Після того, як лист за підписами двадцяти чотирьох клубів потрапив у ПФЛ, багато клубів, і ми у тому числі, звернулися до Сергія Дмитровича з вимогою внести це питання в порядок денний на наступне засідання Ради ліг, яке відбудеться 5-го серпня. Чого боятися? Якщо є складна ситуація, то потрібно з неї якось виходити. Він же ж вирішив просто закритися у власному коконі. Напевно, думає, що краще дочекатися Конференції, виграти час, посидіти ще в кріслі, а там якісь три клуби залишать ПФЛ, відбудуться певні зміни, нові клуби зайдуть в цю структуру. Можливо, тоді вдасться попрацювати з клубами, переконати, заговорити їх і далі продовжувати працювати на цій посаді?.. Переконаний, що він глибоко помиляється. За цей час він стільки наробив помилок, налаштував проти себе клуби, тому гадаю, у нього шансів немає. Він повинен з цим змиритися і просто піти з посади Президента ПФЛ. Ані він, ані його команда жодної користі цій структурі не принесли.