17 листопада 2005 20:24

Максим ФЕЩУК: "Для нас этот матч был шоком, а о бельгийцах нечего и говорить"


Перший матч плей-оф українська "молодіжка" програла в Маріуполі з рахунком 2:3, й лише затяті оптимісти вірили, що вдасться відігратися. І футболісти Олексія Михайличенка створили справжнє диво - на виїзді вони здолали сильну бельгійську команду. Причому до 70-ї хвилини програвали з рахунком 1:0. Упродовж наступних 23 хвилин тричі вразили ворота суперника й вибороли свою першу путівку на чемпіонат Європи.

Наступного дня після зустрічі гравець молодіжної збірної України та львівських "Карпат" Максим Фещук відповів на запитання кореспондента "Газети".

- У будь-якій ситуації завжди є шанси на успіх, - вважає Максим Фещук. - Після поразки в Маріуполі ми все одно сподівалися на перемогу в Бельгії та здобуття путівки на чемпіонат Європи. У першому таймі територіальну перевагу захопили суперники - вони господарювали в центрі поля, постійно перегравали нас, контратакувати їх було вкрай тяжко. Після пропущеного гола ми не опустили рук. Однак з'явилося відчуття, що в нас немає шансів пробитися на Євро. В перерві Олексій Михайличенко дав настанову грати до останньої хвилини, сказав, що втрачати нічого. Своїми словами він надихнув команду.

На початку другого тайму бельгійці знову заволоділи м'ячем і контролювали перебіг двобою. Їхня помилка в тому, що діяли на втримання рахунку та припинили атакувати. Коли втомилися, перша ж помилка господарів у обороні призвела до взяття воріт. Після цього бельгійці дещо розгубилися. Розігравши стандартне положення, ми змінили рахунок на 2:1. Для опонентів цей рахунок був хитким і неочікуваним. Вони жодного разу не поступились у відбірному циклі. Програючи, бельгійці розгубилися й не знали, що робити. Ті, хто дивився цей матч, мабуть, звернули увагу, що господарі часто вибивали м'яч в аут, будь-куди, аби подалі від власних воріт. Такий футбол не притаманний для бельгійців. Українці скористалися цим і дотиснули їх. Ми не продемонстрували комбінаційної гри, але головне - домоглися позитивного результату. Тренер подякував нам за характер, бійцівські якості.

- Максиме, у перерві Олексій Михайличенко кричав на гравців?

- Олексій Михайличенко вкрай рідко підвищує голос. Розбір гри відбувається після матчу. А під час двобою він не робить цього. Кожен гравець помиляється, і це потрібно розуміти. Олексій Михайличенко - хороший психолог, має власне бачення футболу. А в перерві він, навпаки, підбадьорював нас.

- А як сприйняли поразку бельгійські вболівальники?

- Чесно кажучи, для нас цей матч був шоком. А про них годі й казати. Ставлячи себе на їхнє місце, усвідомлюю, що мені такі відчуття не відомі. Для бельгійців гра з українцями - це щось схоже на переворот світу. Вони подумки були вже на чемпіонаті Європи. Бельгійці недооцінили нас. У цьому їхня головна проблема. Хоча команда в них дуже сильна. Приємно змагатися з такими суперниками. Ще перед грою на нашу адресу лунали нецензурні висловлювання. Після гри емоції переповнювали мене, тож я не звертав уваги на них. Потім розповіли, що, крім образливих слів, із трибун полетіли пляшки. Їх можна зрозуміти. Адже національна та молодіжна збірна не пройшли в основну стадії турнірів. А для Бельгії це справжня трагедія.

- А як відсвяткували цю подію?

- Мабуть, зайве говорити про те, що в усіх був чудовий настрій. Дорогою додому співали, веселилися. Думаю, не лише ми раділи - раділа вся Україна.

- Не було прикро від того, що в Україні вас не зустрічали помпезно?

- Ні, зовсім не прикро. Ми прилетіло о п'ятій ранку. Можливо, через це не було наших уболівальників. Декілька осіб прийшли в аеропорт, потиснули нам руку та подякували за гру. Багато незнайомих підходять і дякують за це. Мені приємно, що люди знають про наш успіх й цінують його.

Гліб Ваколюк, "Львівська газета"