19 вересня 2005 23:37

Игорь СКОБА: "Меня и Кардаша обменяли на Олега Гусева"


Досить талановитий гравець, провів майже весь минулий сезон у лазареті і відійшов "у тінь". Але Ігор Скоба мужньо подолав усі перешкоди, що сталися на його шляху, і впевнено завойовує місце у стартовому складі. Останні матчі на Кубок з “Олександрією" та в Чемпіонаті з “Кривбасом" підтвердили, що цей хлопець здатен демонструвати футбол, який йде на користь команді.

Народився Ігор Скоба 21 травня 1982 року в Києві. Вихованець ДЮСШ "Динамо". У складі іменитого клубу у віці 20 років дебютував на міжнародній арені, вийшовши на заміну у виїзному матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти “Левськи". Свого часу шукав щастя і в інших колективах. З “Динамо-2" на півроку перейшов до “Закарпаття" на засадах оренди. Побував в оренді і в “Оболоні". А з 10.07.2003 — гравець ФК "Арсенал-Київ".

Парадоксально, але сходження в “Арсеналі" затяглося. Причин чимало: травми, а значить нестабільність, конкуренція. І з тим амбітний молодий півзахисник, який добре може зіграти і в захисті, не погодився.

— Ігоре, перш за все цікаво було б дізнатись, як розпочалась ваша футбольна кар’єра?

— Першим моїм тренером був батько. Тож тільки-но ставши на ноги, одразу почав освоювати “гру мільйонів". З восьмого класу виступав за команди Спортінтернату на Лісовому масиві (Цікаво, що зараз саме там розташована база "Арсеналу"). А в десятому — мене запросили до динамівської академії, яку очолював О. Лисенко. З 1997 року почав грати за другу та третю динамівські команди. Потрапити вище було неможливо. Тренери довіряли виключно легіонерам і старій гвардії.Тож тривалий час освоював вищу лігу в ужгородському "Закарпатті". Повернувшись до "Динамо", навіть встиг зіграти матч на міжнародній арені.

— Це був виїздний матч кваліфікації Ліги чемпіонів проти болгарського "Левськи"?

— Саме так. Тоді я вийшов на поле під кінець гри. Була зафіксована перемога.

— І все ж "Динамо" вам довелось залишити?

— Через засилля легіонерів в той час, як напевно і зараз, молодому гравцю пробитися не реально. Я вирішив змінити клуб, і друге коло 12 чемпіонату провів в “Оболоні".

— Як виник варіант працевлаштування в "Арсеналі"?

— Мені запропонували спробувати свої сили в одному з найкращих колективів України, на що охоче погодився. Каноніри тоді були “на коні". Тепер я вже знаю, що мене і Василя Кардаша обміняли на Олега Гусєва. Одразу по приходу до муніципалів я отримав важку травму. Одужання затяглося.

— Як пройшов процес акліматизації?

— Колектив в „Арсеналі”, що треба. Прийняли, допомогли освоїтись, до того ж майже з половиною команди я був знайомий. Насамперед це Кернозенко, Коновалов, Клименко, Костюк, Коновалов, Наконечний.

— Як ви ставитесь до конкуренції?

— Ще нікому не завадила здорова конкуренція, вона лише допомагає. В нашій команді зібрано багато добрих гравців, які тільки допомагають молодшим партнерам.

— Чи все вас влаштовує в "Арсеналі”?

— Тут те що треба, але хотілося б мати побільше ігрової практики на серйозному рівні. Втім я розумію, що це залежить тільки від мене.

— Чи можете порівняти тренерські потенціали Грозного та Баранова?

— Не в моїх компетенціях судити про тренерів. Кожен має виконувати свою роботу. Футболісти — грати, тренери — давати вказівки. Футболісти — їх виконувати.

— Вас викликали і до молодіжної збірної України?

— У розташування “молодіжки" приїздив п’ять разів, але зіграв лише один матч проти Уельсу.

— Чи мали ви в дитинстві кумира?

— Кумира не мав. Мені все життя імпонує гра „Мілана”. Ціллю в футбольному житті є виступати за „міланезе”.

— Що спричинило такий розгром „Олександрії” в Кубку?

— Ми просто використали свої голеві моменти. Наприклад, у чемпіонаті ми не реалізовуємо й половини, а в матчі на Кубок наша реалізація була майже стовідсотковою.

— У наступній стадії Кубку каноніри зустрічатимуться з чернівецькою „Буковиною”. Що ви знаєте про цю команду?

— „Буковина” виступає в другій національній лізі. Коли я грав за третю та другу команди "Динамо", не раз зустрічався з „Буковиною”. Просто так в 1/16 фіналу ніхто не потрапляє. Тож нам потрібно буде прикласти максимум зусиль, щб грати в наступній стідії Кубку.

— За статистикою в "Арсеналу" найменше вболівальників у вищій лізі. Як грати, коли стадіон не заповнений і на 10%?

— Психологічно це дуже тисне. Хочеться, щоб збиралося більше глядачів. Ми ж граємо для них. Але ми розуміємо, якщо будемо перемагати багато і красиво, фанати одразу підуть на стадіон.

— Побажання вболівальникам...

— Фанам бажаю, щоб ми їх поменше підводили.