Дмитрий ДЖУЛАЙ: "Бока Хуниорс": Хроника реконкисты"

Було це 2007 року. “Динамо” щойно звільнило Анатолія Дем’яненка й розпочався пошук нового тренера. Дещо несподівано зателефонував працівник клубу й попросив назвати південноамериканських фахівців, що могли б очолити команду. Назвав тоді два прізвища. Мурісі Рамалью та Мігель Анхель Руссо. Бразилець йшов до другого з трьох поспіль чемпіонських титулів із “Сан-Паулу”, аргентинець кілька місяців тому виграв Копа Лібертадорес із “Бокою”. Однак важили навіть не титули, а методи цих наставників.

Уперше більш-менш ретельно постежити за командою Мігеля Анхеля Руссо вдалося у Копа Судамерикана-2005. Він тоді тренував “Велес Сарсфілд” й команда дійшла до півфіналу турніру. Гра її нагадувала роботу комп’ютера: постійне швидке перебирання варіянтів й пошук найоптимальнішого. Ставало зрозуміло, чому настільки переконливо “Велес” виграв Клаусуру-2005 у першій половині року. Надалі Руссо працював у різних клубах й після перемоги у Лібертадорес не мав великої кількості титулів. Із “Росаріо Сентраль” виграв другий дивізіон та повернув клуб до еліти (2012/13), а у Колумбії (2017) став чемпіоном на чолі “Мільйонаріоса”.

Минулого року Мігель Анхель попрацював у двох командах (перуанська “Альянса” з Ліми та парагвайський “Серро Портеньйо”) і довго, що у одній, що у іншій, не затримався.

Із “Серро Портеньйо” Руссо звільнився 6 жовтня. За два місяці (8 грудня) проходили вибори президента “Бока Жуніорс”. Одне з головних питань, що постало перед переможцем: призначення нового тренера. Президентом “Боки” став Хорхе Амеаль. Він вже очолював клуб раніше (2008-2011) після смерти Педро Помпіліо, в команді якого Амеаль був віце-президентом. Цього разу Амеаль, може, й не отримав би таку солідну підтримку (52,84%), якби не обіцянка призначити другим віце-президентом Хуана Романа Рікельме. Подейкували, що найвидатніший гравець в історії “Боки” може виставити свою кандидатуру, однак Роман вчинив інакше. І саме він мав останнє слово, коли почався пошук тренера. Рікельме вибрав Руссо. Це було його перше важливе рішення на новій посаді, але потім були й інші. Бо зараз Роман відповідає за увесь футбол “Боки”.

А це означає, що зміни відбулися у всій структурі. Чимало команд різних вікових категорій теж отримали нових наставників. Усі вони є колишніми гравцями “Боки”. Інші екс-футболісти клубу, Рауль Касіні, Хорхе Бермудес та Марсело Дельгадо, допомагають Рікельме у вирішенні чималої кількости адміністративних та організаційних питань. Ще одна зміна впроваджена Рікельме: перша та молодіжна команди тренуються поруч. Ідея полягає в тому, щоб зв’язок між ними був якомога кращий, а тренер резерву Себастьян Баттаґлія постійно контактував із Руссо.

Чемпіонат 2019/20 “Бока” починала під керівництвом Густаво Альфаро. Не програла жодного з перших дев’яти матчів, пропустила в них тільки один м’яч та лідирувала у турнірі. Але у півфіналі Копа Лібертадорес чекали матчі проти “Рівер Плейт”. Саме той відрізок став невдалим для команди Альфаро. Окрім вильоту від найпринциповішого суперника, “Бока” ще й почала втрачати очки у чемпіонаті й швидко перемістилася з першого місця на четверте. Щоправда претенденти на титул йшли досить щільно й після заключного поєдинку 2019-го (поразка від “Росаріо Сентраль” у 16-му турі) “Бока” була третьою й відставала від “Рівера” та “Архентінос Жуніорс” на одне очко. У Руссо було сім матчів, щоб зробити команду чемпіоном.

Матч №1, “Індепендьєнте” (вдома)

Суперник: 15 місце, чотири тури без перемог. У “Інде” дебютував Лукас Пусінері, який до цього дуже непогано тренував у Колумбії “Депортиво” з Калі.

Склад: з різних причин із перших хвилин вийшло тільки три гравці, що починали матч проти “Росаріо Сентраль” у грудні. Головне рішення Руссо (та Рікельме) — Карлос Тевес знову є гравцем основи. В Альфаро Карлітос зіграв 10 матчів у чемпіонаті й у 4-х із них був у старті. У Руссо один із ідолів клубу, який був на межі прощання із “Бокою”, отримав повну довіру й водночас відповідальність. Із дитячого вогнику в очах капітана перед виходом на поле “Бомбонери” було зрозуміло, що він прагнув цієї відповідальности. Щиру, щасливу усмішку швидко змінила зосередженість.

Гра: Руссо обрав схему 4-1-3-2. Раніше Рікельме наголошував, що всі команди клубу мають грати 4-3-1-2, з енганче. Але на фінішній прямій чемпіонату Руссо мав швидко адаптуватися до характеристик своїх нових підопічних. У деяких фазах гри можна навіть було говорити про 4-2-4, чи навіть 4-1-1-4.

В опорній зони Руссо залишав тільки молодого колумбійця Йормана Кампусано. Поль Фернандес починав вище, але мав коригувати свою позицію залежно від того, хто володів м’ячем.

Руссо ніби підкреслював, що тривалий контроль м’яча у центрі не потрібен, команда має переходити до атаки максимально швидко. Флангові захисники Франк Фабра та Хуліо Буффаріні отримали значно більше свободи, аніж у Альфаро.

Це була перша відмінність, що відразу впала в око. Команду Альфаро називали занадто “ніяковою” саме через низьку активність флангових оборонців.

“Бока” справді почала агресивно, прагнула опинятися біля штрафного гостей максимально швидко. Коли ж “Інде” вдавалося зустрічати суперника вище, перехід до атаки втрачав точність. Ще й на 23-й хвилині отримав червону картку центральний захисник Карлос Іскьєрдос. Надзвичайно важливим був сейв Маркоса Діаса відразу після цього вилучення. Голкіпер добре зреагував на удар Фернандеса зі штрафного. Ще один небезпечний удар у виконанні Ромеро воротар парирував наприкінці тайму. До перерви “Бока” дисципліновано захищалася. Мауро Сарате відпрацьовував у обороні на лівому фланзі.

На 60-й хвилині Сарате пішов із поля через травму і з’явився колумбієць Себастьян Вілья. Його появи очікували у старті, але Руссо випустив молодого Агустіна Обандо, який сподобався йому на зборах. Щоправда, Обандо довелося міняти після вилучення Іскьєрдоса, щоб у центр захисту вийшов Жуніор Алонсо.

У меншості “Бока” намагалася не закриватися біля своїх воріт, шукала можливості для комбінаційної гри і, здавалося, що матиме кращі шанси, коли вдесятьох залишилися й гості. Але за 15 хвилин після вилучення Пабло Переса нічого створити не вдалося.

Результат: 0-0

Турнірне становище: “Рівер” — 33, “Бока”, “Архентінос Жуніорс” — 30.

Матч №2, “Ташерес” (виїзд)

Суперник: 14 місце, 2-2-6 у 10 попередніх турах. “Бока” не вигравала у Кордобі з 1991 року. Попри те, що “Ташерес” надовго вилетів 2003-го, до цього було кілька матчів без перемог на полі цієї команди.

Склад: три зміни. Алонсо замість дискваліфікованого Іскьєрдоса, Вілья замість Обандо на лівому фланзі та Франко Сольдано в атаці замість травмованого Сарате.

Гра: у цьому матчі вперше можна було оцінити наскільки небезпечною та швидкою може бути ця “Бока”, якщо залишити їй простір. На 14-й хвилині “Ташерес” подавав кутовий. Маркос Діас упіймав м’яча й миттєво розпочав контратаку, яку завершив Вілья. На все пішли лічені секунди.

У позиційному нападі знову можна було іноді помітити, що команда “розділена”. Це траплялося, коли відстань між Кампусано та Фернандесом була завеликою. Тоді згенерувати гру в центрі було важко. Однак вже було зрозуміло, що пріоритети інші. Допомагати Йорману мали центрбеки. Зокрема Лісандро Лопес регулярно опинявся на чужій половині під час позиційних атак. У ці хвилини також виділялися маневри Тевеса, який постійно створював можливості для взаємодії партнеру, який володів м’ячем.

Без м’яча перегруповувалися швидко та дисципліновано. З початку другого тайму менше контролювали м’яч, але завдяки хорошому вибору позицій у захисті не дозволяли “Ташересу” створити щось серйозне.

На 64-й хвилині господарі подавали кутовий. Що сталося далі? Маркос Діас упіймав м’яча й миттєво розпочав контратаку. Тільки цього разу Вілья вже був асистентом, а забивав Тевес.

На останніх хвилинах поєдинку все ж довелося понервувати. Після замін “Ташерес” додав, на 81-й Валойєс відіграв один м’яч, тож “Боці” довелося утримувати мінімальну перевагу.

Результат: 2-1

Турнірне становище: “Рівер” — 36, “Бока” — 33, “Ланус” — 32

Матч №3, “Атлетико Тукуман” (вдома)

Суперник: 11 місце, 5 нічиїх поспіль у чемпіонаті, приїхав між двома матчами кваліфікації Копа Лібертадорес проти болівійського “Стронгест”. “Атлетико” не програвав на “Бомбонері” з 1981 року.

Склад: одна зміна. Повернувся після дискваліфікації Іскьєрдос.

Гра: знову темповий початок домашнього поєдинку. Знову центральні захисники наближаються до Кампусано, коли команда виходить із оборони. Це звільнює латералів, а високі лінії в свою чергу дозволяють швидко починати боротьбу за м’яч після втрат. Корисно проти суперника, який компактно розташувався на своїй половині. Особливо активно йшов відбирати м’яча Франко Сольдано. В одному з таких епізодів наполегливість форварда допомогла Сальвіо вийти сам-на-сам, а коли голкіпер парирував удар, першим на добивання встиг Сольдано.

Від “Ташереса” “Бока” пропустила після кутового, а у цьому матчі АТ ледь не забив після штрафного, але Ередія пробив головою над перекладиною. Це був не єдиний випадок у цьому матчі, коли суперник завершував ударом розіграш стандарту. Також “Боці” час від часу доводилося напружуватися, щоб ліквідувати загрози власним воротам. Насамперед тому що не вдавалося тримати гру під контролем. Діям на флангах не вистачало ритму та регулярности. Остаточно заспокоїлися фани “Боки” лише наприкінці компенсованого часу, коли Рамон Абіла заробив та реалізував пенальті.

Результат: 2-0

Турнірне становище: “Рівер” — 39, “Бока” — 36, “Ланус” — 33

Матч №4, “Сентраль Кордоба” (Сантьяго дель Естеро) (виїзд)

Суперник: 17 місце, фіналіст Кубка Аргентини, у 9 попередніх турах 3-4-2.

Склад: одна зміна. Повернувся після травми основний голкіпер Естебан Андрада.

Гра: вже на четвертій хвилині екс-гравець “Боки” Марсело Мелі віддав пас назад від центрального кола. Тевес перехопив м’яч, обіграв голкіпера й відкрив рахунок. Господарі відреагували на цей гол напрочуд активно. Ритм ставав дедалі нестямнішим й “Бока” налаштувалася на різкі переходи в контратаки. У середині тайму травмувався Лісандро Лопес, у центр захисту вийшов Алонсо.

Контрвипад страв результативним на 26-й хвилині. Сальвіо спокійно розібрався з воротарем. Цей сценарій був типовим для всього матчу. “Бока” не контролювала м’яч дуже довго, не домінувала у грі, але дуже переконливо використовувала вільні зони. Вже у другому таймі Андрада розпочав атаку, упіймавши м’яч після подачі зі штрафного. Забивав Тевес. До перерви Карлітос не реалізував пенальті, однак спогади про цю невдачу перекреслив своїм голом та пасом на Вілью у ще одній контратаці. У цьому епізоді лайнсмен не помітив офсайд у колумбійця. Ще один пенальті “Боки” не забив Сольдано.

Перша перемога з великим рахунком, хоч насамперед слід було відзначити ефективність команди Руссо, якість її швидких атак, а не якісь інші елементи гри. Також зникли останні сумніви щодо Тевеса. У цій гонитві за “Рівером” він був справжнім вождем на полі. Після дублю в цьому матчі в нього було стільки ж забитих м’ячів (три), як і у десяти поєдинках з Альфаро.

Результат: 4-0

Турнірне становище: “Рівер” — 42, “Бока” — 39

Матч №5, “Годой Крус” (вдома)

Суперник: 24 місце. 4-0-15. Напередодні обіграли “Уракан” після чотирьох сухих поразок поспіль.

Склад: травмованого Лопеса замінив Алонсо.

Гра: “Бока” грала впевнено з самого початку. Маневри були доволі гармонійними. Команда діяла терпляче, коли не вдавалося швидко загострити атаку. Цей стартовий тиск призвів до голу Тевеса на 19-й хвилині. І хоч назагал було не так вже й багато моментів, кожен із них зрештою виникав завдяки зрілій грі, завдяки плавності та скоординованості усіх ліній.

Більше втрат було на початку другого тайму. Цей відрізок став найважчим для “Боки”. Після вилучення Еррери господарі знову взяли м’яч під контроль. Друга результативна атака (на 83-й) була чудовим прикладом злагоджености. М’яч красиво рухався з одного флангу на інший, аж поки Сальвіо не спрямував його в сітку. За чотири хвилини Тото забив ще один м’яч. Футболіст, який у Альфаро відзначився двічі, зараз вже мав три точних удари.

Ще одна важлива зміна у “Боці” Руссо. Форварди, окрім того, що старанно рухалися та працювали без м’яча, почали забивати. Це не стосувалося хіба що Сольдано, котрий дійсно виконував неймовірний обсяг корисної роботи, але майже не вражав ворота.

Результат: 3-0

Турнірне становище: “Рівер” — 45, “Бока” — 42

Матч №6, “Колон” (виїзд)

Суперник: 22 місце. 0-2-6 і 3 забитих м’ячі у попередніх восьми турах.

Склад: уперше жодної зміни.

Гра: “Ми стоїмо”, — розпачливо вигукував Руссо у першому таймі. Тренер “Колона” добре розібрав гру “Боки”, грамотно підготував свою команду й у першій половині гості справді не могли поворушитися. Гравці “Колона” поспішали накрити Кампусано. Центрбеків не чіпали, ті, якщо хотіли, могли б виконувати довгі передачі, але на це господарі погоджувалися й були готові вигравати боротьбу в повітрі. Значно важливіше було для них не дати розганяти атаки колумбійському хавбеку.

“Бока” завжди покладалася на великих футболістів й завжди формувала великих футболістів. Йорман Кампусано зіграв 61 матч у другому дивізіоні чемпіонату Колумбії (“Депортиво Перейра”) та 26 у першому (“Атлетико Насьйональ”). У минулому сезоні, своєму першому у складі “Боки”, він провів 10 матчів. У першій частині сезону 2019/20 Альфаро використав його 6 разів.

Руссо доручив 23-річному півзахиснику ключову позицію. У більшості випадків перші метри переходу до атаки були відповідальністю Йормана. Відповідь колумбійського хавбека стала більш ніж переконливою. Він діяв впевнено, грамотно, згідно із чіткими критеріями й часто можна було бачити, як він холоднокровно виводить м’яч навіть у оточенні кількох опонентів. Чи було це народження нової легенди “Боки”, зараз сказати важко, але Кампусано зробив дуже багато для збалансованости цієї версії команди.

Тому, коли “Колон” усіляко блокував його дії, зупинилася вся “Бока”. Тевес опускався аж на власну половину, щоб торкнутися м’яча, й це страшенно не подобалося Руссо. Поль Фернандес помилявся у передачах. “Ще один такий пас, і його поміняють”, — зазначив у трансляції Хуан Пабло Барський. За кілька хвилин Фернандес забив. І все відразу змінилося. І для нього, і для інших. “Боці” була потрібна саме ця чітко розіграна атака, щоб звільнитися від психологічного тиску. Далі знову з’явився вільний простір, увімкнув швидкість Вілья й “Бока” комбінувала та забивала на будь-який смак. Знову відзначилися Сальвіо і Тевес. Ще один м’яч після виходу на заміну забив Абіла. Матч, що у першому таймі віщував найбільші проблеми, завершився переконливою перемогою.

Результат: 4-0

Турнірне становище: “Рівер” — 46, “Бока”— 45

Матч №7, “Хімнасія” (вдома)

Суперник: 19 місце. 2-4-1 у семи попередніх турах. Команда, яку тренує Марадона.

Склад: одна зміна. Іскьєрдос отримав у Санта-Фе п’яту жовту, тому в центрі оборони дебютував Карлос Самбрано.

Гра: за кілька секунд до початку матчу з “Індепендьєнте” Руссо запитали, якими були його настанови безпосередньо перед виходом на поле. “Спокій і щоб знали, що таке “Бока”, — відповів тренер.

Сам Руссо на собі відчув, що таке “Бока” ще тоді, 2007-го. На матчі Клаусури проти (який збіг!) “Хімнасії” на “Бомбонері” були банери, що натякали досить прозоро: Руссо, якщо “Бока” завелика для тебе, — йди. Уболівальникам не подобалося, що мало грає один із їхніх ідолів — Гішермо Баррос Скелотто. Хоча майбутнього тренера “Боки” тоді не надто часто використовували як гравця основи і Альфіо Басіле, і Рікардо Ла Вольпе.

“Бока” — це титули, слава, велич. Водночас “Бока” — це тиск, це вимогливість, це одна з найважчих футболок у світі. Кожен, хто витримував цей тиск, потрапляв до історії клубу. У матчі проти “Хімнасії” команді Руссо дуже хотілося позбутися надмірного психологічного тягаря якомога швидше. Перший хороший момент був на 5-й хвилині. Поступово “Хімнасія” вирівняла гру, відсунула її далі від своїх воріт. Наступного разу “Бока” створила загрозу на 24-й. Якщо “Колон” блокував Кампусано, команда з Ла-Плати воліла перекрити фланги “Боки”.

На 33-й двічі поспіль били головою Сольдано і Тевес. “Бока” знову домінувала на останніх хвилинах першого тайму. “Рівер” у цей час і пропустив, і відігрався. Тож для чемпіонства “Боці” треба було забивати. Натомість на старті другої половини ледь не відзначилася “Хімнасія”. У “Боки” перша більш-менш гостра нагода була тільки на 67-й хвилині. До цього було багато нервів, замало чітко сформульованих комбінацій.

“Знати, що таке “Бока”. Хто у цьому складі знає це краще за Карлоса Тевеса? Коли м’яч потрапив до нього на 72-й хвилині після довгоочікуваного хорошого розіграшу, капітан завдав удар, на який голкіпер міг би зреагувати краще. Так само, як 17 грудня 2004-го міг би краще зреагувати воротар “Болівара”, коли Тевес забивав йому м’яч, що приніс “Боці” трофей. Міг би.

Але це “Бока”. Це сила історії та легенд. І коли жива легенда завдає удару, підсумок може бути тільки один. Для цього Тевес був потрібен Рікельме та Руссо, для цього йому повернули його законне місце. Повернення стало золотим для всіх трьох.

Результат: 1-0

Турнірне становище: “Бока” — 48, “Рівер” — 47.

Дмитро Джулай