3 червня 2005 02:36

Андрей ШЕВЧЕНКО: "Пусть сын увидит Киев"


Що й казати, роль Андрія Шевченка в українській збірній важко переоцінити. Незважаючи на відносні невдачі в останніх матчах, Андрій не лише не зневірився, але й прибув до табору збірної з яскравими очима. Звісно, він не міг пройти позв пильне око кореспондента “УФ”.

— Порівняно з останніми матчами, зміни, звичайно, є, — взяв слово Андрій. — Однак тепер треба залишитися на вершині, а це, як ви знаєте, найважче.

— Як оцінюєте майбутній матч?

— Як і тоді, так і тепер вони будуть гратимуть від оборони, тому багато простору у нас не буде. Однак треба намагатися використовувати ті моменти, які у нас будуть.

— На вашу думку, яким складом гратимете?

— Це запитання до головного тренера Олега Блохіна. Вважаю, що він щось вигадає для наших суперників. Однак, вважаю, що кардинальних змін у складі не буде.

— Чи не здається, що після виснажливого сезону ви у такому матчі могли б і не виходити?

— Скажу коротко: я хочу грати, незважаючи на ранги і важливість матчів.

— Після відносно легкої прогулянки попереду Греція. Який результат влаштує?

— Якщо налаштовуватимося на нічию, то програємо. Однак перед Грецією ще є Казахстан…

— Ваша клубна команда “Мілан” не зовсім вдало завершила сезон. Як настрій?

— Не сказав би, що настрій поганий. Адже це гра. Нам не вистачило лише дещиці, щоб виграти і чемпіонат Італії, і Лігу чемпіонів. Вважаю, сезон для мене був вдалим. Однак давайте зараз більше думати про збірну…

— Недооцінки суперника не буде?

— Яка може бути недооцінка? Ми ж граємо відбірковий турнір до форуму, у фінальній частині якого ще ніколи не грали…

— Андрію, як син?

— Він приїхав зі мною. Звичайно, ще не зовсім розуміє, що діється… Але всьому свій час. Адже йому лише сім місяців… Нехай побачить Київ.

Володимир КОЦУР