Анатолий КОЛОША: "Высота травы на стадионе "Динамо" уменьшилась с 5-ти до 1,8 см"

Сучасний футбол із кожним роком стає швидшим та динамічнішим. Робиться все можливе, аби прискорити гру. Це стосується не лише фізичних кондицій футболістів: за особливими технологіями розробляються м’ячі, які під час удару набувають шаленого прискорення та непередбачуваного напряму, перед матчем поливається поле, щоб прискорити рух м’яча тощо.

Одним із факторів, який впливає на швидкість гри, є висота трави. Про те, як цей параметр змінювався на динамівських стадіонах, ми розпитали в заступника директора стадіону «Динамо», провідного агронома Анатолія Колошу, який працює в клубі вже 35 років.

- За часів Радянського Союзу траву на стадіонах косили на висоту сірникової коробки, тобто на 5 см. Звичайно, за таких умов м’яч гальмувався й котився по полю не так швидко, тому в наших команд були певні проблеми, коли вони виїжджали за кордон і грали в міжнародних матчах із європейськими командами – італійськими, німецькими, англійськими тощо, – де траву стригли значно коротше, і, як результат, швидкість руху м’яча була вищою. Але на це великої уваги не звертали. Потрібно зазначити, що не всі сорти трав витримують низьку стрижку. Злакові трави, якими користуємося ми (реграс, тонконіг багаторічний, костриця червона тощо), якраз її не витримують. Є таке поняття, як точка кущіння, яка знаходиться приблизно на рівні 2 см від землі, і під час стрижки її переходити не можна. Щоб стригти траву коротше, потрібно використовувати спеціальні сорти трав, які є на Заході. Але в зв’язку з тим, що вони дуже дорогі, в Україну їх не завозять. Ми ж не можемо купувати траву вартістю від 400 до 800 доларів за кілограм. А щоб засіяти стадіон, необхідно 400-500 кілограмів – з розрахунку 50 грамів на квадратний метр плюс невеликий запас для підсівання.

- Кілька років тому були оновлені поля на клубній базі. Наскільки коротко можна стригти їх?

- Коли ми зробили реконструкцію двох полів на базі й вони стали сучаснішими, на піщаній основі, іспанський тренер Рауль вимагав, щоб траву стригли на висоту 1,5 см. Я пояснив, що це призведе до деградації кореневої системи, а поле витримає всього 3-4 роки. Він відповів, що нічого страшного, мовляв, перестелимо. Річ у тім, що низька стрижка також позначається й на кореневій системі: практично не утворюється дернина, а найголовніше – втрачається капілярність, адже вода, яка потрапляє на поверхню газону через коріння й капіляри, іде в ґрунт та має швидко дренажуватися. А так на полі утворюються калюжі, це ми й спостерігаємо при сильних дощах, хоча, як я вже казав, поле на піску.

- Невже немає способів щось із цим удіяти?

- З’явилися нові технології. Наприклад, у Львові, де для того, щоб трава була тонкою, а газон швидким, замість кореневої системи використовують синтетичну траву суперграс. Технологія не складна. Позаминулого року я був у Нідерландах, і нам її там демонстрували: на пісок кладеться синтетичний газон, зверху він покривається 4-сантиметровим шаром піску, засівається травою, яка присипається добривами й торфом. Коли газон починає рости, він наскрізь прошиває синтетичне покриття, таким чином, точка росту виявляється захищеною. Таке поле дуже швидке. Крім «Арени Львів», подібне є в донецького «Шахтаря» на базі в Ірпені. Але повторюся: ця система нова. І хоча зараз усе гаразд, я не знаю, як це поле себе поводитиме через 3-4 роки. Поки що дають оптимістичні прогнози, що спираються на наукове підґрунтя. Крім того, такий газон можна вертидренувати, тобто проколювати для підсилення дренажності. А от коштує він дорого: ціна самої лише синтетичної підкладки 40 євро за квадратний метр, хоча її реальна ціна – 18,50, а все інше – накрутки.

- А як можете оцінити поле стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського?

- Воно нормальне, хоча на ньому є агресивні трави, з якими дуже важко боротися, зокрема агростік. Це трава-шкідник. Двічі на рік ми її вичісуємо, але вивести повністю неможливо, лише якщо витравити весь газон та пересіяти його наново. Загалом, для газону цей рік був важким, тому що весна запізніла та холодна. Тепла температура, яка підходить для вегетації, установилася лише в середині травня. У зв’язку з цим перша команда та команди U-21 та U-19 тривалий час працювали на полях із підігрівом, та й на час матчів підігрів також вмикався. Через погодні умови якість динамівських газонів цього року була низькою, і ми дуже багато втратили. А надолужити втрачене та наростити нову кореневу систему в повному обсязі не змогли. Також синоптики обіцяють складну осінь. Це об’єктивна реальність.

- Яка зараз тут висота трави?

- 1,8 см. На траву ми витрачаємо великі кошти, вона недешева, адже прямих поставок в Україну немає: лише через Болгарію, Чехію чи Польщу. Президент іде назустріч, купує ці трави та несе великі втрати, тому що поля потрібно постійно підсіювати. Якщо зробити гібридне напівсинтетичне поле, догляд за ним буде менший і менші витрати на трави, не доведеться кореневу систему постійно укріплювати піском. Зараз ми щороку на кожне поле вносимо по 80 тонн піску великої фракції протягом сезону. Додайте сюди добрива, воду – і вийде кругленька сума. Для того, щоб у суху погоду поле полити раз на добу, потрібно витратити 10 літрів на 1 кв.м, разом це – 80 тонн води. Раніше на базі в Кончі-Заспі був спеціальний водогін, і ми мали змогу качати воду прямо з Дніпра, а зараз він уже ліквідований.

- Коли кілька років тому на стадіоні «Динамо» перестилали газон, він був із новою травою?

- Ні, не сказав би. Річ у тім, що в Україні не вирощують спеціальних спортивних газонів, а лише звичайні. І стрижуть їх не на таку висоту, як нам потрібно. Ба більше, ці газони дуже засмічені рештками скошеної трави, які утворюють своєрідну повсть. Її доводиться вичісувати. Коли стелиться новий газон, кілька місяців, а інколи й цілий сезон, треба доводити його до ладу. Наприклад, у випадку з газоном на стадіоні «Динамо» ми майже рік стригли його, засипали піском, вирівнювали тощо, поки не досягли потрібного рівня. Схожа ситуація була на «Олімпійському»: траву почали стригти низько, у результаті чого відбулася деградація кореневої системи. На полі стояла вода, і навіть було порушене питання, щоб газон узагалі замінити. Тоді тренером був Сергій Ребров, і мені довелося довго йому пояснювати, що це тимчасове явище. Не скажу, що на «Олімпійському» газон такої якості, як, наприклад, у Харкові, де поле напівсинтетичне, але більш-менш хороше. Щоправда, граємо ми на ньому чомусь невдало, начебто воно нам чуже. Потрібно зробити його більш динамівським: хоча б сітки на ворота повісити біло-сині.

- Чи є офіційні стандарти, норми або вимоги щодо висоти трави? Чи це залежить лише від побажання команд?

- Звісно, є норми. Якщо раніше УЄФА вимагала, щоб трава не була вищою за 5 см, то зараз максимальна позначка досягла 2,8 см. Менше можна, більше – ні. Висота трави на стадіоні «Динамо» влаштовувала команди, які тут грали минулого сезону («Олімпік» та «Арсенал-Київ»). За оцінками футболістів, газон на цій арені має високу якість.

- Як часто потрібно стригти траву?

- Чим частіше це робити, тим стеблина стає грубішою й міцнішою, іноді – як дріт. Як правило, траву рекомендовано стригти кожні два-три дні. Якщо під час ігрового процесу потрібна певна висота трави, то її необхідно підтримувати й під час тренувального періоду чи міжсезоння. Якщо косити її вище, піднімається вузол кущіння, і нижче його опустити вже неможливо. Пам’ятаю, якось «Динамо» та «Шахтар» боролися за Суперкубок у Сумах. Коли тренер «шахтарів» Луческу побачив, що там трава стрижеться на 4 см, прислав своїх спеціалістів, і ті підстригли її на ту висоту, яку він вимагав. Матч команди зіграли, але після того поле відходило півтора місяця, адже стало рідким, пожовтіло та почало хворіти.

Якщо ми маємо газон, скажімо, 5 см, щоб довести висоту трави до 1,8-2 см, потрібно поступово зрізати по 3 мм через кожні 2-3 стрижки, щоб опустити точку кущіння. Це робиться повільно та поступово.

- На яких стадіонах в Україні трава найвища, а де – найнижча?

- Такої інформації в мене немає. Річ у тім, що команди інколи хитрують. Наприклад, коли до них приїжджає «Шахтар» чи «Динамо», стараються підстригти газон вище. А щодо поливу, є офіційні регламентні вимоги, згідно з якими господарі зобов’язані поливати поле за годину до початку матчу. Пам’ятаю, коли грали з «Чорноморцем», у нас був скандал через те, що я полив поле в перерві. Їхній тренер Семен Альтман поскаржився у Федерацію футболу, що поле стало слизьким і через це вони програли. Відтоді було прийнято рішення, що поле можна поливати лише за годину до гри. Утім, за згодою обох команд це можна робити ще раз за 15 хвилин до початку та в перерві. Але ніхто не думає про те, як при цьому почувається трава. Для неї краще зовсім не бути политою – тоді вона легше відновлюється. Але ми люди маленькі. Сказали поливати – поливаємо.

- Яка висота трави на полі «Олімпійського»?

- 2,5 см. Тобто цей показник відрізняється від стадіону «Динамо» та тренувальних полів на базі, де трава підстрижена значно нижче. Коли я приїхав до Кончі-Заспи й побачив, у якому вона стані, що трава деградує, з’являється багато агресивних трав, які мають до 5-6 мм кореневої системи й витісняють здорову траву, попросив свого колегу стригти вище – на 2,5 см. Але прибіг один із тренерів із лінійкою й лаявся, тому з тих пір знову довелося стригти нижче, але на наслідки нехай не нарікають.

- Як це питання вирішується за кордоном?

- Наприклад, в Англії на полях використовується трава сорту тонконіг однорічний, яка, по суті, вважається паразитом. Її можна стригти хоч на 3 мм – і вона буде прекрасно себе почувати, бо добре росте й чудово кущиться. Просто в неї інша коренева система. Кажуть, нещодавно американці вивели новий сорт тонконога однорічного – із сильною кореневою системою. Але я, якщо чесно, мало в це вірю. Коли побачу, тоді зможу щось сказати.

- На що ще, окрім швидкості руху м’яча, впливає висота трави?

- На травматизм, але тут більшу роль грає структура поверхні, а не висота. Газон не повинен бути твердим чи жорстким. Одного разу, коли ми постригли траву на 1,8 см, мені зателефонував Олександр Шовковський і каже: «Не стрижіть, будь ласка, так низько, бо мені важко фіксувати м’яч, адже він летить із більшою швидкістю» (посміхається). Крім того, поле з низькою травою вважається швидким, на ньому потрібно бігати за м’ячем, а гравці інколи не встигають.

- На ваш погляд, у майбутньому траву на футбольних полях стригтимуть ще нижче? Який дасте прогноз?

- Ні, нижче, думаю, не стригтимуть, бо вже немає куди. Скоріше за все, така висота й залишаться. Ми ж не можемо орієнтуватися, скажімо, на поля для гольфу, де гарні, зелені килимки трави висотою всього 5 мм, бо, якщо на ній грати футболістам, вона просто не витримає й розлітатиметься шматками.

Светлана Полякова, материал клубного журнала «Динамо» №04 (105) за сентябрь-октябрь 2019 года. Приобрести журнал можно в кассах стадиона «Динамо» имени Валерия Лобановского, киосках «Союзпечать», у частных распространителей, в Интернет-магазине ФК «Динамо», а также в электронном формате в библиотеке PressPoint.