7 жовтня 2019 14:33
1
Иван ГЕЦКО: "Судейство в матче "Динамо" - это шок"
"Футбол 24" обговорює 10 тур УПЛ з Іваном Гецком, екс-форвардом збірної України.
– Найрезонансіший матч 10 туру – Колос – Динамо. "Таке враження, що судив новачок", – вважає Мирослав Ступар. Як ви прокоментуєте ключовий епізод матчу – перший пенальті у ворота Колоса і вилучення Максименка?
– Якщо команду карають 11-метровим, то чому відбувається подвійне покарання? Абсолютно незрозуміле рішення арбітра. Причому, він настільки впевнено це зробив, наче перебував у метрі від епізоду. Мало того, що суддя перебував на 15-20 метрів далі, він навіть не вступив у дебати з лайнсменом. Для мене це стало шоком.
Ви ж прекрасно розумієте, що зрівнявши склади обох команд і поставивши пенальті, – цим усе було сказано. Динамо отримало колосальний психологічний підйом. Звичайно, це вплинуло на перебіг і підсумок матчу. Ось головна причина поразки Колоса з таким рахунком.
Адже упродовж всього першого тайму команди грали в рівних складах і нічим, повірте мені, Ковалівка не поступалася іменитим гостям. Відкривши рахунок із несправедливого пенальті, "динамівці" відчули, що тепер усе в їхніх руках, що й відбулося. Колос побіг уперед, намагаючись відігратись, але нестача досвіду, індивідуальної майстерності призвели до того, що команда програла з розгромним рахунком. Але головна провина в цьому лежить на головному арбітрові.
– У чому причина провальних рішень Андрія Коваленка? Низька кваліфікація, чи, можливо, бажання "віддати борг" Динамо після вилучення Шепелєва?
– Я вважаю, що він втратив контроль над грою практично з самого початку. Суддя продемонстрував Шепелєву жовту картку, не врахувавши той момент, що "динамівець" уже сидів на "гірчичнику". І коли це відбулося, шляху назад вже не було.
Вважаю, правильно сказав тренер Колоса: арбітр почав шукати будь-які варіанти, щоб виправити свою помилку і вирівняти склади. Але ж не у такий спосіб! Це було дуже жорстоке покарання для Колоса.
– Які у вас, як екс-форварда, враження від вчорашнього дубля Бєсєдіна?
– Артем забив два прекрасні м’ячі. Центрфорвард повинен реалізовувати такі моменти. У першому м'ячі грубої помилки припустилася лінія оборони Колоса. Другий м’яч забитий взагалі чудово. Бєсєдін взяв гру на себе, підробив під робочу ногу і блискуче виконав у дальній кут.
Артем перебуває у непоганій формі. Щоб залишатися на цьому рівні, йому потрібно чіплятися, кусатися за кожен м'яч. Більше того, мені незрозуміло, чому Бєсєдіну не дали пробити останній пенальті. Для форварда важлива впевненість. Коли з'являється впевненість – ти забиваєш у кожному матчі. Але тут проявилася невелика недовіра. Оформив дубль, заробив пенальті – йди пробивай із "позначки"! Я на місці Бєсєдіна нікому б не віддав м’яч (Усміхається).
– Динамо не пропускає у шести матчах поспіль. Що у грі оборони змінив Михайличенко?
– Один із азів футболу: головне – не пропустити, а шанс забити обов'язково з'явиться. Динамо справді більш надійно грає в лінії оборони. Це дуже позитивний момент, бо ще недавно там було дуже багато бардаку. У деяких матчах захист киян нагадував прохідний двір…
Зараз Михайличенко струсонув голівки своїм підопічним. Я хочу і сподіваюся побачити те Динамо, за яким ми вже скучили. Та криза, яка підкосила команду, відверто лякала. Коли Колос, новачок УПЛ, грає на рівних із найпопулярнішою командою України, а Десна, такий же новачок, навіть обігрує її у Києві, це викликає дуже багато запитань. Це – катастрофа. Це – велика наша проблема.
– Натомість Шахтар – 10 турів, жодного втраченого очка. Хто зупинить цю "машину"?
– Та ніхто! На сьогодні в Україні немає жодної команди, яка могла б поставити Шахтареві підніжку. "Гірники" – надійні, стабільні, розкуті. Навіть якщо команда Каштру невдало виступатиме в Лізі чемпіонів, там вистачатиме свіжих гравців, які вийдуть у чемпіонаті України і дадуть необхідний результат. Я б узагалі сказав, що настав той час, коли титул в Україні не розігрують.. Така ж ситуація була в ті часи, коли я виходив на поле. Тільки тоді безальтернативним чемпіоном виступало Динамо.
Рівень майстерності гравців Шахтаря значно вищий, ніж у Києва. Думаю, що всі це прекрасно усвідомлюють. Селекція Динамо – на дуже низькому рівні. Мова не тільки про цей рік, або минулий. За останні 10 років Динамо не придбало жодної зірки. Купують "чорних котів", до того ж – у мішку. Сподіваються, що хтось розкриється і "вистрелить". Не "вистрелить", тому що ряд тренерів не здатні забезпечити розвиток.
– Десна та Зоря грали проти головних аутсайдерів чемпіонату, але разом спромоглися лише на один гол. Чому виникли такі проблеми?
– Десна мені імпонує, як клуб і як команда. Рябоконь поставив дуже хорошу гру, у них – велике майбутнє. Але, знову ж таки, з тим кадровим підбором утримувати друге місце практично нереально. Пройти увесь сезон на одному подиху – неможливо. Звідси – спад в окремих іграх. Виникло "тертя" з окремими гравцями, які вважають, що вони – незамінні і вже стали великими зірками. Це також відіграє свою роль.
Щодо Зорі… Там, мабуть, також якісь внутрішні процеси. Гру проти Львова вони провалили – вона була потворною. Хоч Зоря і володіла відчутною перевагою, гострих моментів практично не виникало. Звісно, Скрипник не може бути задоволений. Думаю, внесе доречні корективи.
– Команда Мазяра виборла очко завдяки потужному "автобусу" і маленьким хитрощам. "Футбол Львова – це клоунада", – підсумував Юрченко…
– А як гратиме більшість команд проти Зорі, Динамо, Шахтаря і тієї ж Десни? Звісно, що вони ставитимуть "автобус". Ніхто не хоче програвати. Такою є психологія багатьох наших тренерів: краще програти 0:1, ніж зіграти у відкритий футбол і отримати 0:5 чи 0:6. Звідси – "автобуси", подвійні захисні ешелони.
Цього разу спрацювало – Зоря не перемогла. Скажімо, у наступному матчі Львів програє – 0:1 – і сенс тоді від цього "автобуса"? По-перше, немає видовищності. По-друге, ні тренери, ні гравці, ні вболівальники не отримують ніякого задоволення. Я, як форвард, прибічник того, що потрібно грати у відкритий, атакувальний футбол. А от лягати у своєму воротарському і сподіватися на здобуття одного очка – це несолідно.
– Карпати із Санжаром зазнали третьої поразки поспіль Олександрія вдома перемогла Карпати – “леви” зазнали третьої поспіль поразки в УПЛ . Щось давненько у Львові тренера не змінювали, чи не так?
– Скільки їх вже змінювати можна? Вся проблема в тому, що ні одному тренеру вони не дали можливості спокійно попрацювати з Карпатами. Перебудувати команду за місяць – нереально. Навіть Моурінью туди поставте – він не створить дива. Тим паче, Санжар не проходив із ними зборів. Він узяв команду в тому стані, в якому вона є. Роман – непоганий тренер. Дайте йому попрацювати!
Коментарі