Голодающие Поволжья-3: полный список украинцев, выступающих в чемпионате России прямо сейчас - есть новые лица

"Футбол 24" вчергове пройшовся трьома професіональними дивізіонами Росії і виявив там два десятки українців, які "годують сім’ю".

Станом на 5 вересня 2019 року нічого не змінилося. Крим та частина Донбасу – надалі окуповані Росією. Олег Сенцов та інші політичні заручники, а також українські моряки продовжують утримуватися у застінках Лубянки. Путін і його сатрапи досі не покарані за міжнародні злочини.

Але два десятки українських футболістів та тренерів це не турбує. Для них у пріоритеті – годування сім’ї, бо кар’єрним ростом можуть аргументувати лише одиниці. “Політика політикою, а сім'ю годувати треба”, – як висловився нещодавно Олександр Алієв.

За ті кілька місяців, які минули з моменту наших попередніх замірів, число заробітчан не збільшилося, але й не зменшилося. Хтось із Росії таки поїхав, але на їхнє місце прибули нові кадри.

Прем’єр-ліга

Марку найбільш українського клубу продовжує утримувати Урал, головним тренером якого залишається екс-захисник збірної України Дмитро Парфьонов. Після восьми турів ця команда йде восьмою. Усі матчі у воротах відстояв Ярослав Годзюр – уродженець Івано-Франківська із російським паспортом (пропустив 18 голів, що, до слова, є найгіршим показником ліги). Третій українець – 33-річний Денис Кулаков – також взяв участь в усіх восьми матчах. Колишній захисник Іллічівця, Ворскли, Металіста та Дніпра перебуває на російських хлібах вже четвертий рік.

Ярослав Годзюр

Екс-захисник Шахтаря Ярослав Ракицький закріпився в основі Зеніта, щоправда, у новому сезоні голів ще не забивав. Тим часом представник тренерського штабу пітерців Анатолій Тимощук відновлює ігрову кар’єру. Екс-капітан збірної України виступатиме за футзальний клуб АЖІО у Балтійській лізі. Схоже, дві кримінальні справи, які порушили проти Тимощука у Німеччині, не особливо турбують колишнього кумира мільйонів українців.

Двох наших заробітчан бачимо у московському Динамо. Захисник Ігор Калінін (Маріуполь, Зоря, Зірка) перебрався сюди після невдалого сезону в Рубіні. Ну а Іван Ордець став чи не головним антигероєм літнього трансферного вікна, цинічно забивши на можливість виступів за збірну України, куди його після ігнорування дзвінків Андрія Шевченка, звісно ж, не запросять.

За словами самого Ордеця, ним цікавилися клуби АПЛ та Серії А, але "добре, що потрапив у російськомовну країну". І що? Дотепер уродженець Волновахи провів на полі у чемпіонаті лише 26 (!) хвилин. Наставник Динамо Дмітрій Хохлов чітко дав зрозуміти: на українця не розраховує. Майстер-клас від Івана, як у 27 років проср… даруйте, втратити усе.

Олег Кононов, Сергій Кузнєцов

У тренерському штабі московського Спартака поки що продовжує роботу Сергій Кузнєцов. Доля Олега Кононова та його помічників висить на волоску – "народна команда" провалила старт нового сезону, втративши 10 очок у чемпіонаті і вилетівши з Ліги Європи від Браги.

Олег Данченко, екс-захисник Шахтаря, не розгубився, коли його Єнісей за підсумками попереднього сезону вилетів у пердив, і швиденько підписав контракт із Рубіном. "Якщо Ракицький наважився на переїзд у Росію, чому я повинен був відмовлятися?" Залізна логіка! При цьому варто зазначити, що у новому клубі Данченко таки має постійну ігрову практику, на відміну від тих же Ордеця чи Калініна.

Останній, хто привернув нашу увагу в РПЛ, – Данило Лісовий, хавбек тульського Арсенала (8 матчів, 1 гол у новому сезоні). Дуже суперечлива персона. Народився у Росії, футбольні ази здобував у київському Динамо, був заграний за юнацькі збірні України. Нещодавно зізнався, що найкомфортніше почувається у Києві. Мовляв, там – усі друзі, там – Хрещатик і Дніпро. За його словами, він досконало володіє українською мовою, але… "Зіграти за збірну Росії? Ну а хто про це не мріє?"

ФНЛ

У другому за силою дивізіоні український десант суттєво оновився. Зі старожилів тут залишилися лише троє: уродженець Львівської області Віталій Федорів (Нижній Новгород), зірка російської футбольної глибинки Павло Степанець (Луч Владивосток) та Станіслав Причиненко (Балтика).

Відтепер у Балтиці, яка у попередньому сезоні ледь не вилетіла у ПФЛ (Другу лігу), вже двоє українців. До Причиненка приєднався хавбек Руслан Кисіль – вихованець Шахтаря, який пограв у Маріуполі, Десні, Олімпіку, а в минулому сезоні міг допомогти Колосу пробитися в УПЛ, проте у січні сторони розірвали контракт. Півроку Кисіль перебував без клубу.

Ще один екс-"гірник" – Данило Сагуткін – після розвалу київського Арсенала накивав п’ятами у Єнісей, який за підсумками сезону 2018/19 вилетів із РПЛ. Із вибором команди хавбек явно прогадав – після 11 турів Єнісей посідає останнє, 20-те місце ФНЛ. А сам Сагуткін стежить за матчами, в основному, із лави запасних.

Натомість підмосковні Хімки рвуться в еліту – наразі вони другі у турнірній таблиці. Усі матчі відіграв Артем Полярус, багаторічний вінгер Олександрії. Долучитися до історичного виступу команди Шарана у груповому етапі Ліги Європи він не захотів, або ж таким було рішення керівництва Олександрії. Так чи інакше, вибір Поляруса на користь Хімок, м’яко кажучи, здивував.

Теплу Одесу на лютий Хабаровськ проміняв Андрій Міщенко, екс-захисник Чорноморця. У квітні наставник "моряків" Ангел Червенков переводив його у "дубль": "Міщенко зробив занадто багато серйозних індивідуальних помилок, через які всі страждають, і ми програємо матчі". Природно, що й у російському клубі оборонець не має стабільної ігрової практики.

А ось хто переживає другу молодість, то це – Микола Циган, 35-річний голкіпер дуже своєрідної долі. Уродженець обласного Миколаєва не зіграв жодного матчу за рідний клуб, відгукнувшись у 2002-му на запрошення Аланії. У Владикавказі Циган забронював за собою місце у воротах і провів там сім насичених років, ставши легендою команди. Потім були Шиннік, Спартак (Нальчик) і, зрештою, Сибір, де українець виступав з 2014-го. За підсумками минулого сезону Сибір вилетів у ПФЛ, проте Цигана запросили у московське Торпедо, яке зараз посідає першу сходинку ФНЛ. Голкіпер зіграв у 5 матчах із 11 і має всі шанси стати основним.

ПФЛ

У зоні "Центр" продовжує працювати Ігор Захаряк – екс-наставник Сум. Він не зумів вивести саратовський Сокіл у ФНЛ, але, тим не менше, отримав ще один шанс від керівництва клубу.

Захаряку опонує уродженець Києва Сергій Подпалий. Цей 56-річний фахівець очолює скромний клуб Хімік-Арсенал із Новомосковська. Раніше працював із Мордовією та латвійським Вентспілсом.

Скандально відомий Олексій Бабир виявився непотрібним Нафтохіміку, який виступає дивізіоном вище, і перейшов у Зірку із Пермі. Цей клуб – аутсайдер зони "Урал-Поволжя".

*******

Чотирьом фігурантам попереднього сезону "дали відставку". Насамперед, варто згадати про Тараса Михалика, який після шести років у московському Локомотиві повернувся додому – у Луцьк. Наприкінці липня він підписав контракт із першоліговою Волинню.

Віталій Приндета, який заплямував свою громадянську репутацію виступами за СКА-Хабаровськ, новий сезон розпочав у чернігівській Десні. Щоправда, на поле наразі не виходив.

Доволі несподівано без клубу залишився Віталій Федотов. Першого липня курський Авангард оголосив про припинення співпраці з українським легіонером, відомим виступами за Іллічівець та Метадон. Ще один вихованець Шахтаря, до речі.

Загубилися сліди Артема Щербака, уродженця Керчі, який провів попередній сезон у Тюмені. У 9 матчах цей нападник не забив жодного голу, а його команда вилетіла у ПФЛ. Зараз Щербак без клубу, а його вартість за оцінкою Transfermarkt – 150 тисяч євро – виглядає дещо перебільшеною.

***Припускаємо, що укладений список – неповний, бо хтось із маловідомих українців уміло прикритий "триколором" на ресурсі Soccerway, а також офіційних сайтах російських клубів.

Олег Бабій