Константин ВИВЧАРЕНКО: "Надеюсь, что мы все будем играть на самом высоком уровне в профессионалах"

Капітан «Динамо» (U-17), який уже має досвід виступів у юнацькій та молодіжній першостях, оцінив виступ у фінальній частині ДЮФЛ.

- Думаю, усім було дуже важко після насиченого сезону, адже багато хлопців грали вже за команди U-19 та U-21. Для нас це був справді дуже важливий турнір, усі хотіли перемогти, але через певні обставини цього не вдалося зробити. Звичайно, була присутня втома, але потрібно було вмикати друге дихання, бігти через не можу. Хтось упорався, хтось – ні, але загалом я задоволений виступом нашої команди.

- Директор Академії «Динамо» Олександр Іщенко сказав, що поразка в матчі зі «Зміною.-Оболонь» стала для вашої команди першою за два роки. Що стало її причиною, на твій погляд?

- Думаю, перший пропущений м’яч дещо надломив нас, після чого не вдалося зібратися. Почали метушитися, і все пішло не за планом.

- Ваша команда має не лише класну атаку, але й надійну оборону…

- Запорука успіху команди – це надійність в обороні. Те, що вимагають від нас тренери, на мій погляд, ми виконуємо. А реалізація гольових моментів – це вже завдання переважно атакуючих гравців.

- Вражає ваша взаємодія із Забарним. Як довго ви йшли до цього?

- Ми граємо з Іллею протягом чотирьох років, і за цей час настільки добре вивчили один одного, що розуміємо з напівпогляду. У цьому є великий плюс.

- Чи рахував ти кількість матчів, які загалом провів цього сезону?

- Думаю, у 16 років на мене випало велике навантаження, але я вдячний тренерам, які довіряли мені й ставили у склад. Напевно, тренерам видніше, і якщо вони бачать, що я у своєму віці готовий грати в молодіжній першості, то навіщо відмовлятися від такої можливості.

- У кожній із команд ти стикаєшся з конкуренцією, яку потрібно витримувати…

- За рахунок конкуренції ти стаєш сильнішим, ми допомагаємо один одному як на тренуваннях, так і в матчах. А хто кращий, той і грає. Це футбол, і так буде завжди.

- Ти капітан цієї команди, яка завершує навчання в Академії. Якою ти запам’ятаєш її?

- Це, насправді, найкраща команда. Я дуже щасливий і пишаюся бути її капітаном. Ми багато через що пройшли, і це заслуга всіх хлопців.

- Тепер так само всією командою – у професіонали…

- Я також сподіваюся, що ми всі будемо грати на найвищому рівні.