"После тренировок Луческу даже было трудно в туалет сходить". Гринь - о "Шахтере", премиальных и негодяях из "Арсенала"

Екс нападник Шахтаря, Маріуполя, Олімпіка, Арсенала-Київ та Вайле, а нині вільний агент Сергій Гринь в інтерв’ю "Футбол 24" розповів про інший світ за кордоном, болючі проблеми українського футболу та "особливі" преміальні в Маріуполі.

"Таких тренувань, як у Луческу я ніколи не бачив"

– Як потрапили до структури Шахтаря?

– Я родом з Волновахи. Сергій Болбат на рік раніше вступав до академії, і мої батьки координувались з його батьками, все дізналися, дядько відвіз мене на перегляд, після якого мене взяли в клуб.

– Чому не вдалося закріпитися в команді?

– Я перебував там півроку, травми мене переслідували. Не знаю, чому так. Можливо, через серйозні навантаження. Просто таких тренувань, як у Луческу я ніколи не бачив.

– У чому полягали такі серйозні навантаження?

– Бігова робота в основному. Інтенсивність колосальна просто. Доходило до того, що, навіть, важко було в туалет сходити. Божевільні навантаження.

– У Маріуполі був найбільш вдалий період у вашій кар'єрі?

– Це був мій дебютний сезон в Прем'єр-лізі. З першої гри просто зрозумів, що можна грати, забивати голи. До цього, можливо, був якийсь страх, але після першої гри зрозумів, що всі такі ж люди, як і я.

"Просто заходили і говорили – сьогодні будуть потрійні або учетверо більші преміальні за гру"

– Що вам найбільше запам'яталось у Маріуполі?

– Мабуть, коли зробив хет-трик у ворота Олімпіка. Це була остання гра в сезоні, всі поплескали і роз'їхалися у відпустку.

– Матчі Маріуполя проти Шахтаря були особливими?

– Нормально відбувались ігри, я навіть забивав їм. Тоді ще можна було орендованим грати. Коли я там був, все було зрозуміло: виходимо, граємо і намагаємося заробити очки.

– Чи були моменти, коли Шахтар мотивував на ігри з тим же Динамо, наприклад?

– Я, чесно, цього не знаю. Зазвичай тренер чи президент говорив, що сьогодні особливі преміальні за гру, і він не пояснював від кого, звідки ці гроші. Просто заходили і говорили – сьогодні потрійні або учетверо більші преміальні за гру.

– В Олімпіку були перспективи заграти. Що не вийшло?

– Я там зіграв близько 20 ігор. Якось після зборів Санжар сказав, що ми припиняємо співпрацю. Було трохи неприємно, звичайно, тому що я провів у команді цілий рік, допоміг вийти в Лігу Європи і тренер в один момент сказав, що я не потрібен.

– Перша думка після цього?

– Я навіть не пам'ятаю, був у голові просто якийсь хаос. Я не розумів, що відбувається. Мене і Сергійчука просто прибрали і вийшло так, що в команді не залишилося нападників.

– Наскільки складними для вас були регулярні переїзди по орендах?

– Особливо нічого складного, навіть цікаво. Постійно нове місто, нові люди, тренери. Мені не складно було в цьому плані. Складно було, що я був гравцем Шахтаря і не грав у своїй рідній команді.

"В клубі були негідники. Не платили зарплати по 3-4 місяці"

– Наскільки складним був період в Арсеналі?

– Тут я грав і забивав, на мене звертали увагу. Єдиний момент, що в клубі були негідники, я навіть не знаю, як взагалі їх можна назвати. Не платили зарплати по 3-4 місяці. Футболісти в Києві знімають квартири, у багатьох сім'ї, і ніхто не міг за квартиру заплатити, і навіть на життя у декого не було грошей. Я вважаю це ненормальним. Не думаю, що їх варто атестувати на наступний сезон. Такій команді не місце в прем'єр-лізі.

– Коли йшли, сказали, що в українському футболі – бардак. Що мали на увазі?

– Наприклад те, що деякі клуби хочуть – платять гроші, хочуть – не платять гроші. Багато футболістів хороших, які належать Шахтарю або Динамо, все життя бігають по орендах і не мають жодного шансу проявити себе. Я не знаю, що має статися, щоб це все закінчилося – можливо, час має пройти, або люди нові повинні прийти керувати командами. Як можна допускати клуб, який не здатний платити зарплату гравцям? Це для мене – велике питання. Крім мене, ще десь 30 футболістів, які чекають по 3-4 зарплати.

– Як виник варіант з переїздом в Данію?

– Досить випадково. Друг перейшов туди буквально півроку тому (Емерсон – прим.ред). І я навіть дивився ігри лише через те, що у мене там друг. І в один день зателефонував агент, сказав, що є такий варіант, треба приїхати на перегляд. Обговорили всі моменти і вирішили, що це – найбільш правильний варіант для мене.

– На той момент ще були пропозиції?

– Були, але варіант з Вайле був правильним в тій ситуації.

– З якою командою УПЛ можете порівняти Вайле?

– Складно відповісти на це питання. У Данії чемпіонат зовсім інший і команди грають по-іншому, ніж у нас. Якщо б ми виступали в УПЛ, то були б в топ-5, це 100 відсотків.

– Як з інфраструктурою в Данії?

– Для мене тут просто інший світ. Наближені умови, як в Шахтарі. Можна довго перераховувати всі плюси, у нас такі умови тільки в Шахтарі і Динамо.

– Чому зараз багато молодих гравців прагнуть виїхати за кордон?

– Я можу сказати – правильно, що хочуть. Я дуже шкодую, що раніше не поїхав, в ту ж Данію, наприклад. Умови набагато кращі, ніж у нас. Все сфокусовано на футболі, немає ось цих навколофутбольних моментів, як у нас.

Костянтин Кваша