Сын обладателя "Золотого мяча" и немецкий десант: США - первый соперник сборной Украины на чемпионате мира U-20

Збірна України вчетверте братиме участь у молодіжному чемпіонаті світу й утретє наша команда потрапила до однієї групи із представниками Сполучених Штатів Америки. За кількістю поїздок на Мундіалі в цій віковій категорії американці входять до чільної групи. Разом із аргентинцями та мексиканцями вони гратимуть свій 16-й чемпіонат світу Ю20. Частіше виступала в цьому турнірі лише Бразилія.

До того як представити першого суперника української збірної, варто узагальнити враження від чемпіонатів світу Ю17 та Ю20 за останні 15-20 років.

По-перше, справедливий розподіл квот між конфедераціями (Європа отримує 5 місць, за винятком тих випадків, як і цього року, коли одна з країн континенту приймає змагання) робить турнір справді різноманітним. У жодній групі немає двох представників однієї конфедерації.

По-друге, такі турніри вже не слід сприймати, як змагання наївних хлопчиків, чиї дії на полі більше підкоряються емоціям. Вони вже добре розуміють усі вимоги організації гри, майже кожна команда приїжджає підготовленою тактично, й різницю між ними визначає, насамперед, якість втілення своїх ідей. Ніби й не обійдеться без помилок, які традиційно пояснюють віком, та все ж більшість із них цілком можна побачити і у матчах "дорослих".

І зрештою, те, що стосується нашої групи. Вона є якщо не найсильнішою на турнірі, то принаймні однією з найбільш рівних. За бажання можна звісно гратися із відсотками, оцінюючи шанси команд на вихід до однієї восьмої, але усі четверо стартують із більш-менш однакових позицій. А відкриватиме наша збірна чемпіонат матчем проти серйозного суперника.

У розмові про команду Теба Рамоса варто орієнтуватися передусім на зміст та якість матчів у фінальній частині чемпіонату КОНКАКАФ Ю20, бо загальні цифри – 46 забитих м’ячі, 2 пропущених – враховують і поєдинки першого етапу проти суперників нижчого рівня. Тим не менш, якраз у цих матчах американці не дозволяли собі розслаблятися і лише Суринаму не забили після 79-ї хвилини. Наскільки б швидко команда не отримувала солідну перевагу в рахунку, вона не зупинялася і відповідально ставилася до гри.

У матчах, що власне й визначали учасників Мундіалю від КОНКАКАФ, було більше можливостей оцінити збірну США в різних ситуаціях. Проти Коста-Ріки на перших хвилинах основним способом гри вперед були довгі передачі від центральних захисників, після яких команда одразу починала боротьбу за м’яч на чужій половині. При цьому обов’язково підключався до атаки гравець на протилежному фланзі, й коли м’яч залишався у американців, вони мали достатньо можливостей, щоб використати усю ширину поля.

Алексіс Мендес

Перехід від оборони до атаки після голу Мендеса на 15-й хвилині був динамічним, американці не мали наміру довго тримати м’яч у центрі й намагалися максимально швидко спрямовувати його ближче до штрафного майданчику. Коли перевага збільшилася до двох м’ячів, підопічні Рамоса віддали коста-ріканцям лише трохи території, однак будували атаки з тією ж ідеєю – різка, вертикальна гра. У другому таймі, вже за рахунку 3:0, лінія оборони розташувалася достатьно високо і гра здебільшого йшла на чужій половині.

Багато чого з побаченого у цьому матчі можна було помітити й у наступній зустрічі. Щоправда цього разу суперник (збірна Ондурасу) грамотніше перекривав зони по центру, тож американці більше переводили гру на фланги. Насамперед на правий, де діяв захисник із “Аяксу” Сержиньйо Дест. Найкращий рівень взаємодії попереду американці демонстрували на початку другого тайму. На 51-й хвилині забив Акінола, а усе, що відбувалося далі, вже було позбавлене інтриги. Ондуреньйос влаштовувала мінімальна поразка, тому вони уперед особливо не лізли і дбали про те, як не пропустити більше.

У фінальному матчі, проти принципового суперника, можна було побачити ще один бік цієї збірної. Мендес вразив ворота мексиканців на 17-й хвилині й надалі американці неодноразово йшли на дрібні фоли у центрі, аби збити суперника з ритму. Також вони грамотно перекривали простір, коли команда Мексики переходила до позиційного нападу, і небезпечних ударів по воротах Бредлі Скотта не було аж до 41-ї хвилини. Власне Скотт навіть залишався на полі під час перерви й провів розминку із тренером воротарів.

Бредлі Скотт

Дуже вчасно Мендес забив свій другий м’яч. Минуло лише 5 хвилин після початку цієї половини. Потім вже довелося добряче нагріти чуба у захисті, бо саме тоді мексиканці атакували найбільш потужно та небезпечно. У захисті американців з’являлися вільні зони, у деяких ситуаціях вони залежали виключно від сейвів Скотта. Все ж цей тиск збірна США витримала і вдруге у своїй історії виграла континентальну першість.

Теб Рамос переважно використовував у цьому турнірі схему 4-3-3. У воротах з’являлися Бредлі Скотт та Давід Очоа. У Польщі, найпевніше, основним все ж буде Скотт. Хоча у нього цього року була травма й він лише нещодавно повернувся до складу “Кельна” Ю19.

У захисті можна буде побачити ще двох футболістів із німецького чемпіонату. Центрбек Кріс Річардс (“Баварія”) швидше за все гратиме в парі з Марком МакКензі (“Філадельфія Юніон”), а Кріс Глостер (“Ганновер”) виходитиме на лівому фланзі. У Рамоса є ще один варіант: Метт Ріел (“Філадельфія Юніон”) може зіграти і у центрі, і ліворуч. На обох позиціях він з’являвся у чемпіонаті КОНКАКАФ.

Тімоті Веа

У опорній зоні діє Брендон Серванія. Гравець настільки ж непомітний, наскільки корисний. Його спокійна робота дозволяє виблискувати іншим партнерам по середній лінії. У минулому сезоні Серванія не пропустив жодного матчу своєї команди (North Texas SC) й відіграв у кожному з них від першої до останньої хвилини.

Трохи вище у півзахисті розташується Алексіс Мендес (“Фрайбург”). Найкращий гравець команди. Забиває, роздає результативні передачі (8+6 у матчах першості континенту). Може вразити ворота ударом здалеку чи вчасно увірватися до штрафного майданчика. Чимало атакувальних задумів пов’язані з цим уродженцем Лос-Анджелеса, який колись обіцяв грати за Мексику.

Хто складе йому пару? На Мундіаль не їдуть Франуель Амайя та Хуан Пабло Торрес, які найчастіше грали із Мендесом в чемпіонаті КОНКАКАФ. Тобто, вийти на цій позиції може або Улісес Йянес (“Вольфсбург”), або Річард Ледесма (“ПСВ”), який нещодавно відновився після травми.

На флангах атаки діяли Айоміде Акінола (правий) та Пакстон Помикал (лівий). Акінола (“Торонто”) є найкращим бомбардиром команди (9 точних ударів). Помикал (“Даллас”) цього сезону став гравцем основи в клубі й вже двічі відзначився у МЛС.

У центрі нападу грали Себастьян Сото (“Ганновер”) чи Джастін Реннікс (“Нью-Інгленд Революшн”), але до чемпіонату світу Рамос отримує непогане підсилення. До заявки включені Конрад Де Ла Фуенте з “Барселони” й Тімоті Веа, який виступав в оренді за “Селтік”. Син легендарного ліберійського форварда вже зіграв вісім матчів за першу збірну, а у молодіжці дебютує лише зараз.