Фран СОЛЬ: "Сначала мне было непросто в "Динамо", но Хацкевич помог адаптироваться"

Нападник "Динамо" Фран Соль в ефірі "Профутболу" розповів, як він адаптувався у київському клубі, як йому допомагав головний тренер Олександр Хацкевич:

- Вимоги Хацкевича? Особисто мені не складно. Він намагається допомогти нам обрати найкращу позицію на полі у кожному матчі. Це правильно, і тут немає нічого складного. Як гравець Хацкевич був видатним півзахисником. А коли ти граєш у півзахисті, то повинен добре розуміти футбол. Особливо тактично. Він намагається навчити нас грати на полі, коли потрібно пресингувати. Не скажу, що у Нідерландах було легше. Там у мене було чимало різних ролей на полі. Більше грав самотужки, дозволяли діяти індивідуально. Натомість, у "Динамо" я маю взаємодіяти із Шапаренком чи Гармашем, коли він з'являється на позиції під нападником. Коли ми пресингуємо, ми граємо ніби у два нападники. Це дуже добре для мене. Натомість, в атаці я змушений рухатися так, аби створювати простір для партнера, який позаду мене. Такий стиль футболу мені навіть більше імпонує. Гол - найважливіше для мене, тому намагаюся завжди бути у тій позиції, звідки найлегше вразити ворота.

Спочатку мені було непросто в "Динамо". Це помітно, дивлячись на те, як я грав на зборах. Я не був повністю адаптований до нової команди. Це був непростий період для мене. Довелося нервувати, бо дитині було лише два місяці, а дружина кожні дві години телефонувала. Було справді непросто. Але загалом, адаптація пройшла швидко. І у цьому дякую Хацкевичу. Він дав мені відчуття, ніби я багато років грає у цій команді. Саме тому я почувався комфортно з першого дня і почав допомагати команді майже одразу. Комунікація - один із моментів, які Хацкевич хотів змінити. У футболі важливо не мовчати. Тренер казав мені про це, і зараз намагаємося це виправити. Більше підказок на полі.

Після успішного сезону у Нідерландах, було багато розмов про моє повернення в Іспанію. Але конкретних пропозицій не було. Інша справа - пропозиція "Динамо". Я обрав "Динамо", бо тут є багато переваг. Зокрема, за тобою більше спостерігають, коли ти грає у єврокубках. Тебе бачить тренер збірної, а для мене це важливо. Звісно, я міг лишитися у Нідерландах. Ще були варіанти повернутися у Прімеру. Але я не прогадав, бо мені "Динамо" справді подобається. Перша причина - можливість грати у єврокубках, друга - те, що тренер і президент дзвонили мені і говорили, що їм потрібен саме я. Мене вразило саме ставлення, а не гроші, чи щось інше.

Насправді, мені було непросто покидати "Віллем". Мені подобалися фани, ми грали для них. Вони хотіли бачити мене, чути мою думку. Прекрасно, коли є такий зв'язок із фанами. Це робило мене щасливим. Особливо, коли увесь стадіон співав моє ім'я. Ніколи не забуду такі моменти. Інколи фани не хотіли, щоб я залишав стадіон, поливали пивом. А якось пропускав гру і пішов на фанатський сектор. І нічого погано не трапилося, дуже комфортно там себе почував. Сподіваюся, одного дня відвідаю і фан-сектор "Динамо".