Вратарь "Карпат" Максим Кучинский: "Только несколько раз ходил на выборы, и то "по приколу". Сейчас изменил свою позицию"

Воротар «Карпат» Максим Кучинський був найстаршим гравцем «зелено-білих» у минулому матчі в Чернігові. Філософські роздуми про свій вік, секрети ударів Мякушка та Шведа, а також майбутні вибори президента України – про все це кіпер «левів» розповів у інтерв’ю Інформаційному центру ФК «Карпати».

– Максиме, які враження залишилися після гри у Чернігові?

– Виправдань бути не може – ми програли. Припустилися кількох помилок, які призвели до пропущених голів. Не вважаю, що ми поступилися по грі. Всі хлопці старалися, гра загалом була рівною. Як на мене, то команди створили однакову кількість моментів біля протилежних воріт. Пенальті на 80-й хвилині? На мою думку, це не зовсім пенальті. Я б не призначав такий пенальті. Але суддя вирішила інакше.

– Протягом останнього часу в тебе було багато пенальтійних дуелей. Спочатку серія пенальті з «Інгульцем», тепер удар Дениса Фаворова у Чернігові. Свого часу ти виступав з ним в одній команді. Не здогадувався, куди Фаворов битиме?

– Це не найстрашніше, але дуже важко, коли дві людини знають одне одного. У випадку з пенальті ми могли здогадуватися, що коїться в голові в опонента. Я знаю, як він битиме, Денис знає, куди я стрибатиму. Мені залишалося лише гадати, а не грати «по м’ячу».

– Після поєдинку спілкувалися з Денисом?

– Підійшов до нього і кажу: «Про що ти думав?» Фаворов сказав, що в минулій грі я стрибав у інший кут, а він пробив у свій. Цього разу Денис змінив напрямок удару. Я був впевнений, що він битиме у свій кут. Як бачите, важко передбачити, куди битиме твій колишній партнер.

– «Десна» – особлива команда для тебе, як мінімум, з двох причин. По-перше, колись ти грав за чернігівців. По-друге, свій чудо-гол ти записав до активу якраз у протистоянні з «Десною».

– Я грав за «Десну» ще у Другій лізі. Минулої неділі для мене був звичайний матч. Налаштування таке ж, як і на будь-яку іншу гру. Виходить так, що для нас це незручний суперник. Хотілося б перервати цю серію.

– Ти був найстаршим серед гравців стартового складу «Карпат» на стадіоні імені Юрія Гагаріна. Не спіймав себе на думці, що час летить швидко?

– Насправді я не знав про цей факт. На полі не замислювався про такі речі. Вважаю, що для воротаря 30 років – це не вік. Якщо задумуватися, то в цьому контексті не забуду слова Анатолія Безсмертного, який тренував мене у «Полтаві»: «Хлопці, ви не встигнете оглянутися, як треба вже буде закінчувати». Я прийшов у «Полтаву» в 23 роки. Пролетіло 7 років, а я не помітив, як це сталося. Безсмертний правий на всі 100 відсотків. Час летить дуже швидко.

– В Чернігові вкотре потішив Мар’ян Швед. Тобі доводиться практично щодня відбивати удари найкращого бомбардира «Карпат». Це дуже складно, чи не так?

– За той час, що ми разом граємо в одній команді, я вже біль-менш звик до нього. Загалом можу сказати, що знаю, куди він битиме. Намагаюся читати, відгадувати... Зізнаюся, що Шведу і Мякушку я інколи кажу: «Дякую за те, що граю з вами в одній команді». Коли б’є Мяка і м’яч летить у ворота, то це взагалі нереально. У Мар’яна також чудово вдається. Головне – не зупинятися і постійно тренуватися. Сподіваюся, що скоро його удар взагалі неможливо буде відбити.

– На тижні в зелено-білій сім’ї був особливий день, коли Кльоц та Мякушко святкували день народження. Дмитро обіцяв пригостити команду цукерками. Виконав обіцянку?

– Так, виконав. У нас на базі є невеличке кафе, де ми збираємося зранку та п’ємо каву. Цього разу, коли ми прийшли, то на нас чекав солодкий стіл: цукерки, торти, шоколадки. Вибір був дуже великий. 15 квітня у нас був вихідний, тому хлопці «виставили» вже наступного дня.

– Наступний тур УПЛ трохи зміщений – «Карпати» прийматимуть «Чорноморець» у вівторок. З розумінням ставитеся до виборів?

– Вибори – це вибори. Компетентні органи переносять наші поєдинки, значить так має бути. На нас це жодним чином не впливає. Справа трохи в іншому. Не сприймайте за «відмазку» – з «Інгульцем» та «Десною» ми грали о 14-й годині. Ми звикли грати у вечірній час, тому це було трохи незвично. Ділюся виключно своїми відчуттями. Просто радий, що наступні поєдинки будуть у звичний для нас час. Для організму спортсмена режим має велике значення. Сподіваюся, що це буде нам на руку.

– В понеділок завершився термін перереєстрації виборців для зміни місця голосування. Ти, мабуть, прописаний не у Львові. Скористався нагодою, чи пропустиш другий тур голосування за президента України?

– Ні, я цього не робив, адже не знав про таку процедуру. Скажу відверто – за всі часи я тільки раз чи два ходив на виборчу дільницю. Та й то було необдумано якось, скоріше «по приколу». Зараз подорослішав, змінив свою позицію. Розумію, що треба було написати заяву і перереєструватися. Я б справді хотів проголосувати найближчої неділі.