Фран СОЛЬ: "Мысленно представляю, как буду забивать еще больше голов, когда восстановлюсь"

Нападник київського "Динамо" Фран Соль розповів про період реабілітації після операції плечового суглобу, а також про те, як проводить час у Києві і як підтримує здоров'я після отриманої травми.

-Фран, як самопочуття після перенесеної операції?

- Дуже добре, відчуваю себе краще і краще з кожним днем. Зараз я максимально сконцентрований на відновленні.

- Як зараз проходить твій звичайний день, які тренування, процедури ти виконуєш?

-Вранці встаю приблизно о 8:30, іду до залу, там виконую кардіо і вправи для ніг для підтримки тонусу. Потім снідаю, після чого вирушаю на реабілітацію на тренувальну базу "Динамо". Там я займаюся близько 2,5 годин: виконую комплекс вправ під керівництвом тренера-реабілітолога, наприклад, внутрішнє і зовнішнє обертання плеча, працюю над його рухливістю. Також проходжу такі процедури, як масаж, медичні банки та інші.

- А які подальші кроки твого відновлення?

- Зараз четвертий тиждень реабілітації, сподіваюся, на шостому тижні я вже почну бігати, потроху працювати з м'ячем, піднімати більшу кількість ваги, робити більш рухливі вправи, тому що моя активність зараз значно знижена.

- Футболісту травма завдає не тільки фізичної шкоди, а й моральної. Як ти підтримуєш ментальне здоров'я?

- Дуже важко дивитися матчі "Динамо", коли ти нічим не можеш допомогти команді. І все, що тобі залишається - вболівати за команду перед екраном телевізора. Але це невід'ємна складова періоду відновлення після травм, з цим нічого не поробиш. Я зберігаю терпіння, набираюся сил і подумки уявляю, як буду забивати ще більше голів, коли відновлюсь. Дивлюся гри "Динамо" разом із Міккелем Дуелундом. Ми дуже хочемо повернутися на поле якомога швидше. Коли дивився гру з "Шахтарем", молився, аби ми виграли.

- Днями ти постив чимало сторіс з друзями з київського метро. Вам сподобалось?

- Мої друзі приїжджали до мене, і ми вирішили побачити та відчути справжній Київ, пізнати всі аспекти київського життя. Так, нам сподобалося, ми багато гуляли по місту, відвідали Лавру, отримали масу позитивних емоцій.

- Якими ти бачиш українців?

- Тут дуже приємні, відкриті люди. Я комфортно себе почуваю в Україні і серед українців.

- А які місця твоїй родині вже полюбилися в Києві? Наприклад, ресторани, парки, визначні місця...

- Я простий хлопець, не часто ходжу в ресторани. До того ж, моєму сину всього лише три місяці. Ми з дружиною проводимо весь час із ним. Але коли він підросте, будемо частіше гуляти. Люблю гуляти по Майдану, в околицях монумента "Батьківщина-мати", подобається район Липки. Також проводжу час з партнерами по команді - з Сідклеем, Беньяміном, Томашем.

- Як часто тобі вдається вийти на прогулянку містом?

- Не так вже й часто, приблизно три рази на тиждень. Гуляю з сином, але він ще дуже маленький і постійно плаче, йому потрібно їсти, спати. Тому прогулянки по місту поки нетривалі і нечасті.

- Як справи з вивченням мови?

- Вже набагато краще. Безумовно, це важке завдання. Але я регулярно займаюся - два рази на тиждень.