Решко о матче "Динамо" - "Челси": "Моих сил хватило только на первый тайм - поберег свое здоровье"
Футбол 24" обговорює матч-відповідь 1/8 фіналу Ліги Європи Динамо – Челсі (0:5) із Стефаном Решком, захисником київського клубу 70-х, володарем Кубка кубків та Суперкубка УЄФА.
– 0:5. Чи можете підібрати цензурні слова, щоб охарактеризувати вчорашнє побоїще Динамо?
– Обійдемося без нецензурних (Усміхається). На жаль, ми не можемо сьогодні змагатися на такому рівні. Нема футболістів, нема команди, нема нічого. Хлопці ще ростуть – може виростуть через кілька років…
Майстерність є майстерність. Клас гравців Челсі у техніці, у тактиці – на 2-3 голови вищий. Нам забивали з меж штрафного майданчика – хіба це захист? Люди – не готові, не знають, куди бігти і що робити.
– Коли команда суттєво поступається супернику у майстерності, прийнято конкурувати завдяки бажанню та самовіддачі. Програти можна, але ж не 0:5…
– "Динамівці" отримали швидкий гол і розгубилися. Бігали – не могли відібрати м’яч. Відібрали – одразу втрата. У команди не було надії на те, що вона щось може протиставити Челсі. Що ж, це – хороша школа. Треба готувати своїх гравців. Начебто є "динамівська" академія, школи… Але що вони готують? Де вони готують? У нас – слабка держава, слабкий спорт, усе слабке.
– Динамо зазнало історичної єврокубкової поразки – на власному полі з рахунком 0:5 кияни не поступалися ще ніколи…
– Справді, у наш час такого не було. У 80-х – також. В епоху Шевченка і Реброва – теж ні. Динамо обігрувало Барселону по 3:0, 4:0.
– Як би на все це відреагував Валерій Лобановський?
– Вважаю, що з Валерієм Васильовичем ми б не програли 0:5. Навіть з тими гравцями, які зараз наявні у Динамо, була б інша тактика та інше ставлення. Кияни точно не стали б хлопчиками для биття. Тим паче, сьогоднішній Челсі – це не та команда, якою була раніше. Лондонці лише на 5-6 місці у своєму чемпіонаті. А Динамо в УПЛ – друге. Ви уявляєте, яка колосальна різниця між рівнями футболу?
– Прірву між рівнями АПЛ та УПЛ демонструє не лише цей матч. Пригадайте Арсенал – Ворскла – 7:2, Ман Сіті – Шахтар – 9:0…
– От по цих результатах можна уявити собі, який у нас футбол. Нема у нас футболу. Скажу вам чесно: я не ходжу на матчі. Вчора дивився цю гру у сусіда, бо не маю телеканалу Футбол. Моїх сил вистачило тільки на перший тайм. Перший гол – з меж штрафного, другий – з меж штрафного, третій – з меж штрафного. Двох останніх м’ячів я не бачив. Поберіг своє здоров’я.
– Чи варто було Хацкевичу подати у відставку після такої ганьби?
– Я не знаю, які там домовленості і чим вони живуть у клубі. З іншого боку, мені здається, Хацкевич найкраще знає можливості своєї команди. Напевно, він заздалегідь розумів, що пройти Челсі не вдасться. Інша справа, що 5 м’ячів – це забагато.
Ну подасть він у відставку – і що далі? От якби в Динамо виступали серйозні майстри, а Хацкевичу не вдавалося впоратись із ними, або ж вони його "плавили" – тоді відставка.
– Вчорашній матч зібрав на Олімпійському понад 60 тисяч глядачів. Чи побоюєтеся, що наступного разу така аудиторія збереться ще дуже нескоро?
– Я не побоююся, а знаю, що так і буде. З ким там Динамо грає наступний матч у Києві? З Олімпіком? Думаю, збереться 2 тисячі. На Олімпік людям немає особливого резону дивитись, ну а улюбленці скомпрометували себе по повній програмі. Маємо те, що маємо, як казав Леонід Кравчук. У слабкій державі – слабкий спорт.
У такі моменти іноді пригадую свою молодість. Коли Динамо приймало когось із аутсайдерів чемпіонату СРСР, на трибунах збиралося по 30-40 тисяч глядачів – для нас це було мало. Ми з Трошкіним обмінювалися розчарованими поглядами: "Як зібратися при таких "порожніх трибунах"? І лише коли бачили у віп-ложі світлу голову Щербицького – вмикалися у гру.
