Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО: "У болельщика на первом месте эмоции, у нас - жесткий анализ"

Во время сбора в Испании главный тренер "Динамо" Алексей Михайличенко встретился с представителем местной диаспоры болельщиков киевлян. Вот результат этой беседы

(публикуется языком оригинала)
Пане Олексію, колись в Іспанії знали Україну по Чорнобилю і “Динамо” Київ. А ще, коли я приїхав до Іспанії, то один іспанець говорив, що йому подобається один киянин “rubio” /русявий/, який в першому ж матчі за “Сампдорію” з центра поля ледь-ледь не забив гол.

- Так, цей удар я пам'ятаю й дотепер. А “Динамо” вони знали й до Чорнобиля. (Мав напевно, на увазі і 1975 рік - прим. авт.)

- Олексій, як надовго в Іспанію і чи є проблеми з адаптацією?

- Це наш перший тренувальний збір в цьому місті, він розрахований на 12 днів і ставить за мету перевірку нових гравців, а також на зіграність колективу. В команді зараз 27 гравців і всіх треба заграти. Планується Кілька матчів із іспанськими командами, навіть з Прімеро – “Альбасете”, та “LG” – корейською командою вищої ліги. Графік дуже напружений – майже кожного дня по дві гри. Наступний збір в нас запланований з 19 лютого по 1 березня.

- Чи буде гра з московським "Спартаком", який зараз теж знаходиться біля Валенсії?

- Ми розмовляли із клубом, але домовленості не досягли.

- Кілька запитань по складу команди. "Динамо" придбало найбільше нападаючих – чи це говорить про перехід до суператакувальної тактики і чи хтось має заброньоване місце в атаці?

- Не обов’язково грати із трьома-чотирма нападниками – є різні схеми. І хто із них буде в кращому стані на даний момент – той і буде в “основі”. Повинна завжди бути здорова і нормальна конкуренція.

- Хто закриє відсутність Федорова і Несмачного – а звідси і хилість захисту? Де буде грати Амісулашвілі?

- Амісулашвілі - лівий захисник. Але ми не брали його, щоб закрити якісь конкретні позиції – ми побачили молодого і перспективного хлопця, який міг би створити конкуренцію. Не обов’язково, що він буде грати з перших днів - нехай докаже, що він кращий.

- Як ви ставитеся до легіонерів в Україні? До питання обмеження їх кількості?

- Це дуже складне питання. По-перше, до нього не можна підходити із штучним проектом. Коли в нас з'явилися легіонери, вони появилися не тому, що це була мода, а тому що вони заповнили порожні місця. В нас дуже погано розвинутий дитячо-юнацький футбол, ми пожинаємо плоди занепаду, кризи і коли це все налагодиться - через 5-10 років – сказати важко. Звичайно, зрушення є. І працювати із нашим молодим поповненням легше і краще – наша мова, звичаї і менталітет дозволяють створити колектив швидше і якісніше.

- Цим самим Ви відповіли і на питання, чому так мало в “основі” вихованців “Динамо-2”?

- Звичайно. Але вони – найближчий резерв, саме вони мають заявляти про себе, бо тільки в основному складі Києва вони можуть себе показати і в Україні, і в Лізі чемпіонів.

- Після придбання Клебера з'явилися чутки, що такого “технаря” давно не було в “Динамо”. Чи технічний бразилець не зламається від грубого футболу і важких полів?

- Ми давно за ним спостерігали. Але в нас є і певний критерій, по якому ми підбираємо гравців, щоб вони змогли себе реалізувати у Києві. Клебер сам по собі силовий футболіст, на першому місці в нього - швидкість, сила і техніка.

- Куплено багато гравців. Питання може й не тактичне – чи виставлено когось на трансфер або здано в оренду?

- На даний час - ні. Збори якраз проводяться для перевірки стану того чи іншого гравця. І він сам має зрозуміти, що, якщо він недотягує до рівня команди – здається в оренду, для того щоб підняти свій рівень.

- Матчі чемпіонату України не дають повну уяву про силу команди. А от у матчах Ліги чемпіонів з'явилась тенденція – програш матчів на останніх хвилинах. Питання - є в команді психолог чи це прерогатива тренерського складу?

- Тренер звичайно і є психолог. А те що програємо на останніх хвилинах, то не можна говорити про тенденцію. Звичайно - прикро, коли ти пропускаєш на останній хвилині, а не на першій, але різниці тут особливої нема і справа не в тенденції,а в помилках, яких ми припустилися. Так, дійсно, три останніх матчі програвались на останніх хвилинах, але це свідчить про прорахунки, не брак характеру.

- Як говорив покійний Валерій Васильович – “ десь не дограли, десь не допрацювали”

- Звичайно. А по іншому і не буває. Бо якщо списувати все на невдачі, невезіння, то можна і не боротися.

- Говорять про зменшення кількості команд в ЧУ?

- (Сміється). А куди вже можна менше? Із кім тоді грати?

- Чи не здається Вам, що якщо проводити чемпіонат дублів (як це було в СРСР), то це може дати імпульс для молоді?

- Багато команд мають дублі – це "Динамо-2", "Шахтар-2" і т. д. Я знаю, що ведеться багато розмов про це, але ви перші, хто про це запитує і, на жаль напевне, з нового сезону це буде введено, але мені здається що це робити зашвидко – багато наших команд просто неспроможні виставити один склад, а не те що два! То все може перетворитися на формальність, коли будуть виставлятися 15-16 річні юнаки. А в першій та в другої лігах грають серйозні чоловіки, в боротьбі з якими можна набути необхідного досвіду. Мені здається, що це буде кроком назад.

- Перейдемо до збірної. Зараз тренером збірної призначено Олега Блохіна – Вашого партнера по клубу і збірній раніше. Як складаються з ним відносини?

- Поки що в нас організаційні та формальні питання, та й не так багато киян зараз грають за збірну.

- Олег Блохін зробив заяву – на чемпіонат світу 2006 року із першого місця!

- Зараз важко судити. Збірна зіграла лише один матч, і говорити щось конкретне – зарано і це справа, власне, тренера збірної.

- Діаспора, українська звичайно, в Іспанії, дуже переживала обидва матчі “наших” збірних – України і Іспанії, де Україна обидва рази програла. Але програла якось безвольно, без характеру. Іспанія не була сильнішою. От не вистачало ніби сили волі.

- (Сміється). Воля - є, сила – є, а сили волі нема. Як в кіно. Ні, так не можна говорити – на такому рівні не має дрібниць. Ви візьміть рейтинг Іспанії і України, а також клубних команд. І якщо би ми дійсно були б сильніші за Іспанію – тоді було би образливо програти. А так трагедії не треба робити, а треба робити висновки.

- Отже Ви теж дотримуєтеся думки, що сильні клуби – сильна збірна?

- Дуже, дуже важко відповісти просто. Так, якщо в командах багато легіонерів – хороших, високого ґатунку – це сприяє тому, щоб до їхнього рівня тягнулися і місцеві футболісти. І не треба купувати другорядних гравців за будь-які гроші, бо він легіонер. Це не підніме класу. І все одне – це питання складне. І кожна сторона може мати аргументи на свою користь.

- Ви чемпіон трьох країн. Кількість нагород і титулів не можна порахувати. Яка медаль найдорожча?

- Кожна по своєму. Грав у дублі – медаль за чемпіонат серед дублів. І так само й інші. Кожна по-своєму.

- Кілька нефутбольних питань про футболістів. Чи мають вони свої талісмани, вірять в прикмети, забобонні. І як їхнє ставлення до церкви?

- Ви знаєте, це дуже особисте. Бо й дійсно, в команді зібрані гравці із різних країн – є православні, католики, мусульмани, і тому, мені здається, що це настільки особисте, що до всіх їх потреб потрібно ставитися з повагою і розумінням.

- З Вашим приходом на пост головного, говорять, режим послабився. Як би Ви зреагували, якби наприклад побачили Белькевича із квартою пива і цигаркою? Чи були би застосовані якісь санкції?

- Розумію, всі люди – живі. Та й режим не був послаблений. Будь ласка, якщо гравець в свій особистий час вип’є пива – нема проблем, але повторю – він має знати – скільки, де і коли. Ніхто не є відщепенцем, ми всі люди і живемо в одному світі.

- Питання по Інтернету. Існує така легенда....

- Інтернет – це і є легенда (сміється)

- Але є слухи, що при Лобановському приносили роздруківки про спілкування вболівальників. Ви цим користуєтесь? Прислуховуєтеся до вболівальників?

- Якщо б кожен спеціаліст слухав вболівальників, то він би зійшов з розуму. Тому що у вболівальника на першому плані - емоції! А у нас – жорсткий аналіз.

- Але ж є вболівальники грамотні!

- А я ще ні одного неграмотного вболівальника не бачив! /Сміх/. Розкажу анекдот. Чим відрізняються шахмати від футболу. Не знаєте? Відповідаю. В шахи багато хто грає, але ніхто не вчить, і в футбол мало хто грає, але вчать багато.

- Із вашої когорти 80-х років майже всі стали хорошими тренерами. Чи завжди хороший гравець – хороший тренер?

- Не обов’язково. Ще Лобановський сказав, що коли стаєш тренером – забуваєш, що був футболістом. Це різні професії. І потрібно ту межу пройти. І вік футболіста яким би він коротким не був, накладає відбиток на подальше життя.

- Переїзди, тренування, матчі і знову підготовка до них. На концерт Оксани Білозір ви казали, що не маєте змоги приїхати. Добре, щоб Ви хотіли сказати українцям в Іспанії, які, якщо доля зведе Вас в поєдинках із іспанськими клубами, будуть для Вас “дванадцятим” гравцем? Ми ж підтримали збірну України в Ельче!

- (Сміється) Тільки не як збірну!!! А взагалі, передайте великий привіт Оксані Білозір і всій українській громаді. Нехай будуть впевнені, що ми зробимо все щоб Ви за нас не червоніли. Щастя Вам усім, здоров’я і щоб на Україні швидше стало так, щоб всі повернулися додому!

- А Вам - менше травм і побільше перемог!

- Дякую