Вячеслав ГРОЗНЫЙ: "Бразильцу труднее объяснить причины, по которым он не проходит в основной состав"

62-річний В'ячеслав Грозний — нинішній головний тренер київського "Арсенала". Працював у московському "Спартаку", болгарському "Левськи", "Дніп­рі", запорізькому "Металурзі".

Зустрічаємося з ним на базі "Арсенала".

Знаєте, що вас об'єднує з Крістіаном В'єрі та Антоніо Кассано?

— Ніколи не замислювався над цим. Можливо, я, так само як і ці гравці, змінив багато ­команд.

Ні. Обидва італійські нападники мали непростий характер. Чи можете себе на­звати людиною з непростим характером?

— У побуті я доволі проста і неконфліктна людина. Проте в роботі — інший. Вимогливий у тренувальному процесі. І до себе, і до гравців. Якщо футболіст має високий потенціал і талант, я не дам йому викладатися на п'ятдесят відсот­ків. Через це зі мною важко працювати. Футболісти ображаються. Але потім, коли доходять до рівня, який дозволяє грати за національну команду, дякують.

Я — відкрита людина. Хоча й страждаю від цього. Легше тим, хто взагалі нічого не говорить. Мене сьогодні запитували, як ви працюєте в таких важких умовах ("Арсенал" не виплачує гроші тренерам і гравцям. — ГПУ). Я відповів, що Бог дає випробування по силах. Якщо дав, то можу справитися. Мені завжди цікаві нові виклики.

У чому відмінності між українським і російським футболом?

— Там ширші можливості. Візьміть Київ. За великим рахунком, столиця має одну топ-команду — "Динамо". В Москві є "Спартак", ЦСКА, "Локомотив".

За умови вигідної пропозиції з Росії, зараз поїхали б туди працювати?

— Ні. Мені і не пропонують. Розуміють ситуацію. Потрібно, аби вона владналася. Доки цього не буде — я туди ні ногою.

Який чемпіонат вам найбільш цікавий як тренеру?

— Молодшим сказав би, що Іспанія. Завжди подобалося, як тамтешні команди будують гру на контролі м'яча. Зараз би поїхав до Англії, адже сучасний футбол там. Кожна гра в чемпіонаті Англії — це видовище найвищого ґатунку.

В інтерв'ю ви часто згадуєте Жозе Моуріньйо. Чому його робота в "Манчестер Юнайтед" не приносить очікуваних результатів?

— Моуріньйо дійсно фахівець, якого я поважатиму завжди. Він сам "себе створив". Пройшов шлях від перекладача до тренера, дворазового переможця Ліги чемпіонів. Зідан став класним тренером, бо був так само гарним гравцем. Моуріньйо починав із нуля. Зараз у "Манчестер Юнайтед" йому складно. Причина — Алекс Фергюсон. Він працював 27 років. Виграв усі титули. Фергюсон буде орієнтиром для наступників. Підтримати встановлений шотландцем рівень буде складно навіть Моуріньйо.

Який футболіст домінуватиме у світі за п'ять років?

— Кіліан Мбаппе з "Парі Сен-Жермен". Хлопець уже виграв Кубок світу, відіграв на турнірі значну роль у складі збірної Франції. Він навіть не усвідомлює, який величезний має потенціал. Мбаппе — це той, хто прийде на місце Мессі та Роналду.

Ви — тренер, через руки якого пройшли багато іноземців. З ними складніше працювати?

— Мені — аніскільки. До іноземців ставлюся з величезною повагою. Бо сам був у цій "шкурі", коли працював у Болгарії.

Чому тренери київського "Динамо" періодично мають проблеми з легіонерами?

— Це тонкий момент. Його потрібно регулювати на рівні президента і головного тренера клубу. Бразильцеві важче пояснити причини, через які він не проходить до основного складу. В роботі з командою є багато аспектів, які потрібно виконувати. Гравці можуть навіть не здогадуватися, що криється за певними вчинками і рішеннями тренера.

Ваш вибір — молодий і перспективний українець чи добротний легіонер?

— Обидва. Хіба я міг відмовитися від когось із них? Легіонер допоміг би молодому українцеві вирости. У таких моментах треба бути педагогом і психологом.

Євген БІЛЕНЬКИЙ