В игре юношеских сборных Украины и Франции арбитр показывал... зеленые карточки

Збірна України 1986 р.н. провела свій перший контрольний поєдинок у Франції з командою господарів. Зустріч відбулася на затишному муніципальному стадіоні міста Авіньйон, що за 100 км на північ від Марселя. До речі, це старовинне місто відоме на весь світ тим, що саме у ньому кілька століть знаходилася папська курія і світовий центр католицької церкви.

Наша команда мала певні проблеми, перш ніж дістатися містечка Carpentes, що неподалік Авіньйона. Напередодні українська делегація провела майже 4 години в аеропорту Парижа через затримку рейсу на Марсель. Але відновлювальне заняття встигли провести, хоч і при світлі прожекторів.

Гра розпочалася о 19.30 за місцевим часом. Газон поля був у чудовому стані, стояла справжня футбольна погода, і численні глядачі побачили якісний футбол у виконанні молодих футболістів Франції та України.

Дебют був за господарями. Французи одразу запропонували дуже високий темп, а чудова техніка і командна швидкість змусили працювати наш захист на повну потужність. Нашому воротареві і оборонцям вдалося ліквідувати кілька небезпечних атак, але на 7-й хвилині, завдяки непорозумінню між нашими центральними захисниками, швидкий нападаючий господарів вийшов сам на сам з Євгеном Копилом і не залишив йому жодного шансу на порятунок – 0:1.

Після забитого голу французи ще 5-7 хвилин мали перевагу, але поступово наші хлопці вирівняли гру і перевели боротьбу у центр поля. На 19-й хвилині у нашої команди було відразу два моменти, щоб зрівняти рахунок. Вадим Мілько чудово виконав штрафний удар з лівого флангу, але м’яч влучив у стійку. Виникла метушня у карному майданчику господарів, і чудовий момент втратив Олексій Антонов: він бив метрів з 10-ти з розвороту майже у порожні ворота, але трохи не влучив у "рамку".

Весь другий тайм на полі проходила рівна боротьба, без стовідсоткових моментів для взяття воріт тієї чи іншої команди. Французи більше атакували правим краєм з подальшими прострілами до нашого штрафного майданчика, українці намагалися пробитися до воріт суперника завдяки короткому пасу і кілька разів непогано били здалеку (Антонов і Степанов). Господарі виглядали більш технічно підготовленими, а гості вирізнялися колективними діями у захисті й центрі поля. Остання нагода змінити рахунок виникла наприкінці зустрічі, коли українці, котрі пішли вперед відіграватися, наразилися на швидку контратаку французів, але м’яч влучив у поперечину воріт Євгена Копила.

Тож перший матч закінчився мінімальною перемогою господарів – 1:0. Але від протистояння виграли обидві команди. Адже тренери мали можливість перевірити своїх підопічних у складних умовах гри проти сильної команди.

30 жовтня відбудеться ще одна гра між цими суперниками.

Щодо арбітражу. Воно було високоякісним і професійним. Вразило інше: коли суддя викликав на поле лікарів команд для допомоги футболістам, що отримали травми (а таких моментів було вдосталь), він високо вгору підіймав... зелену картку! Таким чином він дозволяв лікарям вийти на поле. До речі, з боку це виглядало цілком доречно і розумно. Можливо, і нашим суддям слід подбати про зелені картки!

Юрій Калитвинцев (старший тренер збірної України): “Ми пропустили м’яч у першій п’ятнадцятихвилинці, коли суперник володів ігровою ініціативою. Це можна пов'язати лише з психологією наших гравців, котрі переоцінили можливості французів і "сіли" на власні ворота. Та вже в середині першого тайму нам вдалося заспокоїтися і вирівняти гру. По перерві перегравали суперника, однак не досягли бажаного результату. Цей матч виявив багато проблем в усіх лініях. Однак можливість команди під час зустрічі перебудуватися та взяти гру в свої руки додає оптимізму”.

28 жовтня 2003 р. м. Авіньйон, Франція

зб. Франції – U-18 - зб. України – U-18 - 1:0 (1:0)

зб. України: 12. Копил Євген, 2. Зарицкий Олександр, 4. Чигринський Дмитро,5. Антонюк Дмитро, 6. Луценко Ігор, 7. Мілько Вадим (18. Герасим’юк Олег, 56), 8. Кулаков Дмитро, 9. Антонов Олексій, 10. Мірошниченко Олександр (16. Степанов Роман, 46), 11. Маковійчук Олександр (17. Кочеров Олександр, 46), 14. Кравченко Костянтин (15. Куценко Валерій, 68).

Запасні: 1. Шуст Богдан, 3. Коваленко Костянтин.