Ангелы и демоны сборной Чехии

Збірна України розпочне друге коло групового етапу Ліги Націй. Підопічні Андрія Шевченка у Харкові прийматимуть команду Чехії. В статусі одноосібного фаворита синьо-жовті готуються до матчу із чехами. Зважаючи на турнірну ситуацію, складно навіть описати словами наскільки важливим був той гол Олександра Зінченка на 90+3 хвилині гри в Чехії.

Тепер після першого кола ми можемо з позиції сили підходити до майбутніх матчів, а 3-очковий гандикап в тактичному плані значно розв’язує руки Андрію Шевченку, який в бойових умовах може спробувати різні моделі ведення гри, та до цього ми ще повернемось. Головна новина останніх тижнів, що стосується наступного нашого суперника – зміна головного тренера. Федерація футболу Чехії не витримала двох нищівних поразок 1:2 від України, та 1:5 від Росії. Можливо, програш команді Шевченка не виглядає катастрофою в плані рахунку, та навряд чи чеські перші футбольні персони не помітили, як наша команда їх відвозила у другому таймі. Карела Яроліма, який керував чехами із 2016-го року змінив Ярослав Шилгавий. Останній приводив до чемпіонства у внутрішній першості празьку Славію, а згодом у цій же команді працював із Русланом Ротанем, та Едуардом Соболем.

Кадровий аспект

Із надзвичайним передчуттям в Чехії чекали на оголошення заявки своєї команди на майбутню ключову спайку матчів Ліги Націй із Словаччиною та Україною. ЗМІ чекали на кадрову революцію від нового головного тренера, адже на їхню думку Яролім повністю вичерпав себе і команді потрібні були зміни. Тим паче перемога над Словаччиною та Україною повертала б чехів у гру. Та Шилгавий не став повністю руйнувати те, що було. Заявка збірної Чехії практично не змінилась у порівнянні із списком гравців, які викликались на перший матч із збірною України. Він повернув до збірної гравця англійського Дербі Каунті Матея Видру, який пропускав старт Ліги Націй через травму.

Тактичний аспект

Ярослав Шилгавий повернувся до схеми із 4-ма захисниками. Брабец із Челюсткою склали пару центральних оборонців і їхню гру навряд чи можна назвати успішною. За даними Wyscout, Із 13 спільних єдиноборств оборонці виграли тільки 3 і це на двох. Загалом збірна Чехії практично повністю програла боротьбу у власному штрафному майданчику.

Не набагато краще чеські центральні оборонці працюють і безпосередньо при відбиранні м’яча. Найчастіше позбавляв суперників м’яча лівий захисник команди Гебре Селасі – 10 разів. Найкращий із центрбеків Брабец – 9 відбирань. Щоб ви розуміли різницю, у складі Словаччини найбільшу кількість відборів здійснив Мартін Шкртел – 21! І це гравець команди, яка 66% ігрового часу володіла м’ячем. Окрім цього, ні Брабеца, ні Челюстку не можна назвати гравцями, що розпочинають атаки своєї команди.

Не тільки в захисті чехи поступались в боротьбі. Дуже дивно, що команда, яка робить, чи навіть робила акцент на атлетичний футбол практично вдвічі поступилась у цьому ж компоненті супернику. Цифри більш, ніж красномовні.

Із позитивних моментів для чеської збірної варто відзначити їхню реалізацію гольових моментів. 2 із 3 справді гострих моментів біля воріт Словаччини завершились голами. Як тут не згадати розрізну передачу Дочкала, який вивів Крменчика віч-на-віч із голкіпером. Звісно, можна говорити і про фарт. Адже таких ключових пасів у чехів було 5, в той час як словаки 9 разів намагались виводити своїх нападників на ударні позиції.

Окремо потрібно відзначити двох півзахисників збірної Чехії. Томаш Соучек і Боржек Дочкал. На рахунку обох найвищий відсоток точних і виграних єдиноборств передач у складі своєї збірної- 77% і 36% відповідно. На рахунку Дочкала 4 ключові передачі, що є найкращим результатом на обидві команди і 2 асисти.

Якщо Дочкал грає на позиції десятки, то головна руйнівна сила цієї збірної в центрі поля – Томаш Соучек. Окрім хорошої антропометрії цей гравець також володіє потужним ударом і не соромиться демонструвати свої вміння. З ним українські вболівальники вже познайомились під час матчів Динамо та Славії, де вже вище згаданий гравець створив чимало проблем півзахисникам киян. На наше щастя, Соучек отримав жовту картку в матчі із Словаччиною, а до цього таке ж покарання було в його пасиві і після першого матчу проти України. Тому за правилами Ліги Націй Томаш відбуватиме дискваліфікацію і гру у Харкові пропустить.

Нападники

Головна зброя збірної Чехії – напад. Шик і Крменчик – різнопланові форварди, які дозволяють Шилгавому застосовувати різні тактичні моделі. В матчі у Чехії в стартовому складі вийшли обоє із розрахунком на те, що Шик буде чіплятись за верхові м’ячі, а Крменчик втікатиме за спини центральним захисникам, які в ігровій моделі Андрія Шевченка розташовуються трохи вище. Та тоді задум ще Карела Яроліма спрацював лише на третину. Крменчика українці з’їли повністю, а от Шик таки протиснув Кривцова на початку матчу і прошив Пятова ударом в ближній кут.

В матчі проти Словаччини Патрік Шик залишився в запасі. Важко навіть уявити з яким шквалом критики зіткнувся б головний тренер, якби чехи не перемогли. Тільки уявіть, в ключовому матчі групового етапу найкоштовніший гравець збірної залишається в запасі. Але Шилгавий розумів, що словаки, як господарі поля, будуть грати першим номером і в такій ситуації спритніший Крменчик матиме перевагу під час контратак. Так і сталось в моменті з першим голом Чехії, коли нападник увірвався в зону між центральними оборонцями і вийшов на ударну позицію. Але за рахунку 1:1 на 73-й хвилині Шик міняє автора голу і приносить перемогу. Феноменальне чуття, чи просто фарт – кожен вирішить сам, але факт залишається фактом. Ключовий джокер в запасі став фатальним для суперника.

Збірна Чехії показала, що може тримати удар і зовсім не наполягає на грі першим номером. Їм цілком достатньо 34% володіння м’ячем, аби претендувати на очки. Однак захист цієї команди є далеко не ідеальним і їхня перемога над Словаччиною навряд чи відбулась би без вагомої долі фарту. А відсутність головного чеського лісоруба – Томаша Соучека і людини, яка чи не найкраще виконує навісні передачі – Павела Кадержабека створюють позитивні передумови для результату, який влаштує збірну України.

Автор – Олександр Новак