Кому радость - кому шубы...
Микола Несенюк
А мовчати не виходить. Раз обіграли «великий «Шахтар», другий раз обіграли, щоб нічого не снилося, у відборі до Лізі чемпіонів «Славію» перемогли. Я розумію, що неприємно. Нелегко посміхатися і вітати, коли всередині хочеться матюкатись від безсилої люті.
А ви спробуйте посміхнутись і привітати. І «Динамо», і «Зорю»… Не прикидайтеся. Ви можете, коли вам скажуть. Ви ж посміхались, коли «Шахтар» програвав у Лізі чемпіонів із непристойними рахунками. Ви ж не побивалися, коли гравців «Шахтаря» один за одним дискваліфікували чи то за допінг, чи то за наркотики. Веселі такі були, усміхнені!
Кажете, що згори сказали не радіти перемогам українських команд в єврокубках? А що робити - матюкатися в ефірі теж поки що навіть Леоненку не дозволяють? Один вихід – шуба! І дарма що більшість отих грайливих хлопчиків у часи «шубного скандалу» ще переживали перехідний період від сперматозоїда до людини. А потім замість історії України вчили, напевно, «історію Донбасу» і тому не знають, хто і коли був у нас президентом. Головне – вперто повторювати слово «шуба» - і щастя рано чи пізно прийде. І комусь за особливі заслуги у оббрехуванні київського «Динамо» таки подарують ту саму шубу.
Та це навряд. Хіба що онукам їхнім, які у 2095 році будуть урочисто відзначати сторіччя «шубного скандалу» після чергової перемоги «Динамо». Скажете, що за стільки років порозумнішають? Поки не видно – вже третій десяток років одне й те саме. І виходу не видно – «Динамо» ніби програвати не налаштовано…
Тоді так і буде. Кожному своє - ми пишатимемося перемогами українського футболу, а вони скиглитимуть про шуби. Може їх там і справді погано вдягають?
У меня, кстати, тоже нечто подобное. Все ассоциации со словам "допинг", "крыса", "договорняк", "ржавчина", "вата", "взрыв на стадионе" - сразу вспоминается футбольный клуб из степи донецкой.