Николай НЕСЕНЮК: "Иногда Игорю Суркису бывает туго, когда я что-то напишу и поднимается шум"

Про те, як потрапив на роботу в Динамо: Це сталося 2000 року. Я співпрацював із газетою "День" – мені доручили взяти інтерв'ю у Григорія Суркіса. Перед цим вийшли кілька публікацій, де я серйозно докоряв Суркісу, позаяк футбол використовувався для політики. Я таке явище відкрито критикував, тож рішення відправити мене на інтерв'ю стало достатньо контраверсійним (Усміхається). Під час розмови стало очевидним, що ми обидва дуже любимо Динамо.

Тож це була пропозиція, від якої не відмовляються, – велика честь для мене. Я погодився на співробітництво – Динамо назавжди в моєму серці. При цьому за всі ці роки ви ніде не знайдете жодного матеріалу, де я б написав "слава вєлікому Суркісу" чи щось подібне.

Про свої стосунки з Ігорем Суркісом: Коли в мене виникають до нього запитання – я звертаюся. Коли у нього є запитання до мене – він звертається. У нас абсолютно робочі стосунки. Я маю коло своїх обов'язків і відповідальності.

Іноді президенту буває непереливки, коли я щось напишу і підіймається галас. Дехто не вірить, що автор – Несенюк, вони думають, що це написав Суркіс. Я пишу те, що думаю, – чомусь у це не вірять, думають, що так не буває. Ну, не вірять – то не вірять.

Я нікого не збираюся переконувати. Це моя робота – робота журналіста. В основному наші з президентом позиції збігаються. Іноді – не збігаються. Я ніколи нічого не приховую – кажу, як є. Інколи йому неприємно чути те, що я кажу. Те саме, що написав, я кажу вам і можу сказати йому в очі. Він нормально це сприймає. Я думаю, це – нормальні стосунки. Трапляється, що і я буваю неправий – президент мені вказує на це.