Сергей Ребров в "Аль-Ахли": история одной отставки

Те, що Сергія Станіславовича "попросять" з посади головного тренера "Аль-Ахлі", було зрозуміло одразу, як клуб з Джидди посів друге місце у місцевому чемпіонаті. Той факт, що відставання від першого місця склало лише один пункт, а у Азійській Лізі чемпіонів "Аль-Ахлі" потрапив у плей-офф далеко з не найлегшої групи – на ситуацію не впливало. Клуб – не чемпіон Саудівської Аравії, отже завдання не виконане. Все, крапка!

Сказати, що Ребров прийшов у клуб з Джидди лише заради грошей – не зовсім вірно. Він хотів виграти щось суттєве для місцевого рівня. Власне, його і запрошували заради трофеїв. Також зазначу, що Сергій Станіславович прийшов підготовленим до реалій місцевого футболу. Принаймні, так здалося, аналізуючи його перші кроки.

Український фахівець одразу натякнув, що не бажає мати занадто близьку дистанцію з керівництвом, яке намагається контролювати усе. А така ситуація спостерігається майже у кожному клубі Саудівської Аравії. Зазвичай, власник клубу "садить" біля головного тренера свою людину. І тут Ребров робить перший мудрий крок – бере у помічники добре відомого нам марокканця Бадра Ель-Каддурі. Своя людина – плюс для Реброва, з арабської країни – плюс для власника.

Старт виявився невдалим. Програно принциповий двобій в Лізі чемпіонів проти іранського "Персеполісу". Ребров як раз перебудовував гру команду. Вже тоді було видно, що українець не хоче бачити типову команду Близького Сходу, яка грає виключно перші та останні 10 хвилин у кожному з таймів матчу. Проти іранського чемпіону саудитські віце-чемпіони витримували максимум тайм інтенсивної гри, а після 60-ї хвилини просто "сідали" біля своїх воріт, за що поплатились у кожному з матчів. Але Реброву це вибачили. Усі чекали початку чемпіонату та вирішальних матчів збірної країни, заради якої чемпіонат почали набагато раніше, через що точились розмови та невдоволення, перш за все, головних тренерів команд чемпіонату.

Але, і чемпіонат "Аль-Ахлі" почав невдало: дві перемоги в чотирьох матчах. Було видно, що команда намагається створити щось нове, нетипове для футболу Саудівської Аравії, та потроху набирає обертів.

У своїх побудовах основну роль Ребров відводив греку Фетфатцидісу, бразильцям Клаудеміру та Леонардо, які прийшли в команду влітку.

Відразу хотілось би розвіяти деякі міфи:

Розмови про те, що український коуч під придбання нових гравців витратив шалені гроші власників, можна залишити на рівні розмов, адже реальні суми невідомі. Футбол на Близькому Сході так влаштований, що, як правило, гравців беруть в оренду чи вільними агентами, але вони отримують шикарні контракти та підйомні.

Ребров влаштував ротацію голкіперів, що нетипово для арабського футболу. Теж невірно. Основний голкіпер Аль-Мосалем не такий вже і основний, до того ж немолодий. Впевненістю та надійністю не відзначався, що загалом і не новина як для голкіперів з Саудівської Аравії. Тому, логічним було підписання у якості вільного агента 26-річного Аль-Овайся – колишнього голкіпера "Аль-Шабабу". Аль-Овайс став основним на матчі чемпіонату, а Аль-Мосалем грав у Лізі чемпіонів Азії.

Тактика. Ребров грав за схемою "4-2-3-1", а не "4-1-4-1", як доводилось читати. Основна ставка – на напад. Забити більше, ніж суперник! Ротація трійки півзахисників: Фетфатцидіс, Клайдемір, Леонардо. У нападі – сирієць Аль-Сома.

СЕРЕДИНА СЕЗОНУ. БАЛАНСУВАННЯ НА МЕЖІ "ПРОВАЛУ"

Після невдалого старту пішла серія з шести перемог, яку обірвала серія з чергових невдач у вигляді нічиїх. Свого часу за таку серію "поперли" з "Аль-Нассру" Фабіо Каннаваро.

Чергові невдачі дозволили "Аль-Хілялю" суттєво наростити відрив від клубу з Джидди. Проте, це не новина. Чемпіон країни як раз готувався до вирішальних матчів у АЛЧ і перебував у чудовій формі.

Наприкінці осені збірна Сирії програла Австралії та не змогла продовжити боротьбу за путівку на Чемпіонат Світу 2018. Втомлені нападники сирійців Омар Аль-Сома ("Аль-Ахлі") та Омар Хрібін ("Аль-Хіляль") отримали важкі травми, вилетівши майже до початку весни (запам’ятайте цей момент). І Реброву довелось шукати вихід із положення. Команда почала робити ще більший акцент на півзахист, де грали найбільш кваліфіковані гравці.

ЗНОВ У "ЧЕМПІОНСЬКІЙ ГОНЦІ"

Сергій Станіславович, вже як умілий стратег, вирішив підсилити команду перед початком Азійської Ліги чемпіонів. Клуб з Джидди підписав австралійця Міллігана та взяв в оренду єгиптянина Момена Закарія. Ці трансфери, як виявиться згодом, себе повністю виправдали. Мілліган почав грати у захисті (номінально він півзахисник) і кілька разів буквально самотужки зберіг перемогу для "Аль-Ахлі" (як тут одразу не пригадати "сейв" у матчі проти іранського "Трактора Сазі").

На початку 2018 року конкурент у боротьбі за чемпіонство "Аль-Хіляль" потрапив у ігрову "яму". Вся перевага почала танути. Команда Реброва, навпаки, грала тільки сильніше та впевненіше. Українець втілював задумане. "Аль-Ахлі" буквально перебігав суперників у першій половині гри, забивав необхідні голи, а у другому таймі після 70-75-ї хвилини послабляв тиск.

Сергій Ребров проводив чудову ротацію майже на кожній позиції. Гравці добре відчували тонус. Втрата Аль-Соми виявилась не такою болючою для команди з Джидди.

ГРА ВСЬОГО СЕЗОНУ. НОВИЙ КОНФЛІКТ РЕБРОВА

"Аль-Ахлі" достроково вийшов з групи АЛЧ та готувався до матчу сезону проти "Аль-Хілялю" на домашньому полі.

Що сталося з командою Реброва у цьому матчі? Відповісти важко! Чемпіон Саудівської Аравії просто втоптав та запресингував команду з Джидди. І лише неймовірне везіння та голкіпер "Аль-Ахлі" залишили нулі на табло. Арабська преса швидко знайшла причину – у Реброва конфлікт з основним нападником Аль-Сомою. Була інформація, що сирієць посварився з Ребровим через заміну у матчі. Але, особисто автор цих рядків в це не вірив і не вірить. Так, Омар – популярний гравець для місцевих фанів, але всі прекрасно розуміють, що він тільки оговтався після тяжкої травми і такий темп гри просто міг не витримати. Але преса роздула скандал з нічого.

Є припущення, що у Реброва дійсно назрів конфлікт з керівництвом, від якого українець дистанціювався. А такий хід подій керівникам клубів Саудівської Аравії дуже не подобається. Тут, мабуть, пригадали і протекцію Ель-Каддурі. Ребров виявився не таким поступливим, як його хотіли бачити.

Так, Станіславович зіграв "боягузливо" проти чемпіона, але, у той час градус напруги у стосунках з власником вже зашкалював. Тому просто чекали привід для відставки. Прогрес команди у цьому сезоні є очевидним. Можливо, Ребров з "Аль-Ахлі" могли ще пофеєрити у Лізі чемпіонів, і цим врятувати невдалий рік. Можливо… У своїй конференції по грі вони були найсильніші.

Так вийшло, що своїми тренерськими рішеннями Ребров відкрив для збірної Саудівської Аравії трьох гравців: Аль-Овайса, Асірі та Аль-Джамаана.

ЩО ДАЛІ?

Після роботи у Саудівській Аравії Ребров навряд чи отримає серйозну пропозицію з Європи. Як показує практика, той, хто потрапляє до будь-якого Азійського чемпіонату, починає просто змінювати чемпіонат однієї країни Азії на інший. Є непогані перспективи в ОАЕ у тій же "Аль-Джазірі".

Китай. Тут дуже багато варіантів. Сезон почався відставками. Серед топів є непогані варіанти: "Шанхай Шеньхуа", "Хебей ЧФ" та "Тяньцзинь". Та чи вважатиме Ребров ці команди вартим свого рівня? На мій погляд, азійські гроші того не варті.