Выборы, выборы. Кандидаты... уже известны

Я просто не можу впізнати Ярослава Грисьо. Отого Грисьо, який до того цілих 20 років незмінно обіймав цю посаду. Отого Грисьо, який зі скандалами на виборах у березні 2013 чіплявся за це крісло та йшов тоді до останнього. Через непритомного спікера засідання та подальші маніпуляції регламентом. І переміг же тоді. І знову продовжив львівським футболом керувати.

Як Грисьо 2013-го зубами чіплявся за посаду голови Федерації футболу Львівщини дивіться у відео.

А тут раптом рік 2017. Бац, і пана Грисьо наче підмінили. Жодної боротьби, жодних суперечок. І найголовніше зауважте, всі ті ж делегати, які віддавали свої голоси за Грисьо у 2013, всі як один (ну добре, мінус один, один — утримався) раптом розлюбили свого незмінного за 20 років керівника федерації.

А причина виявляється простішою, аніж ми думаємо. Згідно з моєю інформацією, пану Ярославу нагорі ФФУ просто дали зрозуміти, що час вийшов, на твоє крісло є потрібний претендент і у тебе, Антоновичу, є два варіанти:

Варіант негативний — ти пручаєшся, ми створюємо нову федерацію, її підтримує конгрес ФФУ, ми залякуємо адмінресурсом всіх в області і все готово. А ти лишаєшся на узбіччі і взагалі поза нашою новоствореною футбольною системою.

Варіант позитивний — ти погоджуєшся на наші правила гри, знімаєш свою кандидатуру, натомість ми тобі дамо посаду заступника чи заступника заступника, і ти в темі, ти в нашій системі. Живеш собі приспівуючи і чекаєш з футбольного моря зміни політичної погоди.

Спробуйте самі з двох разів вгадати, який варіант вибрав досвідчений футбольний кар’єрист Ярослав Грисьо?

Трохи веселіше було у Полтаві буквально три дні потому — 25 грудня 2017. Але спершу — стисла передісторія. Досі чинний керівник ФФ Полтавської області — Олександр Кудацький — на подібні домовленості з босами ФФУ не пішов. Відтак запустився вже місяцями налагоджений механізм Павелка і Ко із назвою — "нова футбольна федерація області". Було зареєстровано "громадську спілку ФФ Полтавської області" і проведено виборну конференцію. За моєю інформацією від присутнього там очевидця, на цій конференції було багато цікавого. Ну, наприклад, ніхто не пояснював, згідно з якими критеріями на цій конференції формувався список делегатів.

Далі відбулося голосування за статут новоствореної федерації, який... в очі ніхто не бачив. Ну і ще один цікавий момент: в чемпіонаті футболу Полтавської області нині змагаються сім команд. Четверо представників з цих семи проігнорували дану подію не тонко натякнувши, що не в захопленні від новоствореної організації. Далі все пішло за протореним сценарієм: кандидат аж один і за нього проголосували аж одностайно. Переможцем виявився... чинний голова Полтавської ОДА Валерій Головко, який на цю посаду потрапив після крісла нардепа і — о диво! — не БПП, а партії Батьківщина. Як і де ця людина знаходитиме час на розвиток регіону, а з ним і футболу, мало кого дивує. Ну має ж час чинний керівник ФФУ Павелко на футбол між засіданнями в парламенті та роботою в бюджетному комітеті ВР, значить і Головко в Полтаві час знайде.

Вибори Валерія Головка. Фото Олега Журавльова, портал poltava365.com

Той же свідок виборів безальтернативну кандидатуру Головка мені пояснив просто. За його словами, це було особисте прохання Павелка.

Як би там не було, а в Полтаві наразі склалася цікава ситуація, нині там одночасно дві футбольні федерації області. На запитання від місцевих журналістів, а чи не збирається Олександр Кудацький судитися з новоствореною федерацією, той відповів просто — немає сенсу. І додав, такі громадські спілки у вигляді федерацій можна створювати хоч щодня по 10 штук, а потім заявляти про свої права на керування обласним футболом. Одного не додав пан Кудацький, що з тих 10 громадських спілок ФФУ підтримає лише одну. Я спробую бути провидцем і напрогнозую вам, що це буде структура, очолювана чинним губернатором Полтавської ОДА.

Такі нинішні реалії українського футболу та його розвитку. Якщо ти не чинний голова ОДА, нардеп чи бодай помічник нардепа, про керівні футбольні посади можеш забути. Принаймні за цієї футбольної влади у столичному будинку футболу. Хтось би сперечався, а я та Ярослав Грисьо не будемо