Как украинский футбол стал политикой
Вам
не здається, що в українському футболі стало аж надто багато політики?
Сформулюю запитання інакше – а чи не здається вам, що наш футбол вже й
сам став політикою?
Хочете доказів? Добре. Але давайте спершу ознайомимося зі статутами міжнародних футбольних органів. Там, де вказують про невтручання політики у футбольні справи країн їхніх національних асоціацій.
Ось, наприклад, статут найвищого футбольного органу світу ФІФА:
Статут ФІФА про політику
Простою мовою це можна перекласти так: "Кожна асоціація-учасник керує своїми справами самостійно та без впливу з боку третіх сторін."
Це так по-європейськи, це так толерантно — завуалювати слова "політика", "уряд" та решту назв державних органів завдяки одному твердженню — "треті сторони".
Втім, для цивілізованої Європи цього цілком достатньо для розуміння. Спробуйте знайти у Франції, Швейцарії чи Німеччині депутатів Бундестагу чи Сенату, які одночасно ще й розвивають футбол у країні. Там кожен займається своїми справами та вже точно не лізе туди, де є некомпетентним.
Інше діло — Україна.
Помилуйтеся та підрахуйте:
- Павелко Андрій – президент ФФУ (БПП)
- Голуб Владислав – голова федерації футболу Черкаської обл. (БПП)
- Єфімов Максим – голова федерації футболу Донецької обл. (БПП)
- Сергій Куніцин – голова федерації футболу АР Крим (БПП)
- Юрик Тарас – голова федерації футболу Тернопільської обл. (БПП)
- Москаленко Ярослав – голова федерації футболу Київської обл. ("Воля народу")
- Івченко Вадим – член виконкому ФФУ ("Батьківщина")
- Крулько Іван – президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів ("Батьківщина")
- Герега Олександр – віце-президент ФФУ (безпартійний)
- Бандуров Володимир – член Виконавчого комітету ФФУ ("Воля народу”)
- Лунченко Валерій – президент Асоціації жіночого футболу України ("Батьківщина")
11 народних депутатів у структурі ФФУ.
Ви вражені? Не поспішайте видихати, попереду ще 6 цікавих посад, які вражають своїм "колоритом".
- Гордєєв Андрій – голова федерації футболу Херсонської обл. (чинний губернатор Херсонської обл. Потрапив з партії БПП)
- Головко Валерій – голова федерації футболу Полтавської обл. (чинний губернатор Полтавської обл. Потрапив з партії "Батьківщина")
- Павлюк Руслан – голова федерації футболу Житомирської обл. (БПП, обласна рада)
- Холодницький Назар – 1-й віце-президент ФФУ. Голова Слідчої Антикорупційної Прокуратури
- Єлісєєв Костянтин – віце-президент ФФУ. Заступник голови Адміністрації Президента України
- Юрій Почотний – член Виконавчого комітету ФФУ (помічник депутата Валерія Лунченка)
А тепер, до уваги статут асоціацій-членів самої федерації футболу України.
Яка тут європейська толерантність? Прямим текстом, чіткіше не поясниш:
Статут ФФУ про політику
Цитую ще раз: "незалежність та уникнення будь-якої форми політичного втручання".
А раптом у когось закралися сумніви, тоді можна ознайомитися зі ще одним документом під назвою "Етичний кодекс ФІФА":
Статут ФІФА про політику українською
І знову ж таки — "залишатися політично нейтральними".
А це вже заповідь від ФІФА, раптом хто планує посперечатися.
Але не чує і не бачить цього голова бюджетного комітету, народний депутат від БПП та після цього всього ще й президент ФФУ.
І навряд чи в правила колись вчитувався заступник голови адміністрації Президента України. Він запам'ятається всім хіба завдяки відео, де він, мов швейцар, знімає пальто з Януковича.
Я от, наприклад, жодного разу на жодному виконкомі чи конгресі ФФУ не бачив на власні очі Костянтина Єлісєєва у стінах будинку футболу. А ви? А він, виявляється, є. І навіть має посаду віце-президента ФФУ. Для чого? Навіщо? Чим таким "футбольним" запам'ятався нам всім пан Єлісєєв?
І кого в чинному ФФУ хвилює, що двоє зі списку ФФУшних нардепів — Бандуров та Москаленко, — у 2014-му голосували за диктаторські закони 16 січня. І нічого. Працюють люди, розвивають футбол України!
Схоже, ФІФА та УЄФА теж нічого не бачать. Чи не хочуть бачити?
Виконавчий комітет ФФУ зараз налічує 43 члена. З них пов'язаних з політикою, державою чи державними структурами — 15. У відсотковому перерахуванні — майже 35% від загальної кількості.
Це питання міг би розглянути та вирішити Комітет з етики ФІФА, або ж міжнародний спортивний трибунал CAS. Хоча, як показує досвід чинної футбольної влади, навіть рішення CAS для них вже не указ!
Костянтин Андрiюк