Форвард "Десны": "В Донецке про украинскую символику говорили: "Снимай или мы тебя в подвал отведем"
Журналісти офіційного сайту "Десни" зустрілися з корінним чернігівцем, вихованцем шкіл “Десни” та донецького “Шахтаря” Денисом Безбородько і поговорили про ігри проти Адріана Рабйо і Вейна Руні, виступ за молодіжну збірну України, про те, як в Донецьку можна було “потрапити на підвал” за українську символіку і багато іншого.
– Чи був шанс зіграти за першу команду “Шахтаря”?
– Реального – ні. Але два-три рази Луческу нас, 2-3 футболістів, викликав з дубля. Ми приїжджали, тренувалися з основним складом. Ми були на зборах у Туреччині. Туди ж приїхала і основна команда. Луческу зателефонував нашому тренеру, попросив привезти трьох кращих за потрібними позиціями. Я, як центральний нападаючий, поїхав і відіграв тайм у товариському матчі. Але в офіційних матчах шансу не було.
– У 2014 році, коли починалася окупація Донецька, Ви були там. Наскільки було небезпечно і яка була обстановка в місті?
– Як я пам’ятаю: пройшов “референдум” і через деякий час у центр міста, до ОДА, як нам сказали, почали звозити зброю, ось так воно і пішло. Навіть просто йдучи по місту відчував себе некомфортно. Ходили люди з автоматами. Було таке: якщо хтось йшов в екіпіровці збірної України, або у них була жовто-блакитна стрічка, йому говорили: “Знімай, або ми тебе в підвал відведемо”. Одного разу ми були на базі, і нам сказали збирати речі. Але, в принципі, на той час ми цього вже чекали.
Дивлюся направо, а там Погба!
– Згадайте свій дебют в Прем’єр-Лізі…
– Дебютував я граючи за “Зорю”, за що я дуже вдячний Юрію Вернидубу. Це було півтора роки тому, ми переграли “Волинь” 5-1. Я вийшов буквально на 20 хвилин. Хвилювання було, дуже цього чекав. Було приємно.
– У Вашій кар’єрі є ще матч у Лізі Європи минулого сезону проти “Манчестер Юнайтед”. Як це – грати проти одного з найкращих захистів у світі?
– Готувався до цієї гри в першу чергу психологічно. За день до гри нам кажуть: продано 35 тисяч квитків, тобто стадіон повний. А зараз такий час в Україні – тільки “Динамо” та “Шахтар” можуть зібрати такі стадіони… Хвилювання з’явилося вже після цієї новини. Я стояв у підтрибунному приміщенні, потрібно виходити на матч, повертаю голову вправо: там стоять всі “зірки” МЮ, й вони ще й двометрові – більше за мене в два рази: Ібрагімович, Погба, Руні!.. Були такі імена… Хотів про це не думати, але все-одно не виходило. Було дуже сильне хвилювання. Перші 10 хвилин я навіть не розумів що відбувається…
– Напевно, кожен хлопчик мріє грати в нападі. А Ви – нападник. Завжди грали на цій позиції?
– У нападі грав з самого дитинства. Мені, в принципі, інші позиції не дуже знайомі. Можу зіграти зліва і справа в нападі, але опорного або захисника – ні. Навіть не знаю як правильно переміщатися на цих позиціях.
– Що головне для нападаючого і, як Ви вважаєте, які Ваші головні якості, як форварда?
– Забивати голи, звичайно. А що стосується якостей – мене багато разів запитували: чи можеш ти дати собі оцінку? Але я не вмію цього, на жаль. Я не можу себе оцінювати і не можу сказати який я.