Тибериу ГИОАНЕ: "Семин не сделал все замены в полуфинале с "Шахтером" - это я всегда считал его огромной ошибкой"
Колишній футболіст "Динамо" Тіберіу Гіоане розповів в інтерв'ю "Футбол24" про своїх колишніх партнерів по клубу, про роботу з Юрієм Сьоміним і скандалах в матчах з "Шахтарем".
Про Діого Рінкона: Найкраще з усіх бразильців! Мало не став алкоголіком в Києві? Не можу відповісти, чому так. Я з ним особливо не гуляв. Якщо пригадуєте, він перейшов у Динамо разом із Леандро. Леандро приїхав у статусі зірки, а Рінкон – так собі, як додаток. Перший зіграв кілька матчів і поїхав, натомість Діого став справжньою зіркою Динамо. Багато забивав – і в чемпіонаті, і проти Шахтаря, і в Лізі чемпіонів.
Пам’ятаю, коли в Динамо прийшов Сьомін, Рінкон помітно набрав вагу. Можливо, розповідаючи про алкоголізм, Діого має на увазі саме цей епізод – Сьомін на нього не робив особливої ставки. Як би там не було, цей бразилець – один із найсильніших футболістів, які в нас грали. А найсильніший – це Валік Белькевич. На жаль, його вже немає з нами. Як і Андрія Гусіна. До речі, Андрій також ставився дуже сумлінно до тренувань. Футболіст високого класу.
Про те, як "Динамо" продає своїх футболістів: В Україні футбол сильніший, ніж у Румунії. Хоча з Шахтаря пішли всі найкращі бразильці, пішов Мхітарян. Динамо не продає своїх футболістів вже майже 20 років. Ярмоленка довго тримають, Мілевського тримали… Минулого літа мені телефонували з Англії і висловлювали зацікавлення Ярмоленком. Але це були клуби не з топ-четвірки – скажу прямо. Пропонували 8-9 мільйонів і хотіли, щоб я поїхав у Київ з цією пропозицією. "Хлопці, я не поїду, – кажу їм. – 8 мільйонів за найкращого футболіста Динамо – це смішно". Більше того, запевнив їх, що Динамо ніколи не продасть Ярмоленка за таку суму – тим паче, в якийсь незрозумілий клуб.
Можливо, правильно, що Андрія тримають у Києві. Динамо – це не останній клуб. За останні 20 років він перебуває у першій двадцятці-тридцятці найкращих клубів Європи. Нехай краще Ярмоленко приносить користь Динамо, ніж погодиться на трансфер за мізерну суму.
Про роботу з Сьоміним: Мені Сьомін сподобався, як тренер. Коли він очолив команду, ми перебували на четвертому місці. Починали сезон при Дем’яненку, його замінив Сабо, а Сабо – Лужний. Сьомін прийшов взимку, а в першому матчі другого кола Динамо обіграло на виїзді Дніпро – 4:0. Настільки добре провели весняну частину, що вже тоді ледь не стали чемпіонами. Але, якщо не помиляюся, зіграли вдома 3:3 із донецьким Металургом…
Сьомін робив ставку на роботу з м’ячем. Це помітно відрізнялося від динамівських традицій, коли фланги, фланги… Стиль Сьоміна будувався на контролі м’яча, атаках по центру. До всього, це ще й фартовий тренер, я вважаю.
Чому? Це почалося з Дрогедою у кваліфікації Ліги чемпіонів. Ви ж пам’ятаєте, які моменти були в ірландців на останніх хвилинах київського матчу? Коїлося щось неймовірне. Якийсь нікому не відомий клуб мав всі шанси вибити нас – і тоді цього прекрасного сезону не було б узагалі.
Потім – група Ліги чемпіонів. У суперниках – Фенербахче, Арсенал і Порту. У стартових турах ми посідали 1-2 місця, а потім скотилися на третю сходинку. Пригадую останню гру із турками. В одному з епізодів я вдарив Роберто Карлоса – він почав обурюватися (Усміхається). Ми перемогли 1:0.
У Кубку УЄФА не без фарту проходили Валенсію, Металіст. Практично в кожному матчі суперники забивали у власні ворота, хоча там записували на Мілевського, ще на когось (Усміхається). А ПСЖ – це ж узагалі неймовірно! Голкіпер вибив м’яч, а він після цього закотився у ворота.
Лише проти Шахтаря фарт не спрацював – вони забили нам на останніх хвилинах. Сьомін не використовував усі заміни – це я завжди вважав його величезною помилкою. Корреа, Флорін, я – ми були готові вийти на поле і розминалися, проте тренер випустив тільки бразильця.
Моурінью, один із моїх найулюбленіших тренерів, постійно використовує усі заміни. Адже наприкінці матчу це має вагоме значення – внести корективи, освіжити гру, банально потягнути час. Якщо можна було б використовувати більше, ніж 3 заміни, то я впевнений, що Моурінью їх би також застосовував по максимуму.
Про те, як команда приходила до тями після поразки в півфіналі Кубка УЄФА: Важко було. Тим паче – програли не кому-небудь, а Шахтарю, ще й на останніх хвилинах. Чим вони були кращими від нас? Варто сказати і про жахливе суддівство. Упродовж півгодини на нашу користь – жодного фолу, жодного ауту. Ви ж пам’ятаєте, що тоді в Шахтарі працював Любош Міхел. Але про нюанси ніхто не згадує – залишився тільки результат.
Про те, коли зрозумів, що пора покидати "Динамо": Було кілька варіантів продовження кар’єри. Я з’їздив додому, у Васлуй, поспілкувався – це було смішно. Вони тоді боролися за чемпіонство. Кажуть: "Це тобі не Динамо". "Ну так, – відповідаю. – Я помітив" (Сміється). Подумав, що краще посидіти вдома і розпочати навчання на тренерських курсах. Надто високою була планка, піднята в Динамо. Це клуб із величезною армією вболівальників, прекрасними традиціями та історією, яка триває вже 90 років.
Олег Бабий