Игорь СУРКИС: "На мой взгляд, та перестройка, которую начал Ребров, была запоздалой"

- Хоч я і брав участь в зйомках цього фільму, сьогодні побачив його вперше. Фільм мені дуже сподобався! По-перше, сподобався хронікою, а, по-друге, тим, що в ньому все показано об'єктивно, немає нічого надуманого, там нікого не вихваляють - все показано так, як було насправді. Якщо, наприклад, на першому етапі становлення команди «Динамо» в 70-х роках поруч з Лобановським завжди на рівних працював Базилевич, то у фільмі про це чітко і сказано. А далі Лобановський працював самостійно. Найголовніше - це правда, яка буде донесена до наступного покоління. Вважаю, що фільм вдався. Подивимося, які будуть про нього відгуки в прокаті, а також послухаємо думку футбольних людей і простих уболівальників. Головне, ми шануємо і пам'ятаємо цю велику людину.

- Не сумніваюся в цьому. Вона повинна і надалі вивчатися футбольними експертами. Валерій Васильович був феноменом. Йому вдавалося створювати супер-команди, не маючи під рукою супер-зірок. Під його керівництвом працювали українці. Остання така команда створювалася на моїх очах. Ті ж хлопці, які в Кубку УЄФА поступилися «Ксамаку», рівно через рік грали в чвертьфіналі Ліги чемпіонів. А ще через рік ця команда вже була в півфіналі Ліги чемпіонів. Лобановський знав і розумів, що робить.

Те, що сьогодні на прем'єрі були присутні відразу три президенти України - це дорогого коштує! Кожен з них мав відношення не просто до Лобановського, а взагалі до становлення українського футболу. Леонід Макарович Кравчук доклав руку до створення незалежної України. Леонід Данилович Кучма всіма силами допомагав не лише «Динамо», а й всьому українському футболу ставати на ноги і розвиватися. Саме при ньому наш футбол вийшов на новий рівень, як і вся країна. Віктор Андрійович Ющенко також підтримував український футбол, відвідував матчі «Динамо», «Шахтаря», збірної України, відкривав стадіон в Харкові після реконструкції. У Петра Петровича Порошенко ситуація зараз неймовірно складна: в країні йде війна. Але він знаходить час і для того, щоб приділяти час українському футболу, який повинен залишатися для наших людей віддушиною. Я вдячний всім президентам України, які сьогодні прийшли на прем'єру цього фільму і підтримали.

Вважаю, що фільм «Лобановський назавжди» випущений дуже вчасно - напередодні 90-річчя київського «Динамо», це хороша подія. Ініціатива його створення виходила не від нас, але протягом цих двох років ми допомагали, чим могли, намагалися робити все для того, щоб це фільм вдався.

- Висновки про те, як виграти Лігу чемпіонів, повинні робити тренери. Але я вважаю, що цей фільм має стати навчальним посібником в наших дитячо-юнацьких спортивних школах, щоб підростаючі футболісти розуміли, в якому клубі вони займаються, тренуються, виступають, щоб у них розвивалося почуття патріотизму. Сподіваюся, директор і тренери мене почують, адже це необхідно робити. Багато нинішніх хлопчаків до певного часу навіть не знають, хто такий Лобановський. У них перед очима «Ліверпуль», «Баварія», «Манчестер Юнайтед». Але щоб потрапити туди, необхідно бути зірками тут. Тому наше покоління повинно їм показати, що було в минулому. Тоді у нас і буде і сьогодення.

- Повторюся, я взагалі не розумію, що значить «немає мотивації». Цей фільм потрібно роздати як навчальний посібник не для першої команди, а для дітей, які приходять в нашу школу. А ще для хлопців з «Динамо» U-19, які ось-ось почнуть стукати в двері першої команди.

А футболісти нинішнього «Динамо» вже трохи розбалувані, в тому числі, і мною... Але ми зараз все приведемо в порядок. Ми їм швидко піднімемо мотивацію, повірте мені, я це зроблю. Якщо кимось втрачена мотивація, значить, він не буде грати в київському «Динамо». Це перше. По-друге, я їм швидко цю мотивацію підправлю. Кажуть, грошей багато не буває, але у мене складається таке враження, що деякі футболісти вже і за гроші грати не хочуть. Втім, претензії у мене є далеко не до всіх.

Єдине, що я можу сказати: та перебудова, яку почав Сергій Ребров, на мій погляд, була запізнілою. Мене вже звинувачують в тому, що я дав вказівку перебудовуватися у вересні, по ходу сезону, але я нічого такого не говорив: я ставив завдання вийти з групи Ліги чемпіонів. А ось про те, що має сенс починати вводити до складу молодь навіть з ризиком провалу сезону, ми з Сергієм Станіславовичем говорили ще в червні, розуміючи, що зробити гучні трансфери і придбання нам не вдасться. Під «гучними трансферами» я не маю на увазі Роналду чи Суареса, я маю на увазі футболістів, які були б значно сильніші за наших. Таких виконавців зараз запросити в «Динамо» практично неможливо. Або доведеться платити величезну транфсерну суму і підписувати контракти на величезну заробітну плату. Вважаю зараз недоцільним платити такі гроші футболістам за те, щоб вони грали в сезоні 2-4 матчі з «Шахтарем» і пару матчів з командами, які посідають третє місце. Всі кричали про сенсацію, про те, що «Зоря» буде на високому місці. Але «Зоря» буде на тому місці, на якому вона буде. І «Динамо» буде на тому місці, на якому нам належить. Повірте, не дивлячись на поточну турнірну ситуацію, ми в цьому сезоні поборемося за золоті медалі. Але якщо їх не виграємо, то в наступному знову включимося в чемпіонську гонку. Так, нам треба підсилюватися, і наша селекційна служба в цьому напрямку працює, але посилюватися тільки тими футболістами, які сильніші за наших нинішніх гравців.