7 листопада 2016 20:44
11
Артур РУДЬКО: "Мячей, которые не берутся, не бывает"
Сім років очікував свого часу голкіпер Артур Рудько. Вихованець «Динамо» з 2009 року перебуває в так званій «обоймі», але лише тепер отримав нагоду проявити себе в матчах найвищого рівня. Чим не привід познайомитися ближче?
- Як починався ваш шлях у футболі?
- Як і всі київські хлопчики, дивився футбол по телевізору. Коли дізнався про набір до дитячої школи «Динамо», попросив батьків відвести мене на перегляд. Таких, як я, було багато, тож упродовж кількох років представляв «Динамо-Відрадний» – філію динамівської футбольної школи. Ми залишалися в системі клубу, тренувалися на клубній базі на Нивках, але представляли різні команди в чемпіонаті. Виходило непогано: ми стали чемпіонами Дитячо-юнацької футбольної ліги в перший рік її існування. Нас тренував Сергій Процюк. Потім був динамівський «дубль». Років три мене майже не випускали на поле, зазвичай виходив із лави запасних, як наслідок – ігрової практики майже не отримував.
- Упродовж п’яти сезонів ви виступали виключно в молодіжних командах: дублюючому складі, «Динамо-2». Руки не опускалися від того, що довгий час вас не підпускали до першої команди?
- Такого не було. Навпаки – це змушувало працювати ще більше. Єдине – хотілося піти кудись в оренду, аби довести наставникам, що можу виступати на високому рівні, оскільки лише в тренувальному процесі дуже важко проявити себе.
- Не шкодуєте, що пішли в оренду до «Говерли» лише в минулому році, а не раніше? Що вам дав виступ у команді-аутсайдері чемпіонату України?
- Ні про що не жалкую. Усьому свій час, і в оренду я пішов тоді, коли це мало статися. Матчі за «Говерлу» дали мені впевненість у своїх силах, у тому, що можу грати на найвищому рівні, плюс, таку потрібну ігрову практику. Повторюся: як би ти не тренувався, на полі все по-іншому. Я став більш психологічно стійким та готовим до здорової конкуренції. У кожного своя доля. Є голкіпери, яким довіряють із юнацького віку, мені ж випав шанс дебютувати в 24 роки.
- На ваш погляд, чи є для голкіпера м’ячі, які не беруться?
- Як на мене – немає. Усе залежить від правильно обраних позиції та рішення, також важлива реакція нападника на ту чи іншу дію.
- Ви тренуєтеся поруч із багаторічним голкіпером «Динамо» Олександром Шовковським. У чому секрет його футбольного довголіття?
- Напевно, про це краще запитати в нього. Як на мене, Олександр – професіонал у всьому: як у побуті, так і у футбольних справах. Він постійно сконцентрований, не дає собі якихось послаблень, викладається по максимуму, незалежно від того, це пересічне тренування чи відповідальна гра.
- Для того, щоб стати класним голкіпером, необхідно пропустити «свої» м’ячі. Як відчуваєте, ви «свої» вже пропустили?
- Бували всякі, у тому числі й курйозні (посміхається). Сподіваюся, що всі «свої» вже «проковтнув», і в подальшому в мої ворота залітатимуть лише «робочі» м’ячі. Бажано, якомога менше.
- Чи є у вас взірець серед голкіперів, той, на кого рівняєтеся?
- У дитинстві подобалося, як грає Олівер Кан. І, звичайно ж, Олександр Шовковський.
Юрій Вишневський, журнал «Динамо Київ»
Коментарі
Ему много чего нужно научиться в Сашо. И главное поменьше нервничать в рамке.
Артур, попробуй при пенальти не лететь наугад, а стой до последнего, ну очень много пенальти бьют сейчас по центру, блиин (крик души).
А так, тьху тьху тьху, уверено в рамке стоит.
А так, тьху тьху тьху, уверено в рамке стоит.
Лучше тренируйся и бери уроки у СаШо.
Пенальти пробитый в боковуху или в притир со штангой не берется. Уже давно есть по этому поводу расчеты, учитывающие размеры ворот и скорость полета мяча. Все вратари знали, что Буряк пробивал всегда низом в правый угол от вратаря, средний по силе удар, а отбить не могли.
Сховати
Игорь, ещё хотелось бы узнать: приведенная Вами информация имеет ли какое либо отношение к А.Рудько ?
Или Вы только опубликовали несколько строчек из "учебника"?
Или Вы только опубликовали несколько строчек из "учебника"?
Сховати
SUGUS, для особо одаренных. Артур РУДЬКО: "Мячей, которые не берутся, не бывает". А оказывается бывают. Я эту мысль хотел донести. Надеюсь, дошло.
Сховати
Игорь, конечно, дошло: всё, написанное тобой не имеет никакого отношения к обсуждаемой здесь теме.
Правда, после второго твоего коммента, я уже совсем не надеюсь, что до тебя дошло( наверно, ты не относишься к категории "особо одарённых").
Правда, после второго твоего коммента, я уже совсем не надеюсь, что до тебя дошло( наверно, ты не относишься к категории "особо одарённых").
Сховати
SUGUS, ты сначала прочти что он написал, а потом говори)) а то ты такую чушь порешь, что смешно читать
Сховати
Истинный, чушь, причём Истинную порешь как раз ты: я задал конкретному челу (не тебе !!!) очень вежливо конкретный вопрос(обращаясь при этом на Вы), а в ответ - хамство с тыканьем.
Так, что не порол бы ты Истинную чушь, коллега !
И, да, оч. бы хотелось узнать что конкретно тебе "читать смешно" ( можешь даже процитировать "смешную" часть в написанном).
Так, что не порол бы ты Истинную чушь, коллега !
И, да, оч. бы хотелось узнать что конкретно тебе "читать смешно" ( можешь даже процитировать "смешную" часть в написанном).
Все пенальти, которые пробивали нам, когда там стоял Рудько, закончились уверенной их реализацией.
Имея такого "гуру" по их отражению, как Шовковский, всё это довольно печально и уныло.
Если Артур рассчитывает на что то серьёзное в своей карьере, то, желательно бы, этот аспект подтянуть.
Имея такого "гуру" по их отражению, как Шовковский, всё это довольно печально и уныло.
Если Артур рассчитывает на что то серьёзное в своей карьере, то, желательно бы, этот аспект подтянуть.
У Шовковського повчись пенальті відбивати краще.