Сергей РЕБРОВ: "Результат может быть любым, но нужно играть так, чтобы не было стыдно ни перед собой, ни перед болельщиками"
Евгений ГРЕСЬ
Главный тренер «Динамо» Сергей Ребров оглядывается на матч с «Шахтером» и предвкушает дуэль с «Наполи» в Лиге чемпионов УЕФА.
– Сергей Станиславович, чему вы больше уделили внимание на следующий день после матча с «Шахтером» – анализу состоявшейся игры или же подготовке к поединку с «Наполи»?
– Сейчас у нас начинается такой плотный соревновательный график, что все это нужно совмещать. Безусловно, я еще раз посмотрел нашу встречу с горняками, поделился своим мнением с ребятами, после чего ознакомил их с действиями «Наполи».
– Стиль игры донецкого и неаполитанского коллективов можно сравнить?
– Можно. Обе эти команды нацелены на контроль мяча и активные действия в атаке. В этом сезоне у нас было только два поединка с такими соперниками – оба с «Шахтером», и очень хорошо, что перед стартом в Лиге чемпионов мы провели один из таких матчей. Теперь важно сделать правильные выводы.
– На чем, главным образом, вы акцентировали внимание своих подопечных на разборе игры с горняками?
– На многие вещи. Как я уже говорил на пресс-конференции, после забитого мяча мы почему-то успокоились, решили сохранять счет, а против такой команды, как «Шахтер», нельзя только обороняться. Нужно показывать контригру, чтобы сдерживать атакующий порыв противника. У нас это не получилось.
– Тем не менее, после двух крупных поражений в минувшем чемпионате эта ничья – большой прогресс. Не так ли?
– Безусловно, и это касается первым делом игры в обороне, в которой принимали участие все футболисты, вся команда. В защите мы отработали добросовестно и надежно. Да, не показали то, что нравится болельщикам, провели мало атак, но мы понимали, с кем играем. Да и трибуны переполненного стадиона гнали соперника вперед. У «Шахтера» была хорошая поддержка...
Словом, все нормально. Мы идем дальше. Могли выиграть, могли проиграть, но матч закончился вничью, наш отрыв в таблице сохранился. Вся борьба в чемпионате только начинается.
– На старте сезона игра вашей команды то и дело попадала под огонь критики. Много претензий предъявлялось действиям центральных полузащитников. Вы с этим согласны?
– Мы хорошо знаем все наши проблемы, а они действительно есть, но это наша внутренняя кухня, и я не собираюсь рассуждать в СМИ на эту тему. В коллективе мы сами во всем разберемся. Надеюсь, не только я, но и все ребята хотят устранить недостатки.
– Матч за сборную и поединок против «Шахтера» показали, что лидер «Динамо», Андрей Ярмоленко, постепенно возвращает былую мощь. Закрытие трансферного окна раскрепостило этого футболиста?
– Признаться, мне уже порядком надоела вся эту шумиха вокруг нашего полузащитника. Действительно, последние игры Ярмоленко провел на высоком уровне. В Харькове он старался работать на команду не только в атаке, но и в обороне. У меня нет к нему никаких претензий и вопросов по поводу его мотивации.
– После встречи с горняками самый актуальный для вас вопрос – восстановление футболистов?
– Разумеется. Хотя сетовать на это не приходится – «Наполи» вообще играл в субботу и имеет на сутки меньше, чтобы подготовиться к поединку в Лиге чемпионов. В матче с «Шахтером» ребята, выполнив много оборонительной работы, отдали много сил, и нам важно их правильно восстановить. Не только физически, но и психологически.
– Насколько серьезной оказалась травма Данило Силвы?
– У него микроповреждение мышцы бедра. Срок восстановления – 10-14 дней. Мы поговорили с врачами, попытались проанализировать, почему это произошло в самом начале встречи. Когда игрок травмируется в конце поединка, это можно объяснить усталостью, но в данной ситуации возникает масса других вопросов, которые мы обсудили. Надеюсь, в будущем таких травм у нас не будет...
– Сергей Станиславович, какое впечатление произвел на вас «Наполи» в последнем матче с «Палермо»?
– В первом тайме у них не все получалось – неаполитанцы владели инициативой, но моментов создали не много. Впрочем, в перерыве они сделали выводы и забили три мяча.
– Какие вы заметили особенности в атакующей игре этой команды, забившей в трех стартовых турах Серии А девять голов?
– Наш соперник хорошо контролирует мяч, но часто теряет его возле чужой штрафной, чем можно воспользоваться, выбегая в быстрые контратаки. Но для начала нужно хорошо обороняться, поскольку нападение у итальянского коллектива производит сильное впечатление. В любом случае, мы не собираемся полностью подстраиваться под их футбол. Думаем о своей игре.
Не стоит также забывать, что в первых турах итальянского чемпионата у «Наполи» не было соперников, которые могли бы навязать ему встречный футбол. Неаполитанцы постоянно работали с мячом, вели позиционное наступление. Все их соперники закрывались и пытались играть на контратаках. Даже «Милан», который уступил со счетом 2:4.
– В прошлом году вы стартовали в Лиге чемпионов с домашней ничьей. В ближайший вторник вас устроит такой результат?
– Мы никогда не играли и не будем играть на ничью. Важно быть на поле командой, отдать все силы и понимать, за счет чего ты можешь реализовать все свои лучшие качества. Я об этом говорю постоянно. Результат может быть любым, но нужно сыграть так, чтобы не было стыдно ни перед собой, ни перед болельщиками. Уверен, что у нас будет потрясающая поддержка, и в этом наш безусловный козырь.
Газета «Команда»
По суті, динамівці після забитого голу, коли повели в рахунку почали грати у футбол "сьомінського зразка" (його другого приходу). От Ярмоленко в післяматчевому інтерв"ю, сказав що Динамо не повинно так грати, як грало з Шахтарем, сказав все правильно, але...
По-перше: він теж гравець лінії атаки. Від його дій теж багато що залежить при атакуючих діях Динамо. В кількох моментах було явне перетримання м"яча, з круглим гравцям його амплуа, потрібно розставатись швидше і частіше. Не спорю, що він був одним з найкращих у Динамо, грає більше на команду...але ще не повністю відвик тягати за собою м"яч;
По-друге: проблема Динамо знову ж таки на мою думку, в тому, що півзахист команди дуже повільний. Чому? ...тому, що ми граємо (правильніше - намагаємося грати) в "тіку-таку", при цьому технічне оснащення футболістів дуже слабке. Чим відрізняються гравці Динамо від гравців Барси? Там гравці оброблюють мяч в 4-5 дотиків на великій швидкості, а в нас повільно. Там гравці півзахисту шукають вільні місця, відкриваються, а в нас стоять-чекають на пас, при цьому прикриті)) Тому і виходить, що паси у нас відбуваються між захистом, а в Барсі навпаки між півзахистом))
По-третє: Проблема Динамо ще в тому, що мало гравців є з ударом з середньої і дальньої дистанції. Вони є, той же Гармаш може пробити, Рибалка, Сидорчук, Ярмоленко... але знов але... Я забув коли динамівці били по воротах з дальньої та середньої дистанції в цьому році в цьому чемпіонаті. Удари "по горобцях" не рахую, так як вважаю, що якщо із 20-25 метрів удар проходить вище воріт на 10-15 метрів - це не удар))
"Да, не показали то, что нравится болельщикам, провели мало атак, но мы понимали, с кем играем." - це говорить тренер чемпіонів, що тренує команду третій(!!!) рік? Ну детский лепет... Сірьожа, йдіть на кішках тренуйтесь...
Нет Рауля, нет игры! С начала 2016 года.
1) Ребров як тренер зумів зробити висновки з минулорічних 0:6 і не став грати в атакуючий (відкритий) футбол, і це до певної пори працювало.
2) недостатня кількість кваліфікованих гравців - фактично на заміну і випускати було нікого саме у такому матчі (Гладкий і ті хто вийшли не варіант). І тут питання, і питання все ж таки до Реброва. Реально в центрі поля у нас немає альтернативи, і альтернативи перш за все у побудові гри. Всі гравці, які діють в центрі заточені під одну тактику, і у них (чи в силу таких тактичних схем, чи від природи) виявляється дуже обмежений діапазон дії. І тому, коли потрібно було вибігать у контратаку - окрім Ярмоли та десь трошки Мораеса, це робить ніхто не зміг.
проблема підбору гравців була очевидна і у попередніх матчах, адже щоб вигравати без проблем у Волині, нинішнього Дніпра -все потрібно робити швидше.
Тому можливо Реброву і доцільно було б знайти спільну мову з Беланда...
============
Гадаю правильніше буде навчити грати Сидорчука, Гармаша, Рибалку і насамперед Буяльського в більш насичений футбол, де відкриваються, оброблюють мяч в один дотик а другим віддають пас і не на захисників, а в півзахисті чи то в центрі чи на бровку)) чому насамперед Буяльського? Тому що він повинен "розганяти" атаку, а не відбирати мяч біля умовних Хачеріді і Віди)) Бо якщо він там, то пас іде на Ярмолу який його тягне по фланзі, потім повертається, крім випадків коли вдається обіграти 3-4 гравців і вдарити по воротах)) Я вважаю, що два центральних захисники, плюс два опорних півзахисники для Динамо - це занадто, особливо в матчах в чемпіонаті України. В Лізі Чемпіонів і в матчах з Шахтарем так, вони там потрібні, але що два опорника роблять в матчі з Волиню, Дніпром, Ворсклою, Карпатами? Коли треба більше атакувати, забивати, розбивати автобуси тощо))
Це важко?
Що вчити треба? Правильно, швидше думати! Ці гравці можуть це робити, але їх потрібно заставити бігати в центрі поля, інтенсивно бігати, щоб отримати пас, не стояти і чекати на пас, а тим більше, коли їх накривають, а відкриватись, звільняти зони, перестроюватись тощо
У нас стоячий півзахист, приблизно тиждень-півтора назад(після матчу з Ворсклою) були фото, де розбирались паси між захистом... там видно як стоять Сидорчук, Гармаш, Буяльський і видно кому може дати пас захисник (Морозюк, Віда) лише захисникам, тому що в центрі півзахисники закриті...
Тепер їм потрібно в голову це вкласти, якщо не розуміють, я б сказав їм до побачення. Але мені здається, що вони просто не хочуть, тому що можуть це робити)) Той же Гармаш, раніше міг обігруватись з Ярмоленком, Мілевським в стіночку, в один дотик... Я вважаю, що гра типу "тікі-така" не для Динамо. Якщо про мене, мені набагато більше подобається гра Атлетіко ніж Барси, гра Реала ніж Барси. Гра в середній пас ніж на 5-10 квадратних метрах робити по 10-15 дотиків та передач))