11 серпня 2016 21:46
3

Юрий МОРОЗ: "Ярким впечатлением на юниорском чемпионате мира была встреча с Пеле"

Наставник юнацької команди київського «Динамо» U-19 Юрій Мороз нещодавно відзначив 45-річний ювілей.


В інтерв'ю офіційному клубному сайту тренер розповів про старт команди в новому чемпіонаті, підготовку до поєдинку з «Шахтарем» і згадав перемоги на чемпіонатах світу та Європи у складі збірної СРСР (U-16) в 1987 році:

- Новий сезон ми почали виїзним поєдинком проти полтавської «Ворскли» і змогли у напруженій боротьбі здобути перемогу 3:2. Вийшов важкий поєдинок, але ми впоралися. До наступного матчу з «Шахтарем» готуємося в штатному режимі, виконуємо все, що запланували зробити на тиждень – нічого особливого. На щастя, на даний момент всі футболісти в строю і готові до майбутньої зустрічі.

- 8 серпня ви відзначили 45-річний ювілей, як пройшло свято, хто привітав?

- Провів цей день у колі друзів, привітала команда, футболісти. Наш адміністратор Юрій Нечаєв суворо стежить за тим, у кого, коли Дні народження. Перед тренуванням ми завжди збираємося і поздоровляємо іменинника. В цей раз в приємній, дружній атмосфері менпобажали здоров'я, успіхів, перемог. Помпезних, грандіозних урочистостей не було, адже йде робочий процес, і відпочивати ніколи.

- У 1987 році ви ставали чемпіоном Європи та світу у складі юніорської збірної СРСР. Часто згадуєте?

- Це було дуже давно. У фіналі чемпіонату Європи сильнішими виявилися італійці. Правда, в їх складі грав футболіст, який не мав на це права, тому організатори відібрали в Італії чемпіонський титул, а СРСР і французів, які посіли третє місце відправили на чемпіонат світу. Коли зустрічаємося з тодішніми партнерами, з хлопцями, з якими разом вигравали титули чемпіонів Європи і світу, у колі друзів згадуємо ті часи. На жаль, це буває рідко – вже стільки часу з тих пір пройшло. Іноді зідзвонюємося з нашим тренером Олександром Піскарьовим. Словом, спогади залишилися, є, що згадати, але треба дивитися вперед і йти далі.

- Пам'ятайте кубок, який вам вручили?

- Так, добре пам'ятаю. А ще одним яскравим враженням була зустріч з королем футболу Пеле.

Перед грою він підійшов до нас, потиснув усім руки, ми разом сфотографувалися на пам'ять. Для нас, 16-річних хлопців, це було дуже пам’ятна подія. Та й прийом був чудовий. Ейфорію після цього чемпіонату світу ми відчували ще дуже довго.

- Під час чемпіонату світу, який проходив у Канаді, вам довелося двічі зустрітися з Нігерією – в стартовому поєдинку групового етапу і в фіналі...

- Так, непростий суперник попався, плюс, було дуже спекотно, причому, не тільки від сонця, але і від гри. Загострення пристрастей і нервозність на полі зашкалювали. На щастя, для нас все закінчилося добре – ми перемогли по пенальті і стали чемпіонами світу.

- З ким з того переможного складу підтримуєте стосунки?

- Спілкуюся з Сергієм Беженаром, Олегом Матвєєвим, Юрієм Мокрицьким, недавно бачилися з Юрою Нікіфоровим. Поговорили, згадали минуле, але життя триває, йде своїм поступом.


фото А.Куцан

Юра Макаров тоже чемпионом стал. Как он потом оказался у нас в Белой Церкви, ума не приложу. . .
Сховати
Кепа, и долго там играл, года 4, был главной звездой вместе с Цыткиным, Кондратьевым, Завьяловым. Эх, было дело, я им, помню, мячи подавал с кромки поля.
Сховати
mikasa, ещё Олефиренко бегал. А потом Макар с Завьяловым в "Динамо-2" подались, Андрей даже с "Кремнем" сыграл (первый матч Шовковского), но в этом матче получил травму и пропал