"Миля": фильм об Артеме Милевском

Никогда ни о чем не жалейте. Все правильно. Сложилось так как сложилось. Могло быть иначе. Да. Мог стать суперзвездой? Да. Но мог получить травму и все точно также вздыхали бы и говорили: "Ах как жаль. " Милевский талантливый футболист и заслужил своей игрой уважение и добрую память болельщиков. Он живой и здоровый. Не спился, не скурвился. Любит футбол и любит Динамо. Дай Бог ему удачи и счастья. Спасибо за яркую игру и красивые голы.

І все таки жаль. Міг бути мега зіркою світового футболу.

Сказати, що фільм цікавий,як на мене, то навряд чи, а ось те що показовий, життєвий і повчальний - так. Людина мала талант до футболу і неабиякий, можна навіть допустити - співпоставимий, не менший як у Шевченка, але не реалізувала його навіть на 50% і цілком щиро заявляє, що ні за чим не шкодує (правда, слава богу, і не заявляє, що як би міг, то прожив ці роки ще раз так само). Звичайно це його право і заявляти і жити, і в футболі в тому числі, як він вважає за потрібне. Але є одне АЛЕ - він так і зрозумів, що його талант це Божий дар і що його треба було старатися реалізувати насамперед не для себе любимого, а для людей, в його випадку для тих хто є шанувальником йому даного таланту закрема і шанувальників футболу загалом. А жаль , жаль в меншій мірі себе, як болільника, а в більшій, значно більшій мірі його, хоча...він прожив ці роки як хотів. Бог йому суддя.

логичнее было бы название "Синяя миля" :)

Даа..Игорь Михалыч конечно еврей знатный..

Мои призывы услышаны? =)