"Почему я не имею желания ехать на Евро-2016 ради сборной Украины". Андриюк о главной команде страны

Я не знаю, чиє це було рішення – ФФУ, тренерського штабу чи їхнє спільне, але у мене дивне враження: "нас развєлі как котят". ЧС-2006, ЧЄ-2008, Євро-2012. Мені пощастило попрацювати на цих трьох турнірах. На двох із них - за участі там збірної України. Цього разу дістав акредитацію і на Євро-2016, і Україна знову серед учасників. Збирався їхати навіть власним коштом. Свято футболу як не як, і твоя країна там не зайва. Але тиждень тому це бажання відпало.

Я не знаю, чиє це було рішення – ФФУ, тренерського штабу чи їхнє спільне, але у мене дивне враження: "нас развєлі как котят". Цим займалася Партія регіонів режиму Януковича, подібними схемами займається нинішнє політичне керівництво країни. Мова про довиклик до табору збірної Селезньова, Бутка та Зінченка, гравців з російського чемпіонату. Красива схема - вийти на Михайлівську площу, де урочисто проводили збірну на Євро-2016, попозувати там перед фото- та телекамерами, оркестр, промови, обіцянки, а потім, не менш красиво, тишком-нишком, довикликати решту. Так би мовити, щоб не розбурхувати зайвий раз громадскість. І схема відповіді, думаю, у ФФУ та тренерського штабу вже була готова. Ну наприклад: "За дивним збігом обставин, ми згадали про цих трьох саме після прибуття до Італії на наш тренувальний збір." А спробуйте щось заперечити?!

Таких схем новоствореної федерації я побачив ще дві. Перша - із залученням Андрія Шевченка у ролі тренера збірної. Спершу пішли чутки, почався гамір у нашій пресі: "Як так? Без досвіду? Для чого? Навіщо?". Все було розіграно як по нотах, взято паузу, всі заспокоїлись, затихли і... Шевченка представили тренером збірної. На чиє місце? Так Заварова ж посунули. Чому він пішов? З яких причин і кого він не влаштовував? Та хто вам буде це пояснювати! І це ще одна схема, яку ми всі ковтнули і яка нас всіх влаштувала. Особливістю цих схем є те, що вони дуже прогнозовані. Ось вам мій наступний прогноз: після Євро-2016 Андрій Шевченко стане головним тренером збірної України. В кулуарах всі це знають, всі це обговорюють і всі це, звісно, готові прийняти та зрозуміти. Може, це такі необхідні зміни для нашої збірної, а може, це комусь у ФФУ просто потрібно? Нам цього не пояснюють, нас просто ставлять до відома.

Скажу чесно, якби тренерський штаб викликав "росіян" Селезньова, Бутка, Зінченка від самого початку, якби він вивів їх на Михайлівську площу, помахав разом із ними білими рученьками фанам та пообіцяв гризти французьку траву у червні-липні, поваги у мене було би набагато більше. Це було би бодай рішення сильних та впевнених в собі керівників. Однак так вони не зробили. Звісно, дивитимусь Євро, звісно, дивитимусь матчі збірної України, але які у мне мають бути емоції, коли я бачу, як поводить себе зі мною моя ж футбольна федерація, а гравці збірної не мають власних думок та життєвих позицій?

Я підтримував і буду підтримувати персонально окремих (наголошую на слові окремих) гравців збірної, але загалом збірна України, її тренерський штаб та уся організація роботи збірної України упродовж Євро-2016 не викликатимуть у мене ніяких емоцій. Прочитав багато коментарів фанів в соцмережах, на сайтах.

Це саме ті люди, заради кого працюємо ми – спортивні журналісти, заради кого грає наша збірна, для кого нібито працює наша ФФУ. Вразився фразами "футбол поза політикою", "тренер так вирішив, він має право", "давайте відкинемо емоції вбік" і решту подібного... Ми мовчки ковтаємо ці схеми? Готові це все терпіти? Готові жити в паралельній реальності, без власної думки та життєвої позиції? Значить ви, вболівальники та журналісти, таку збірну, такий тренерський штаб і таку федерацію однозначно заслужили!