Игор Йовичевич: "Звонили из-за границы, но у меня контракт с "Карпатами"

Головний тренер «Карпат», у якого через два місяці завершується контракт, ексклюзивно для «УФ» розповів про виступи підопічних, іноземні запрошення та трансферні плани на зиму.

— Почну з початку. Напередодні сезону поставили собі певні вимоги. Тренерський штаб, у першу чергу. Уже коли починали збори, розуміли, що нас чекає попереду. Мали певний план, який розпочали ще торік. Визначили з керівництвом, що проект триватиме три роки, впродовж яких хочемо поступово досягти прогресу та стабільності. Загалом, зробити крок уперед, покращивши попередній результат: за грою, за індивідуальним розвитком і місцем у турнірній таблиці, чого так прагнуть уболівальники. Безумовно, під час чемпіонату відбуваються зміни. У певних матчах гравці демонструють блискавичну гру. Проте через незбалансованість (за віком колективу, за профілем і позиціями) бракує стабільності. Ті блискавичні матчі лише плутають карти. Приміром, після поєдинку з «Дніпром» од нас вимагали щось терміново й зразу, підвищуючи нам планку.

Є два варіанти: робити команду під проект або під завдання. У першому випадку зовсім інші вимоги, є можливість залучати молодих гравців, котрі без психологічного навантаження прогресуватимуть і додаватимуть у ТТД. У другому — клуб повинен забезпечити тренерів профільними виконавцями на кожну позицію, щоби суперничати з опонентами, котрі грають у Лізі Європи. Тобто або так, або так. Звичайно, вболівальники хочуть тільки результат. Однак для цього тренери, проаналізувавши ситуацію, напередодні старту повинні розуміти, що їм потрібно, щоби показувати результат високого рівня.

Після поразки завжди шукаємо причини: у самовіддачі, налаштуванні, недооцінці чи невиконанні тренерських указівок. Утім, потрібно твердо стояти на землі та мати методичний план. Не варто відволікатися та виступати на емоціях. У футболі, звичайно, без цього ніяк, але повинна переважати холоднокровність, аби притримуватися свого шляху.

— Буду об’єктивним із огляду на комплектацію команди. Усі компетентні фахівці розуміють, що виконання серйозних завдань вимагає такого підбору гравців, варіативність тактичних маневрів і профільних виконавців під ідею наставника проти певного супротивника. Відомо, що останні два роки львівський клуб мав заборону на трансферну діяльність. «Карпати» впродовж цього часу, а особливо рік і три місяці, що очолюю колектив, грали без нападника. Експерти усвідомлюють, що такий підхід (грати з прихованим форвардом) може бути на матч-другий-третій, але не на сезон! Так не робиться, інакше Хаві, Іньєста та Ракитич грали би на вістрі в «Барселоні», а Ковачич, Кроос і Модрич — у «Реалі». Відтак на даний момент викають труднощі, коли мовиться про конкуренцію за вищі місця. Ідея тренера не може реалізуватися через відсутність профільних виконавців, яких вимагає боротьба за єврокубки. Тому вважаю, що зараз керую командою, котра вичавлює свій максимум. Отож турнірне становище відповідає тому, що маємо на сьогодні.

— Ведуться перемовини. Знаю, що поступово ліквідовується заборгованість. Пан Димінський робить усе, щоби поліпшити імідж ФК. «Карпати» довели, що це — бренд на вітчизняних теренах, який вчасно виплачує зароблене. Повірте, багато футболістів проситься в нашу команду. Це — вагомий фактор для розвитку проекту, котрий має величезний потенціал. Треба пройти цей шлях, аби сформувався принаймні такий конкурентоспроможний колектив, який був кілька років тому й виступав у ЛЄ.

— В ідеалі кожен фахівець прагне, щоби на одну позицію було по два виконавці. Аби була здорова конкуренція, щоби гравці не відчували себе «самот­німи» в амплуа та не думали, що вони гарантовано гратимуть наступний матч. За таких умов тренер розуміє, що не може висмикнути чи переставити такого футболіста, бо він йому вкрай потрібен.

Зараз необхідно визначитися, чого ми хочемо: грати через контроль м’яча чи від оборони на контратаках. Це серйозно впливає на селекційний пошук. Не можу назвати, скільки нам треба футболістів, аби тренер узяв відповідальність і йшов, наперекір усьому, до кінця зі своєю ідеєю, щоби досягнути результату.

— Абсолютно! Насамперед це нападник. Агресивний та швидкий гравець, який може обіграти в третій зоні сам на сам. Адже контроль м’яча — не самоціль, а засіб, який сприяє створенню моментів. Наголошую: наставник відповідальний за методичний план, а реалізація — винятково показник рівня команди. Саме тому в «Барселоні» є такі люди, як Мунір і Сандро — кваліфіковані вихованці, проте суто під проект. Водночас на полі грають Неймар і Суарес, яких придбали під зав­дання за понад сто мільйонів євро.

— Наскільки мені відомо, зараз він у словенському «Домжале». Робитимемо все, щоби його запросити. Хоча це буде тяжко, бо в нього контракт. Окрім того, в нас іще є інші кандидати. Манце не єдиний. Має бути принаймні три-чотири варіанти.

— Ні. Уся моя концентрація та енергія спрямована на «Карпати». Роблю все для клубу та футболістів. Звичайно, є новини, що закордонні ФК зацікавлені у співпраці. Проте мені це не заважає. Зараз мої думки пов’язані лише з тим, аби набрати максимум очок у матчах, що залишилися цьогоріч, аби команда з упевненістю продовжила проект, який ми обрали.

— Так, але будь-які дзвінки не сприймаю серйозно. Тим паче поки мій конт­ракт належить «Карпатам». Хто мене знає, можете перевірити, підтвердить, що я зав­жди віддаюся сповна. Спільний проект триває саме так, як планували. Відтак побачимо, наскільки були відважними, рішучими, сміливими та хоробрими у виконанні завдань.

— Та в мене контракт до 31 грудня. Я завжди буду левом і буду пітніти на кожному тренуванні, щоби виправдати довіру Петра Петровича, котрий призначив мене головним тренером.

— Це питання краще адресуйте до керівників ФК.

— А щодо вашого бажання — теж до керівників?

— Скажу так: ведуться переговори, проте поки вони не завершилися.

— Вірю! Вірю, бо бачу, що в країні відбуваються зміни. Я п’ять років мешкаю в Україні, стежу за телебаченням. Отож досконало розумію, яка ситуація в державі. Помічаю, що зміни торкаються всіх сфер: від політичних до спортивних. Із чогось мало все початися у футболі — почалося із зустрічі тренерів. Думаю, Федерація хоче змінити напрямок роботи. Відтак хоче почути експертів, які працюють у вітчизняному чемпіонаті, які його формують. Кожен із тренерів відповідає й представляє не лише свій клуб, а й регіон. Помножити на всіх людей — це складова українського футболу.

Такі досвідчені люди, як Мирон Маркевич, Віталій Кварцяний, Мірча Луческу, знають, яким чином змінити гру мільйонів на краще, як відновити інтригу в першості. Так, нам потрібні клуби на кшталт «Динамо», «Шахтаря» та «Дніпра», бо вони формують імідж українського футболу та приносять очки в європейський залік. Однак їм усім необхідні клуби, з якими не було би великої різниці в класі. Приклад: динамівці завжди грають першим номером на половині суперника, виконують безліч прострілів і ударів, а коли грають на європейській арені, стикаються із тим, що потрібно діяти від оборони. Розумієте, в чому справа? Їм треба більше матчів, у яких вони гратимуть на конт­ратаках. Натомість зараз це трапляється епізодично проти «гірників» і дніпрян. Цей досвід їм необхідний, щоби претендувати на серйозний результат у Лізі чемпіонів. Першим номером не виграти ЛЧ. Отож усі мають бути в рівних умовах, щоби не було великої різниці між командами.

Я повідав свої думки щодо зміни формату чемпіонату та Кубка. Інакше можна наперед передбачити, які три клуби будуть точно на чолопку турнірної таблиці. Подивимося на Іспанію: там немає сіяних, тому провідні ФК можуть зійтися уже в 1/8 фіналу. Що в цьому поганого? Потрібно захопити якнайбільше території, щоби маленькі команди втілити свою мрію та заробили певні кошти.

— Ви самі собі відповіли. Не буду дуже розумним, якщо скажу, що це позначається на ігровому тонусі та періодизації, яку планували. Безумовно, контрольний матч не відповідає ні психологічно, ні тактично, ні функціонально, ні за інтенсивністю офіційному поєдинку. Командам, які хочуть продов­жити серію перемог або навпаки відігратися, ці паузи шкодять, бо негативно впливають на якість гри. Окрім того, дивує, коли зазвичай повідомляють, що тур відбудеться пізніше. Хіба за 10 днів до туру визначили дату виборів? Я цього не розумію.

— Авжеж! Ми не «Барселона» кращих часів Гвардіоли, котра грала винятково за однією схемою. Це зовсім інша ідея тренера. Хоча зараз «синьо-гранатові» почали підлаштовуватися під суперника, більше використовують контратакувальну модель. Скажіть, де «Барселона», а де «Карпати»? У принципі, в 70 відсотках матчів присутня думка наставника. Ми намагаємося діяти зав­дяки контролю м’яча. Це не означає, що ми граємо першим номером, аби ніхто це не плутав! Грати першим номером — це діяти на половині суперника, часто загрожувати воротам. Ми лише прагнемо цього. Потрібно мати практику та час, аби механізм налагодився. Відтак 30 відсотків тренувального циклу ми готуємося до сильних сторін опонента.

Приміром, якщо бачиш, що у суперника є проблеми під час втрати м’яча, потрібно відійти трішки назад і спробувати ловити його на швидких випадах. Навіщо помирати зі своєю схемою, якщо вона не дасть результату? Упродовж зустрічі можна змінити кілька разів модель гри, проте не ідею, котру ти закладаєш. Лише спосіб досягнення успіхів потрібно видозмінювати.

На мою думку, коли в тебе м’яч, ти маєш більше причин спрямувати його у сітку воріт, знайшовши шпарину в захисті опонента. Методичний план у тренувальному процесі допомагає пізнати, що потрібно робити в таких випадках, як знайти шлях у третю зону. А там, вибачте, все залежить од індивідуальної майстерності футболіста, вміння реалізовувати момент. Цим аспектом тренер не керує. Саме тому в сучасному футболі топові команди купують гравців за знач­ні гроші, тому що ця різниця в рівні і є футбол.

Євген ДЕМЯН.