Хеннинг БЕРГ: "Тоттенхэм" мог бы быть хорошим вариантом для Ярмоленко"

— Ти прийшла на 15 хвилин раніше, — з усмішкою тисне руку головний тренер польської "Легії" 46-річний Хеннінг Берг. Говоримо на стадіоні "Війська Польського" ім. маршала Юзефа Пілсудського наступного дня після матчу поляків проти луганської "Зорі" у Лізі Європи. Віце-чемпіон Польщі переміг — 3:2 і вийшов до групового етапу турніру. Берг просить зачекати — хоче подивитися жеребкування групового турніру.

Повертається за 40 хв. задоволений.

— Розминулися з "Дніпром". Можливо, зіграємо вже в матчах на виліт. Ваша команда має вийти з групи, — каже норвежець, поки ліфтом піднімаємося на другий поверх стадіону. Тут розташовані корпоративні ложі. Відкривається гарний вид на поле. Сідаємо за один зі столиків.

— Ти не проти, якщо я запишу нашу розмову на телефон? Я завжди так роблю, — запитує Берг. Я не заперечую.

Ви говорили, що чемпіонат України сильніший від польського, але "Легія" минулого року двічі обіграла "Металіст", а в цьому сезоні пройшла "Зорю". Як це пояснити?

— Ми дуже щасливі з цього, адже нам протистояли хороші команди. У кожному з матчів наша перевага над суперником була всього в один гол. Удома від "Зорі" ми двічі пропустили після штрафних ударів. Це негативний момент. На щастя, нам удалося забити третій гол.

Також ми грали з "Динамо" і "Дніпром" у товариських матчах. Це був хороший досвід. Тепер я можу бути експертом з українського футболу.

Як ви будували свої стосунки з уболівальниками "Легії"? Вони мають репутацію одних із найбільш жорстких у Європі.

— Намагався бути природним. Не загравав з ними і не говорив нічого, щоб просто красиво виглядати в очах фанатів. Виявляв повагу до свого попередника — відомого польського наставника Яна Урбана. Я концентрувався на роботі з командою. Наша гра й перемоги "говорили" за мене.

Якщо ми перемагаємо, всі щасливі. Якщо програємо, всі нещасні. У Польщі ніхто не ставиться байдуже до "Легії". Це робить мою роботу тут ще цікавішою.

Останнім часом чемпіонат України порівнюють із польським. Які особливості місцевого футболу?

— Фанати беруть участь в управлінні клубами. В деяких командах їх слово є досить вагомим. Доходить до конфліктів з приводу різних питань — як розвивати клуб, кого призначати на ключові посади. Це негативне явище.

Але тут добре організована ліга. Постійно з'являються нові стадіони або реконструюються старі. Якщо вони будуть заповнюватися, клуби почнуть більше заробляти і покращать своє фінансове становище. Я на 100 відсотків упевнений, що в наступні 10 років польська ліга розвиватиметься й підвищуватиме свій рівень.

Ми вже не будемо продавати футболістів за один мільйон євро клубам із Німеччини, Туреччини, Росії чи України. Ми зможемо їх тримати в команді довше й тоді продати за 10 мільйонів євро. Це набагато краще.

Який потенціал словака Ондрея Дуди — одного з найяскравіших гравців у складі "Легії"?

— Це один із найбільших молодих талантів у Європі. Він працює з нами півтора року. Мав проблеми з коліном. Ця травма відкинула його назад у розвитку. У літнє трансферне вікно було чимало спекуляцій на тему його можливого переходу до італійського "Інтера". Ми до останнього не знали, чи залишиться Ондрей у команді. Він молодий хлопець, і природно, що його форма "стрибала". Без сумніву, Дуда — це талант, і ми дуже раді, що він є в нашій команді.

Матч із "Зорею" він розпочав на лаві запасних, але вийшов на заміну й забив гол із пенальті. Дуда допоміг нам виграти зустріч. Коли його не турбують травми і він готовий на 100 відсотків, це один із наших найкращих гравців.

В Україні Дуду порівнювали з Русланом Малиновським. Яке враження справив на вас українець?

— Вони грають на одній позиції, але є гравцями різного плану. У Малиновського чудова культура пасу й добре поставлений удар. Дуда може притримати м'яч і пройти з ним на дриблінгу. Обидва є топ-гравцями. Не сумніваюсь, що українця продадуть за великі гроші в сильний європейський клуб. І Дуда, і Малиновський мають потенціал, щоб виступати в чемпіонаті високого рівня.

Скільки Малиновський коштує зараз?

— Важко сказати. Ціна зале­­жить від того, скільки і які саме клу­би зацікавлені в ­придбанні футболіста. Навіть ­середняки й аут­сайдери англійської прем'єр-ліги можуть ­дозволити­ собі купувати гравців за 10–15 мільйонів. Клуби в Іспанії та Фран­ції також не бідні, але найбільше грошей зараз у чемпіонаті Англії.

Щоправда, не впевнений, чи саме ця ліга підійде Руслану. Він сильний, має чудову ліву ногу і в хорошій команді гратиме ще краще.

У міжсезоння англійські клуби цікавилися Андрієм Ярмоленком. Прем'єр-ліга підійде українцеві?

— Бачив Ярмоленка в матчах за збірну України. Також він грав проти нас улітку в товариській зустрічі. У нього є якості необхідні для того, щоб заграти в Англії чи в іншому топ-чемпіонаті Європи. Іспанія та Італія також йому підійдуть. "Тоттенхем" міг би бути хорошим варіантом для Андрія. Команда показує хороший футбол. Але слід врахувати, що в прем'єр-лізі треба бути добре готовим фізично.

Хлопець, який перейшов з "Дніпра" у "Севілью" (Євген Коноплянка. — "ГПУ") — супергравець із неймовірними навичками. Коноплянка фантастично відіграв у Суперкубку УЄФА проти "Барселони". Він мені дуже подобається. Це висококласний футболіст, але інколи складається враження, що він не викладається на повну. Коли отримує м'яч і справді старається, то все завершується голом у ворота суперника.

Спостерігав за Коноплянкою в фіналі Ліги Європи. Він відіграв нормально. Але йому треба частіше робити так, як у матчі проти "Барселони", коли він забив гол. Тоді Євген може стати великою зіркою.

Сподіваюся, в українських гравців правильний менталітет. Не так просто з цієї частини Європи звикнути до Західної. Чимало польських футболістів губляться там. Одна з причин — вони йдуть занадто рано. У 18–20 років спортсмени ще не готові.

Ми продали в "Арсенал" 16-річного Крістіана Беліка. Він мав залишитися з нами ще на рік-півтора й виступати за першу команду. Тоді ми продали б його втричі дорожче, а хлопець став би гравцем першої команди. Зараз він грає за резерв "Арсеналу". Думаю, оптимальний вік для переїзду зі Східної Європи в західні клуби — 23–25 років.

Ви згадали Англію. Чому тамтешня прем'єр-ліга домінує у футболі?

— Це не італійська Серія А, де на першому місці стоїть захист і тактика. В Іспанії позиційний футбол і не так багато голів. У примері (іспанська вища ліга. — "ГПУ") всього 2–3 команди, які змагаються за чемпіонство.

В Англії останні 10–20 років грають у "розважальний" футбол. На перший план виходять "фізика", високий темп та інтенсивність. Тактика на рівні, хоча не настільки високо, як в Італії й ­Іспанії. Але це робить чемпіонат цікавішим.

Усе більше іноземних тренерів і гравців їдуть в Англію. Клуби заробляють на телевізійних правах, отримують гроші від спонсорів і власників. Вони можуть купувати найкращих футболістів з усього світу. І від цього популярність ліги тільки зростає.

Але останнім часом в Англії почастішали матчі з рахунками 0:0 та 1:0. Побільшало "тактичних" поєдинків. Потрібно бути обережним, щоб чемпіонат не став схожим на інші ліги. Важливо показувати хороший футбол, а не тільки скуповувати класних гравців.

Наставник бременського "Вердера" ­Віктор Скрипник каже, що краще виграти матч із рахунком 5:4, ніж 1:0. Згодні?

— Так. Найважливіша річ у футболі — це забивати голи. На поле завжди слід виходити з таким бажанням. Якщо у вас буде більше результативних ударів, ви виграєте поєдинок.

Чому схема 1–4–2–3–1 зараз переважає у футболі?

— Ми так не граємо, — сміється. — Вона стала популярною п'ять-шість років тому. Деякі команди були дуже успішними, граючи в такий спосіб. У найближчі три роки нею користуватимуться все менше. Деякі італійські клуби надають ­перевагу схемі 1–4–4–2. Також вони можуть використовувати 1–5–3–2 або 1–5–2–3. У минулому сезоні в єврокубках ми діяли за схемами 1–5–2–3 і 1–5–4–1. Надалі ми бачитимемо команди, які за матч мінятимуть кілька варіантів ведення гри. Якщо ви здатні таке робити, це дасть вам перевагу.

Для цього наставнику потрібні футболісти-універсали?

— Так. Вони мають розуміти різні схеми й позиції на полі, свою роль у команді і як їм грати разом. Це найважливіше. Також у футболістів мають бути розвинені базові навички — тактичні, технічні, фізичні, ментальні. Якщо все це є, то буде впевненість і віра в те, що вони роблять.

Моя робота як тренера полягає в тому, щоб із різних особистостей сформувати команду. Зрозуміти, кому з ким краще грати і хто з футболістів краще підходить під цей стиль. Іноді треба міняти систему, іноді — гравців.

Сер Алекс Ферґюсон, з яким ви працювали в "Манчестер Юнайтед", у своїй автобіографії пише, що потрібно позбуватися гравця, якщо він ставить себе вище за команду.

— Згоден із ним. Кожен футболіст має розуміти, що йому потрібен колектив. Немає гравця, важливішого за команду. Щоб забивати голи, Кріштіану Роналду потрібні Бензема, Бейл, Модрич та інші. Те саме стосується Ліонеля Мессі. Йому також необхідна допомога партнерів. Найкращі спортсмени це знають.

Що ж до Ферґюсона, то він — суперлідер і чудовий менеджер. Сер Алекс виконав у "МЮ" фанстастичну роботу — побудував чотири різні команди в одному клубі й постійно підтримував менталітет переможця.

Яким футбол буде у майбут­ньому?

— Гра стане швидшою. 20 років тому він був повільніший. Футболісти бігатимуть не більше, а швидше. У них будуть кращі навички. Наприклад, швидше пасуватимуть м'яч. У тактичному плані будуть гнучкішими і більш інтегрованими у командну гру. Думаю, футбол стане ближчим до гандболу, хокею та баскетболу.

Як би ви змінили правила футболу?

— Я б хотів мати тайм-аут — перерву під час тайму. Вистачить одного в другому таймі. Це зробить гру цікавішою. Також я б запровадив "чистий" час. Коли м'яч виходить з гри — годинник зупиняється. Інколи через затримку часу матч триває не 90, а 80 хвилин.

Чемпіонат Англії уперше виграв з "Блекберном"

Хеннінг Берг під час ігрової кар'єри був захисником. Здебільшого центральним, але міг діяти й на правому фланзі. 1993‑го переїхав із норвезького "Ліллестрема" до англійського "Блекберна". За два роки став чемпіоном країни. Ще за два пере­йшов до "Манчестер Юнайтед".

— Сезон 1998/99 — це мій найкращий час у Манчестері, — каже Берг. — Я вже виступав за команду три роки, але не завжди потрапляв до основного складу. Із січня по травень 1999-го зіграв чимало матчів. У півфіналі Ліги чемпіонів і проти "Ювентуса" зазнав травми і випав на місяць. Пропустив кінець сезону — зустрічі прем'єр-ліги, фінал Кубка Англії і фінал Ліги чемпіонів. Незважаючи на це, я був щасливий. "МЮ" тоді виграв усе — чемпіонат і кубок Англії, Лігу чемпіонів.