Чужие среди своих: для кого "дерби" в Харькове будет иметь особенный подтекст?

Сльози Назаренка, син Папи Гуйє в академії «Дніпра» та перші кроки тренерства головного футбольного правдоруба країни — MatchDay розповідає про нові інтриги принципового протистояння «Металіста» та «Дніпра».

Якби ще два роки тому хтось сказав, що Мирон Маркевич виведе на поле Едмара та Папу Гуйє в матчі проти «Металіста», це нагадувало б жарт чи сон. Нам важко було уявити когось зі згаданих персонажів у стані ворога по дербі. Гра «Металіст» — «Дніпро» за своїми напругою та емоціями перевищувала навіть матчі «Динамо» — «Шахтар». В цьому не раз зізнавався Євген Селезньов — учасник обох головних протистоянь. Іноді атмосфери не витримували не лише трибуни, але й цілі електричні станції. В день чергового дербі ми нагадуємо, для кого цей матч буде особливим.

Мирон Маркевич (головний тренер «Дніпра»)

Колишній президент «Металіста» Олександр Ярославський не раз говорив, що готовий підписати із головним тренером команди Мироном Маркевичем «пожиттєвий» контракт. І, здавалось, якщо все й далі буде так тривати, то з Харкова Маркевич не поїде ніколи, а тим паче, останнім місцем, де тренер буде працювати стане лютий суперник «Металіста» — «Дніпро». З харківською командою Маркевич пройшов шлях від того, коли по базі бігали щури, і аж до того, коли на цю ж таки базу приїздили гравці збірної Аргентини, а клуб отримав путівку в Лігу чемпіонів. Проте продаж Ярославським «Металіста», а потім втеча у Москву нового президента клубу Курченка змусили Маркевича залишити клуб, який став для нього рідним. Після цього сам тренер заявив, що на стадіоні «Металіст» познімали усі світлини, на яких він зображений. Маркевичу вдалося знайти спільну мову з фанатами «Дніпра», а також перемогти зі своїм новим клубом «Металіст» у Харкові — 5:2, а потім зіграти внічию — 0:0 — у Дніпропетровську.

Едмар (півзахисник «Дніпра»)

Забивши гол у ворота запорізького «Металурга», Едмар перевершив досягнення Олега Тарана та став найстаршим гравцем «Дніпра», який відзначався у чемпіонатах України. В свої 35 Едмар може вперше вийти на поле проти «Металіста», після того як на весні пішов на бойкот проти рідного клубу (у харківській команді він провів 8 років), який не виконував контрактні забов’язання перед футболістами. «Металіст» часів Маркевича важко було уявити без Едмара. Саме він забив надзвичайно важливий гол «Евертону» у Англії, після якого Ярославський заговорив про розбудову дитячої академії клубу. Саме Едмар завжди допомагав у адаптаії латиноамериканцям, які приїздили в «Металіст». Сьогодні Едмар знаходить спільну мову з Селезньовим, якого назвав найкращим форвардом України, та грає поруч у центрі півзахисту з легендарним «дніпрянином» Русланом Ротанем.

Папа Гуйє (захисник «Дніпра»)

Нещодавно сенегальський захисник зізнався, що, знаючи про стосунки між фанами «Дніпра» та «Металіста», не одразу погодився перейти до дніпропетровського клубу. Папа вперше приїде на ОСК «Металіст» грати проти своєї рідної команди, у складі якої гучно заявив про себе та розкрився. Саме за часів виступів за «Металіст» його запрошували грати за збірну України, але він все ж таки обрав команду рідного Сенегалу. З «Металіста» його кликали багато європейських клубів, але Маркевич говорив, що Папу не можна відпускати. Свого часу колега Артем Франков сказав: «Папа Гуйє — найкращий Папа чемпіонату!» Сенегалець дуже болісно переніс падіння «Металіста» з числа претендентів на чемпіонство до просто гарної команди, оскільки сходження на український футбольний олімп відбувалося за його безпосередньої участі. Його маленький син у Харкові дуже любив після завершення матчу одразу виходити на поле до тата, але тепер хлопець пішов займатися в академію «Дніпра».

Вадим Комардін (начальник селекційного відділу «Дніпра»)

Селекційний відділ харківського «Металісту» завжди ставили за приклад в Україні. Бо саме «Металіст» дав українському футболу Шав’єра, Сосу, Тайсона, Марлоса, Азеведо та інших. Саме нинішній голова селекційного відділу «Дніпра» брав безпосередню участь у запрошенні та адаптації цих футболістів в наших умовах. З «Металістом» екс-гравець харківського «Арсеналу» пройшов шлях з самого низу до помічника головного тренера. Комардін може легко спілкуватись з іспаномовними та португаломовними футболістами, бо свого часу частину своєї футбольної кар’єри провів саме в Аргентині. Мав дуже активне міжсезоння займаючись трансферами новачків «Дніпра» — Джона Руїза та Андерсона Піко.

Сергій Назаренко (півзахисник «Металіста»)

За 13 років у «Дніпрі» він став одним із легендарних гравців клубу та улюбленцем фанів. Він пройшов «еру» від Миколи Федоренка до Хуанде Рамоса. Напевне, найкращі спогади припадають на команду під орудою Євгена Кучеревського, проте і в часи Олега Протасова Назаренко був як ніколи креативним та важливим футболістом у складі «Дніпра». Важко було розібратися, хто ж змусив Сергія залишити «Дніпро»: чи той же іспанський тренер, який вказував на керівництво, водночас як Андрій Стеценко говорив, що це було рішення Рамоса. Залишити «Дніпро» напевне було найважчим рішенням у житті Назаренко. Говорять, що робив він це ледь не зі сльозами на очах.

Дмитро Льопа (півзахисник «Металіста»)

Свого часу саме про Дмитра Льопу говорили як про майбутнє «Дніпра». Молодий швидкий, технічний та нестандартний гравець з самого першого матчу за дніпропетровський клуб почав подавати великі надії. І невідомо, на кого були більші сподівання: на Дмитра чи на Євгена Коноплянку. Головна риса Льопи: він ,на відміну від багатьох футболістів нашого чемпіонату, може обігрувати суперників, до того ж — під різні сторони. Але серія травм завадила Льопі на сто відсотків розкритися у Дніпропетровську. В результаті — оренди до «Кривбаса», «Карпат». Після запорізького «Металурга» він опинився в Харкові, де на нього теж покладені великі сподівання.

Максим Калиниченко (тренер «Металіста»)

Один з головних правдорубів українського футболу (автор славнозвісного виразу — «синие чайки») не так давно став тренером дублюючого складу «Металіста». І вчора його команда своє дербі проти «Дніпра» виграла — 3:1. Футбольна доля корінного харків’янина склалася таким чином, що він лише нещодавно повернувся працювати до рідного міста. Хоча свого часу його запрошував до своїх лав «Металіст». На старті кар’єри, одразу після закінчення харківського спортінтернату Калиниченко заявив про себе саме у «Дніпрі», звідки переїхав до московського «Спартака». Повернення в Україну було знову ж таки до «Дніпра» — в цей час він відчув гостроту дербі дніпропетровського та харківського клубів. В складних фінансових умовах, у котрих зараз перебуває «Металіст», Калиниченко робить перші кроки як тренер та не відступає від принципів говорити правду.