Артем Гордиенко: "Матч с "Днепром" запомню надолго"

Один з героїв виїзної перемоги «Зорі» над «Дніпром» Артем Гордієнко поспілкувався з прес-службою ПЛ.

– Артеме, у твоїй поки що нетривалій кар’єрі на рівні еліти поєдинок у Дніпропетровську можна назвати особливим?

– Дійсно, перемога не лише приємна, але й важлива. Подолали серйозного суперника з таким рахунком на його полі. Плюс забив свій перший м’яч у Прем’єр-лізі. Тому зрозуміло, що запам’ятаю цей матч надовго.

– До речі, про гол, який став переможним. Як опорний півзахисник під час контратаки опинився на вістрі?

– Що так було сплановано, сказати не можу. Проте Юрій Вернидуб просив висуватися у вільні зони при перехопленні м’яча. Зробив у матчі це вперше, і вийшло результативно.

– Чи полегшив швидкий гол подальші дії «Зорі»?

– Установок, як діяти у разі забитого м’яча, заздалегідь від тренерів не отримували. Продовжували виконувати план, а якщо десь і перебудовувались, то робили це самі, виходячи з конкретних умов розвитку подій.

– Рахунок переконливий. Можна говорити про виграш із запасом?

– Буде неправдою, якщо скажу, що розраховували повести у рахунку 2:0 після 15-ти хвилин. Але це, безумовно, стало одним з вирішальних факторів у підсумковому рахунку. Ніхто не говорить, що потім було легко. «Дніпро» був мотивованим, тим більше у присутності своїх палких уболівальників. Тому суперник доклав усіх зусиль, щоб виправити становище – часу на це залишалось вдосталь.

– Як виходили на гру – налаштовувались на рівного супротивника чи вважали «Дніпро» фаворитом?

– Побоювань з нашого боку не було. Проте авторитет «Дніпра» давно відомий, справедливо завойований і неодноразово підтверджений. Зокрема, у минулому розіграші Ліги Європи УЄФА. Не ми – самі обставини все одно робили господарів фаворитами. Ну а на такий фінальний рахунок взагалі ніхто не міг розраховувати.

– Чи бачиш якусь закономірність у черговій перемозі «Зорі» саме над «Дніпром»?

– Гадаю, можна говорити про те, що ми незручна команда для дніпропетровців. Четвертий сезон поспіль вони практично нічого не можуть вдіяти. Можливо, це і везіння, і збіг обставин, але і ми, мабуть, доклали для цього багато сил. Як є – так є.

– Напевно, навіть після гучних перемог будь-який тренер чи футболіст знайде якісь недоліки у грі. Що, на твій погляд, не вийшло?

– Багато компонентів можна знайти, і Юрій Миколайович обов’язково на них вкаже. Зокрема, «Дніпро» створив чимало моментів і мав можливості відігратись. Іноді наші дії дозволяли створювати нагоди супернику, і не завжди наша заслуга, що вони не були використані. Тому, безперечно, працювати є над чим.

– Нинішня третя позиція, яку посідаєте – це аванс, орієнтир чи ще щось?

– Принаймні, будемо прагнути посісти це місце. Всі футболісти мріють покращити свої показники. І для клубу, і для гравців це було б ознакою зростання.

– Наступний суперник у Лізі Парі-Матч не такий грізний, адже «Олександрія» має вдвічі менше очок. Однак «Зоря» оступалась проти скромних опонентів вже неодноразово…

– Звичайно, про легку прогулянку мова не йде. Наприклад, зараз «Олександрія» переконливо обіграла «Карпати», з якими ми тиждень тому не впорались. Минулі осічки пам’ятаємо і сподіваємось, що вони нас чомусь навчили.

– А до того належить зіграти у Харкові проти «Геліоса». Яка увага до цієї зустрічі, враховуючи, що у Кубку України переможець визначається після двох матчів?

– З досвіду, коли грали на той же Кубок, у кваліфікації ЛЄ та у Чемпіонаті, знаю, що розподілу та пріоритетів турнірів для «Зорі» не існує. Щодо складу, то це запитання до тренерів. Саме вони визначать, кому буде довірено грати у середу на максимальний результат.

– Щільний графік, мабуть, вас більше не лякає…

– Ні, звичайно. Гарячий серпень був куди більш напруженим. А часто грати – це подобається всім футболістам. Саме для цього ми готуємось, тренуємось на зборах. Це лише зайвий плюс для нас.

– Для багатьох стала несподіванкою твоя поява у півзахисті. Як трапився цей перехід?

– Раніше я був центральним захисником. Потім тривалий час виступав на флангах – лівому чи правому (не має значення). В опорній зоні виходив лише в якійсь критичній ситуації. А тут влітку на зборах Юрій Миколайович сказав, що хоче спробувати саме у цій позиції. Мені немає різниці, де грати, аби приносити користь команді.

– Досить тривалий час ти був відсутній через травму. Як справи зі здоров’ям зараз?

– Травма була незвична – в Україні у футболістів таких не зустрічалось. Довго не могли визначити, у чому справа. Потім зробили операцію – дякувати Богу, все минулось добре. Відновлення також затяглось. Від матчу до травми до поєдинку після неї минув практично цілий рік. На сьогодні, сподіваюсь, що всі неприємності позаду.