Стефан РЕШКО: "Суркис "перепробовал" уже всех. Сколько еще можно?"
Футболіст «Динамо» 1970-х років Стефан Решко проаналізував невдалий для київського "Динамо" етап і спрогнозував, яке майбутнє чекає столичний клуб.
— Свого часу мені було тяжко уявити, що «Динамо» колись посяде четверте місце. Пригадаю 1978 рік, коли ми здобули національний Кубок, натомість у чемпіонаті фінішували на другій сходинці. Також ми безуспішно завершили виступи в єврокубках, вилетівши в першому ж раунді в протистоянні зі шведським «Мальме». І тоді це вважалося страшним провалом! Отож отримувати наші срібні медалі доводилося без урочистостей у Жовтневому палаці в кімнаті, де переодягаються та розминаються артисти…
Сподіваюся, що ймовірна перемога в Кубку бодай якось реабілітує нинішніх динамівців. Повертаючись назад, зізнаюся, мав надію, що Блохін зуміє зробити команду, навести порядок, утім, як виявилося, звільняти його потрібно було ще раніше, зимою. Чомусь не заладилось у Олега Володимировича з тренерською клубною кар’єрою.
Оцінювати виступи столичного ФК після того, як очолив його Ребров, уважаю, ще рано: зовсім мало матчів пройшло. Хоча помітно, що гра стала «свіжішою», з’явилася самовіддача в гравців. Відчутно, що футболісти хочуть проявити себе під орудою нового керманича. Раніше кожен грав сам за себе, а нині — на команду. Вочевидь, ключову роль зіграло те, що Сергій зміг достукатися до легіонерів. Він немало пограв за кордоном, отож краще знає їхній менталітет і потреби. Та й спілкується Ребров із іноземцями напряму. Звичайно, що спілкування без перекладача — набагато краще для розуміння вимог наставника.
Складно говорити про його майбутнє, гроші ж платить президент, йому й вирішувати: залишити його чи ні. Од себе скажу, що Ребров мені подобається. Є великі тренери-піарники, як Моуриньо, а є скромні та прості, як Сергій. Думаю, що він точно не найгірший варіант для «Динамо». Так би мовити, остання надія школи Лобановського. Суркіс уже всіх «перепробував» — Сабо, Дем’яненка, Михайличенка, Буряка кілька разів. Скільки ще можна? Здається, що вже немає кого брати.
Щодо запрошення іноземного фахівця можу сказати одне: тренер високого рівня не поїде до України. Як розумієте, справа не в київському ФК, а в політичній ситуації в нашій країні. Навіщо зі спокійної Європи їхати сюди?
Майбутнє у «синьо-білих», звісно, є. Для цього футболістам потрібно схаменутися та взятися за розум. Якщо вони виходитимуть із настроєм, із яким виходили на зустріч із «моряками», то «Динамо» може досить швидко повернути своє втрачене провідне місце на внутрішній арені. На мою думку, склад у киян хороший: їм до снаги щорічно брати український «золотий» дубль і виходити в Лізі чемпіонів чи Лізі Європи принаймні з групи.
Повірте, динамівці незабаром почнуть вигравати трофеї, відтак усі забудуть про ці кілька років простою. Нічого нового вигадувати не потрібно. Просто змінити погляди футболістів, аби грали не заради своїх контрактів, а за імідж клубу — за синій ромбик на грудях.
