Денис КОЖАНОВ: "Севастополь" оказался на грани выживания, некоторые игроки уже перешли на "Мивину"
Від кого-кого, але від "Севастополя" точно не чекали таких проблем. Ще в першій лізі ця команда так розкидалася грошима, що навіть деякі представники еліти заздрили зарплатам і трансферам кримчан.
А вже за якихось півроку "Севастополь" може стати в один ряд із "Кривбасом" та "Арсеналом", які збанкрутували. Подейкують, у цієї команди грошей нема, вона не виплачує зарплату і живе у борг. Що ж насправді коїться в цьому колективі, газеті "Експрес'' розповів один із лідерів цієї команди Денис Кожанов.
- Усе, про то останнім часом говорять, правда, - каже нам футболіст. - Команда опинилася на межі виживання. Грошей нам не платять від серпня.
- Чому ж раніше ви про це не говорили?
- Сподівалися, що заплатять. Нам обіцяли, а ми вірили. Але час спливав, а обіцянок не виконували. Тому хоч-не-хоч, але це почало виходити назовні. Ситуація складна.
- Уболівальники здогадуються про рівень доходів футболістів і не вірять, що за чотири місяці без зарплати гравець може бути вже без засобів існування. Невже серед вас є люди, у котрих закінчились гроші?
- Повірте, є. Бо не у всіх високі зарплати. Є гравці зі скромними контрактами, щось суттєво відкласти вони не можуть. Майже в усіх - дружини, діти. Сім'ю треба годувати, а нема за то. У команді дехто з гравців уже перейшов на "мівіну". Такі футболісти близькі до відчаю.
- Із зарплатою зрозуміло, а що з преміальними?
- А з ними ще гірше. Їх не платять ще з весни. Тобто обіцяної премії за вихід у прем'єр-лігу люди не отримали. Якщо для глядачів футбол - це розвага, шоу, хобі, то для нас - робота. І це єдине місце заробітку. А яким може бути стан людини, якщо її роботу не оплачують, якщо вона не має грошей, аби жити? Тим паче, наша робота ризикована, адже завжди можна травмуватися. Гравці ризикують здоров'ям, а навзамін нічого не отримують.
- У такій ситуації про любов до футболу говорити не доводиться?
- Якби ми не любили футбол , якими б романтиками не були, скажемо щиро: усе, зрештою, впирається у гроші. Людина йде на роботу, їй обіцяють великі гроші. Вона викладається сповна, щоб заробити. Та коли ти працюєш на максимумі, а тобі нічого не платять, то це вбиває будь-яку мотивацію. І це стосується не лише футболу.
- Як брак фінансів позначається на функціонуванні клубу?
- Ззовні ще не помітно якихось змін. Ліки є, автобуси заправляють, літаками літаємо... Але ширяться чутки, що все це у борг. Але я точно не знаю, тому стверджувати не буду.
- Який вихід у ній ситуації?
- Чекати і вірити. Вірити, що ми не станемо в один ряд із "Кривбасом" та "Арсеналом". Мене аж жах проймає, коли дивлюся на останні події у нашому футболі. Що ж це робиться? Із такими темпами у нас у прем'єр-лізі залишаться вісім команд. Кому буде потрібен такий футбол?
Так, ми ніби захищені контрактами, клуб повинен виплачувати обумовлені гроші. Але спитайте екс-гравців "Кривбасу" та "Арсеналу", чи дуже їм допомогли контракти? Якщо клуб працює, то з ним можна судитися, тягатися, доходити аж до Лозаннського суду. Але в Україні клуби вибрали дивну тактику. Вони залазять у борги по вуха. І коли далі тягнути вже не можна, оголошують себе банкрутами і ліквідовуються. Гроші вибивати нема з кого, і люди залишаються на вулиці, та ще й з голодними сім'ями.