Динамо виграло, але якось не радісно.
Добрий вечір, хоча добрий він чисто формально але то таке (с). Знаєте, дивлюсь я матч і ловлю себе на думці, що я дивлюсь його через силу, нехотя... Чесно кажучи таке зі мною вперше, так бувало раніше, що на емоціях від пропущеного голу я вимикав трансляцію, але щоб Динамо вигравало, а в мене рука тянулась до пульта... такого ще не було.І якщо після гри з Металістом я писав, що поразка сприйнялась як звична річ, то тут мені просто було відверто байдуже до того, що діється на полі (навіть цей пост я почав писати за десять хвилин до закінчення гри).
Ітак перейдем до гри Динамо... ну що тут сказати? гра - гівно, вибачте за грубість але це правда. З боку Динамо невидно АБСОЛЮТНО ніяких дій, навіть Тун грає цікавіше ніж ми, а це вже діагноз. Гравці ледве пересуваються по полю, їм ніби заспокійлового перед грою вкололи (всім крім Мбокані і Сидорчука їм, напевно, вкололи адреналін). За весь матч мені сподобався лише один момент - гол Ярмоленко, така-собі перлина в купі гною.
Тепер про Блохіна. Абсолютно зрозуміло, що у відставку САМ він ніколи не подасть і одне його недавнє інтерв'ю - прямий цьому доказ. Впевнений, що на пресс конференції він скаже щост типу "мы играли с Туном наровне даже вменьшестве, мы заслужено победили, я доволен игрой команды". Сподіваюсь ІМС вже почав переговори з новим тренером, бо інакше Динамо, як гранд українського футболу перестане існувати взагалі...