Юрий ДЯЧУК-СТАВИЦКИЙ: "Важно, чтобы мы не перехвалили Ярмоленко"

Відомий український тренер Юрій Дячук-Ставицький проаналізував гру збірної України у матчі відбірного етапу до ЧС-2014 із командою Молдови.

- Юрію Михайловичу, очікували, що поєдинок проти молдаван видасться настільки нервовим, а останні хвилини матчу будуть справді «валідольними?
- Нервовість поєдинку великою мірою пояснюється тим, що цій грі передував матч із поляками. Відверто кажучи, напевно, мало хто вірив, що українці переможуть збірну Польщі. Власне, задля тієї перемоги у Варшаві було віддано дуже багато сил – фізичних і емоційних. Тож перед грою з Молдовією були страхи, що команду не вистачить на дві гри поспіль. Тому нервовість матчу для мене не була сюрпризом, я навіть дещо боявся поєдинку з молдаванами. Так, це не є колектив, який показує красивий і технічний футбол, у ній немає визначних виконавців, але ця команда намагається брати своє за рахунок бажання, функціональної підготовки. Вони намагаються в’язкими діями сковувати суперника. Так воно і сталося, хоча у першому таймі ми мали багато моментів. На щастя, вдалося забити у другому, але… Після забитих голів, наша збірна десь заспокоїлися, натомість молдавани провели вдалу заміну, відквитали один м’яч. Можливо, це був максимум, на який могли спромогтися суперники, але після пропущеного м’яча на полі з’явилася нервовість. Значення перемоги для нас було надто великим. Але загалом можу сказати, що збірна України впоралася із завданням – ми перемогли у грі, в якій мали перемагати за всіма показникам. Команда достойно провела дві гри поспіль – здобула 6 очок. Мені нема чого закинути футболістам – вони демонстрували і бажання, і настрій до перемоги. Фоменко зумів достукатися до гравці, зарядити їх на потрібний лад. А «валідольні» ігри нас чекають і надалі, адже, як і раніше, ми не маємо права на помилку.

- Яка причина низької реалізації моментів у наших футболістів, адже у першому таймі - особливо у період із 10-ї по 15-ту хвилини - молдавани могли кілька разів діставати м’яч із власних воріт?
- Давайте будемо відверті. Перша причина низької реалізації – це кваліфікація виконавців. Мессі, чи інші топ-гравці, забивають із будь-яких позицій і найнапруженіших матчах. Звісно, свою роль зіграла і відповідальність за результат, мандраж, але це не головна причина. Якщо гравці стабільно не потрапляють у ворота із класних моментів – це проблема їхньої майстерності. Хоча у нас є непогані гравці. От Ярмоленко… Звісно, йому ще треба багато доводити, аби показати себе класним футболістом. Зараз він не надто переконливо виглядає у «Динамо», але у збірній в двох останніх іграх добре показав себе. Важливо, аби він не зупинився у розвитку, а ми у свою чергу не перехвалили його. Якщо він і в подальших матчах за збірну зуміє проявити себе, забиватиме голи, паралельно проявить себе у рідному клубі, от тоді можна буле говорити про нього, як про справжнього майстра, який стабільно виступає добре. 

- До наступного матчу відбору маємо кілька місяців, коли у червні зіграємо з Чорногорією. На ваш погляд, які моменти варто підтягнути команді за цей час, на чому мають зосередитися тренери?
- Головне зараз – це психологія. А друге… Мене насторожує, наскільки легко нам забили гол молдавани. Зрештою, як і поляки. Тому серед завдань – добре продумати гру в обороні, звести до мінімуму можливість суперника забивати на рівному місці. Третє – працювати над реалізацією моментів. Атака українців не є беззубою, створюємо небезпеку біля воріт суперників, але погана реалізація - це наш дамоклів меч. Висококласна команда, яка має висококласних гравців, створює три моменти і реалізовує з них два. Якщо ж є 10 моментів і лише один закінчується взяттям воріт – це велика проблема, це свідчення невисокої якості гри.

- Ще один показовий момент: у матчі проти молдаван українці провели десять кутових, і лише після одного було забито гол. Чому ми так невдало користаємося стандартними ситуаціями?
- Для того, щоб перетворити «стандарти» на грізну зброю, треба дуже серйозно працювати над їх виконанням. Можливо, Михайло Фоменко ще не мав стільки часу, щоб достатньо приділити уваги цьому компоненту. Зрештою, він провів дуже мало тренувань зі збірною – може, з десяток. Причому більшість із них – за кілька днів до матчу. Ви ж знаєте, що тренеру потрібен час, щоб організувати колектив. Фоменко цього часу ще не мав. Але думаю, що Михайло Іванович зі своїми помічниками продумають усі наболілі питання і знайдуть варіанти вирішення проблем. Він уже зробив багато: вийшов із дуже складної ситуації за справді екстремальних умов. Якщо до матчу з поляками шанси українців пройти у фінальну частину чемпіонату світу становили 10-20%, то нині вони зросли до 40%. І це вже чимало. Так, ситуація залишається складною, але вона вже не безнадійна.

- Яка нервова система має бути у тренера, який розуміє, що немає права на жодну помилку? Михайло Фоменко витримає величезне емоційне навантаження?
- Я зустрічався з ним саме не задовго до цих поєдинків. І ми як раз говорили про те, що зараз, що йому вкрай потрібні здоров’я, розуміння федерації, взаєморозуміння із футболістами. Для успіху нині потрібен міцний сплав тренера і гравців. Але головне – це здоров’я. Михайлу Фоменку зараз справді не позаздриш. Тому я щиро йому бажаю наснаги, витримки, міцності нервовій системі, адже попереду його чекає ще більше емоційне навантаження та напруга.