Сергей ПАЛКИН: "За Селина и Безуса мы никогда не боролись"
Генеральний директор «Шахтаря» розповів про особливості трансферної політики клубу та про структуру скаутської служби
«Дружину Вілліана вабили столиці»
— Сергію Анатолійовичу, ваша особиста думка: чому Вілліан не прийняв умови Ріната Ахметова, який запропонував йому шикарний новий контракт — 30 мільйонів відступних для будь-якого клубу плюс усе, що згори — для самого бразильця? Агент Вілліана жадав прибутку?
— Справді, суть роботи агентів полягає в наступному: чим частіше футболіст укладатиме нові контракти (і трансферні, і особисті), тим буде краще самому агенту, який отримує комісійні. Тут нічого вигадувати не треба. Але з приводу Вілліана питання стояло в іншій площині — його родина не хотіла жити в Донецьку. І ця проблема давня. Рік тому я зустрічався з дружиною Вілліана, цікавився, яка допомога потрібна, вирішували господарські труднощі. Та вона ніяк не хотіла залишатися в Донецьку. Її вабили столиці — Лондон, Москва… Природно, дружина мала серйозний вплив на свого чоловіка. Вілліан, будучи сімейною, поступливою людиною, до неї прислухався.
— Невже Вілліан навіть не розглядав новий контракт із «Шахтарем»?
— Уявіть собі, це справді так. Справа не дійшла навіть до цифр. Першоосновою було бажання самого футболіста. Він бачив себе спочатку в Європі, потім, коли прийшла пропозиція від «Анжи», йому пояснили, що житиме в Москві, й лише на матчі доведеться виїжджати до Махачкали. Його родині такі умови сподобалися, зрештою, ухвалено рішення, про яке сьогодні всі знають.
— Тобто можна сказати, що Вілліан, перш за все, переслідував інтереси родини?
— Це та інформація, яка мені постійно надавалася. Якщо людина хоче заробляти більше, слово, поміняти умови свого контракту, то починає про це говорити. І ми неодноразово зверталися до Вілліана, пояснювали, що готові переглянути угоду на більш вигідних для нього умовах. Але сісти за стіл переговорів не вдалося.
— До слова, Вілліан був якось покараний за те, що прибув на збори пізніше встановленого терміну?
— Він прибув на підготовку за кордон, його фізично в Донецьку не було. Домовилися, що після зборів зустрінемося й розберемося з ситуацією, визначимо ступінь покарання. Та оскільки Вілліан зі зборів одразу поїхав в «Анжи», то до штрафних санкцій справа просто не дійшла.
— Невже в клубі до останнього не знали (інакше, навіщо би Мірча Луческу награвав на зборах Вілліана?), що бразилець домовився з «Анжи»?
— Ми володіли всією інформацією. Вілліан із «Анжи» домовився давно. Але махачкалинський клуб, коли ми обговорювали перехід Вілліана, готовий був заплатити за нього максимум 30 мільйонів євро, на що президент «Шахтаря» сказав — 35 (це сума відступних, прописана в контракті), тож тільки в цьому випадку він піде назустріч. Росіяни погодилися на цю суму тільки за два дні до закриття трансферного вікна.
— А що думаєте про моральну складову цієї ситуації?
— Ми завжди прагнемо вигравати всі турніри, в яких беремо участь. Ситуація з Вілліаном — звичайнісінька, як для футболу, просто вона сталася в незручний для нас момент. Тобто, фактично тоді, коли попереду очікували дуже важливі матчі з дортмундською «Боруссією». Але треба розуміти, що в гравця своє життя, родина, він особисті цілі відстоює всіма правдами і неправдами. Тому сьогодні когось звинувачувати буде неправильно.
Справді, ми думали, що пріоритет Вілліана — грати в Європі, у великих клубах. Але 2013-го він обрав «Анжи».
«Соболь і Гречишкін? Думаю, в них усе вийде»
— Купівлею Тайсона «Шахтар» страхував себе на випадок відходу Вілліана влітку?
— Рінат Ахметов уже висловив позицію клубу з цього питання. Вона полягає в тому, що ми не могли довго перебувати в «залі очікування». Розуміли: переїзд Вілліана це справа часу — або зараз, або влітку. Тому було ухвалене рішення не витрачати час, а купувати й награвати Тайсона.
— Мірча Луческу раніше говорив, що Тайсона селекціонери «Шахтаря» вели ще з часу його виступів у Бразилії. Тоді чому не запросили? У такому випадку не довелося би викладати досить солідні 20 мільйонів доларів…
— Бо купили Генріха Мхитаряна, тому й відмовилися від бразильця. Так, ви правильно сказали, ми його добре знали, стежили за виступами, на той момент він представляв для нас певний інтерес. Однак потрібно було вибирати, тож ми зробили ставку на Мхитаряна, оскільки усвідомлювали ризик утратити Жадсона.
— Купівля в запорізького «Металурга» 17-річного захисника Едуарда Соболя — це вкладення коштів у перспективу, щоби за три роки він вважався вихованцем клубу? Адже зараз навряд чи цей молодий гравець створить реальну конкуренцію на лівому фланзі оборони…
— Мети штучно допомагати клубній академії у нас немає. Завдання останньої — готувати власних вихованців. У випадку ж із Соболем — це чистий трансфер на позицію лівого захисника в першу команду. Зрозуміло, що Едуард завтра не вийде, й не гратиме в основі кожну зустріч. Водночас, у нього прекрасні дані. Він сьогодні вбирає знання, як губка. А Мірча Луческу вміє працювати з молоддю, особливо з тими хлопцями, які хочуть прогресувати. Мені здається, що Соболя в іграх за «Шахтар» ми вже побачимо нинішнього сезону.
— Скажіть, а запрошення Дмитра Гречишкіна, з яким був підписаний 5-річний контракт, свідчить про те, що Томашу Хюбшману, враховуючи його вік, теж шукають заміну?
— Справа не у віці. Просто на цій позиції (як і на інших) повинні грати найкращі. Дмитро своїми виступами довів, що добре розвивається, тож у нього є перспектива. Сьогодні в опорній зоні конкурують Хюбшман, Степаненко та Гречишкін. Саме в Гречишкіна, за належних зусиль, є всі передумови виходити в основі. Інше питання, що зараз у нього немає такого досвіду, як у Хюбшмана. А досвід, коли ми граємо в Лізі чемпіонів, один із головних чинників.
— Як вважаєте, чи потрібно було повертати з «Іллічівця» Миколу Іщенка, навіть із урахуванням дискваліфікації Олександра Кучера в першому матчі з «Боруссією» (Іщенко просидів у запасі. — Д. Д.)? Зрозуміло, що це — прерогатива тренера, але захисник, на мій погляд, виглядав якимось розгубленим навіть на зборах.
— Виправдано чи ні, побачимо. Ми в Миколу віримо. Даємо йому шанс і можливість. Усе залежить од нього самого. У центральній зоні захисту ситуація була складна, бо Чигринський довго не грав, його замучили травми, в Кучера — дискваліфікація. Шанси на те, чи вийде на поле проти німців Дмитро, вимірювалися майже 50 на 50, брали сумніви щодо його фізичної готовності. Адже ми не можемо ризикувати… З іншого боку, Іщенко непогано виглядав у «Іллічівці», відтак ми вирішили його повернути.
— Можете прояснити ситуацію з Майконом. «Шахтар» підпише з ним контракт?
— Рішення щодо Майкона поки не ухвалене. Остаточно визначимося після турецьких зборів.
— Скажіть, навіщо було запрошувати Таргамадзе, який був лідером в «Олександрії», щоби віддати його потім в оренду в «Іллічівець»? Чому грузинському легіонеру шанс у «Шахтарі» не дається?
— Ми підписали Таргамадзе, бо, як ви сказали, він був лідером у команді, за яку виступав і показував відмінну гру. Наші скаути вважали, що в Давида є низка позитивних футбольних якостей, які допоможуть йому вирости в класного виконавця. Вважаємо, що він себе ще проявить. Правда, думали, це відбудеться значно раніше, процес же трохи затягнувся. Щодо шансу, то його ми готові надати будь-кому. Якщо, наприклад, Гречишкін доводить своєю грою, що готовий посперечатися за місце в основі, природно, даємо йому таку можливість. Та якщо футболіст досі не демонструє тієї гри, яку ми від нього чекаємо, то всі питання вже до нього…
«Щодо Раца рішення не ухвалене»
— Чи не здається вам даремним укладення коштів у трансфер Марко Девича, який не схожий на себе зразка в «Металісті»? Гравець із українським паспортом — це слабка втіха, враховуючи його зрілий футбольний вік…
— У нас велике терпіння (сміється). Чекаємо й сподіваємося, що Марко покаже все те, на що здатний.
— «Шахтар» — професіональний клуб із солідною репутацією в Європі. Але Ілсіньо свого часу його залишив, м’яко кажучи, негарно. Тепер, виходить, прийшов, покаявся за колишнє, його пробачили, він підписав хороший контракт, але не вийшов на свій колишній рівень. У чому причина? Може, не треба було його брати?
— Мені здається, це пов’язано з тим, що бразилець довго перебував поза клубом. Цей фактор дуже сильно вплинув на нього. Більш того, той Ілсіньо, який втік од нас, абсолютно інший, порівняно з тим Ілсіньо, який повернувся. І сьогодні стоїть завдання, щоби він усе надолужив.
Якщо людина зрозуміла свою помилку, усвідомила провину, то прощати треба теж уміти. Знаючи яким досвідом володіє Ілсіньо, як він може грати, ми ухвалили рішення надати йому шанс. Мірча Луческу довіряє бразильцю. Треба враховувати, що конкуренція на позиції, де виступає Ілсіньо, дуже висока. Водночас без конкуренції не буде якості.
— Не думаю, що один із колишніх лідерів «Карпат» Василь Кобін задовольняється сьогодні роллю запасного у «Шахтарі». На нього немає попиту чи клуб із якихось інших міркувань не хоче віддати його бодай в оренду?
— Ви ж знаєте, що на кожну позицію маємо по двоє-троє футболістів. Сьогодні виграти конкуренцію в Даріо Срни досить складно. Це нелегке завдання, оскільки Срна, я думаю, нині входить до десятки найкращих правих захисників Європи. Природно, ми хотіли, щоби Кобін зростав як футболіст. Коли його підписували, Василь дуже непогано себе проявляв, граючи гідно на багатьох позиціях.
— Свого часу ширилися чутки, що Едуарду, який вступає в гру найчастіше з лави для запасних, може залишити клуб.
— Мені здається, це тільки чутки, які знову «відправляли» його в Англію. Але особисто від Едуарду ніколи не чув, що він хоче кудись піти.
— Разван Рац сказав мені, що до літа клуб не залишить. Однак «Шахтар» не підписує з ним новий контракт. Більш того, недавно ви придбали лівого захисника Ісмаїлі з «Браги». Це означає, що Рац улітку отримає статус вільного агента?
— Усе залежить від самого Развана. Йому президент клубу прямо сказав, що ми запрошуємо Ісмаїлі, але якщо Рац і ще В’ячеслав Шевчук своєю грою змусять нас продовжити контракти, причому на кілька років, ми це зробимо. З іншого боку, розуміємо, хлопцям за 30, отож треба думати про майбутнє. Але, повторюся, якщо гравці витримають конкуренцію, продовжуватимемо контракти.
— Тобто крапки над «і» ще не розставлені?
— Звичайно, ні. Рішення не ухвалене.
— Як довго селекційна служба вела Ісмаїлі?
— Більше року.
— Пригадую також чутки, що Безус і Селін перебували в сфері інтересів «Шахтаря», але вибрали «Динамо». Чи справді чемпіон країни боровся за цих футболістів?
— За цих виконавців ми ніколи не боролися.
— До слова, чим структура селекційної служби донеччан відрізняється від моделі, наприклад, «Барселони» чи «Реалу»?
— Можу вам коротко розповісти про неї: наші скаути живуть і працюють у Бразилії, Аргентині, Центральній, Західній і Східній Європі. Перед трансферним вікном ми збираємося всі разом й аналізуємо кожного футболіста, який пропонується на ту чи іншу позицію. І кожен скаут переглядає цього гравця незалежно від того, з якого він регіону. Потім обговорюємо імена й ухвалюємо рішення. Й лише згодом усі кандидати, які в нас з’являються, пропонуються головному тренеру та президенту клубу. Вони також їх проглядають, аналізують усі «за» і «проти», після чого всі разом ще раз збираємося й, нарешті, ухвалюємо рішення. Ось, коротенько, так працює наша система. Наскільки вона відрізняється від системи селекції «Барси» або «Реала», не знаю. Думаю, принципи роботи майже однакові. Інше питання, як ухвалюються рішення? Наприклад, ви можете мати налагоджену систему скаутингу, але рішення можуть ухвалюватися не у відповідності з цією лінією. Це вже залежить від клубу. Словом, нюансів удосталь.
Дмитро ДОЙНІКОВ, «Український футбол».
