Валерий ГАЗЗАЕВ: "Украинцы, желаю вам отечественного тренера"
Екс-наставник національної збірної Росії ділиться досвідом наших сусідів, головну команду якої ось уже шість років очолюють іноземці
— Валерію Георгійовичу, не знаю, чи слідкуєте за національною збірною України, але в нас склалася дуже тривожна ситуація: команда не лише провалила старт відбору до чемпіонату світу (а заразом — увесь відбір), а й не має головного тренера. Так ось, щодо останнього: у вітчизняних ЗМІ все частіше побутує думка, що нам конче необхідний іноземець.
— Висловлю своє бачення ситуації дуже коротко, але суттєво: національну збірну будь-якої країни повинен очолювати винятково вітчизняний фахівець. Навіть за те, щоби це було прописано в правилах, які стосуються, на жаль, тільки гравців.
— Чому так категорично?
— Бо тому, що так і називається: «національна збірна України!» — у вашому випадку. Слухайте, існують же внутрішні традиції, звичаї, свій, домашній, світогляд на життя й футбол зокрема, існує власне віросповідання, мова, менталітет, характер. Внутрішні стосунки між людьми проявляються в різних країнах по-своєму. Тож переконаний: жоден закордонний фахівець не може перейняти все це тільки через професіоналізм (якщо такий присутній) чи контракт. Це просто неможливо, хоча й необхідно задля позитивних результатів.
— До речі, про результати: як ви їх оцінюєте за останні шість років для Росії, коли її по черзі очолювали Дік Адвокаат, Гус Хіддінк та нинішній наставник Фабіо Капелло?
— А що там оцінювати? На один чемпіонат світу не потрапили через фіаско в матчах плей-оф (йдеться про ЧС-2010 й поразку від Словенії з рахунком 0:1 після домашньої перемоги — 2:1. — А. В.), а на останньому чемпіонаті Європи осоромилися. Ось і весь результат цієї шестирічки (Олег Георгійович чомусь не згадав «бронзу» чемпіонату Європи-2008 під орудою Гуса Хіддінка. — А. В.)!
— Тобто, Росія, вважаєте, нині продовжує сумний досвід з іноземцями?
— Завжди ставився й ставитимусь до тренерів-іноземців на чолі збірних однаково. Завжди! Зрештою, якщо проаналізуєте світовий, а не лише російський, досвід, то переконаєтеся, що на чолі чужої збірної з іноземців досяг успіху лише один — тренер греків Отто Рехагель. Інші не можуть похизуватися результатами, лише доводячи мою думку, що в головній команді країни повинен і тренер бути «національним». Чого вам, українці, й бажаю!
— Гаразд, але тоді назвіть конкретне прізвище — ви ж бо знайомі з українськими фахівцями не лише з телекартинки… Хто, якщо не Олег Блохін?
— По-перше, хотів би через вашу газету передати привіт Олегові Володимировичу. Мене насправді схвилювали новини про його невтішний стан здоров’я. Тому, Олеже, не хворій, ми тут за тебе переживаємо!
Ну, а щодо вашого питання, то все ж утримаюся від конкретики. Сподіваюся, у вашій федерації працюють розумні люди, яким і потрібно зробити правильний крок. Свою ж думку з цього приводу я вже висловив.
Анатолій ВОЛКОВ, "Український футбол".
