Темур ПАРЦВАНИЯ: "В Металлурге довольно дружный коллектив - не такой, как в "Динамо"

Центральний оборонець запорізького «Металурга» не втрачає віри в «світле майбуття»

— Темуре, в одному з останніх інтерв’ю наставник вашої команди натякнув, що окремі підопічні, що називається, «плавлять» його…
— Ніхто нікого не «плавить»! Усі хлопці стараються, всі переживають із приводу нашого турнірного становища. Більше того: вважаю, що в матчі з «Волинню» намітилися позитивні зрушення в грі моїх партнерів: наприклад, ми мали багато моментів, аби забити. Просто не вийшло, зокрема, через те, що над нами висить і тисне страшна реальність у вигляді двох набраних очок у сезоні. Майже впевнений: якби почали більш-менш регулярно забивати м’ячі, вийшли б із піке. Повірте, нам самим уже набридло регулярно програвати!

— Про два залікові бали: вам відомо, що ви встановили антирекорд чемпіонату? І те, що саме така кількість очок була в активі «Металурга» після 10-ти турів сезону-2010/2011, за підсумком якого запоріжці вилетіли з ПЛ?
— Чесно кажучи, в статистиці не дуже орієнтуюся, проте ці цифри — так, вони жахають… Але впевнений: у нас є багато часу для виправлення прорахунків. Нам же, по суті, немає чого втрачати. Думаю, все, що треба, — виконувати настанови Віталія Володимировича. І не допускати елементарних ігрових помилок, як із «Волинню».

— Гра з лучанами була, до певної міри, «особливою»: якщо досі головною бідою «Металурга» вважався захист, то з «Волинню» сповна проявилися негаразди в центрі поля та нападі.
— Кажуть, що коли програє команда, винні всі — включно з тренером і керівництвом, а не лише конкретні виконавці чи лінії… Вважаю, що цей розгром стався через наші «дитячі» помилки, коли суперник забивав нам перші два м’ячі. Тому, до чого тут півзахист й напад? Хоча… Так, у нас є певні проблеми в атаці — бракує нам такого силового форварда…

— Не жалієте, що опинилися в Запоріжжі?
— Ні: по-перше, мене добре прийняли, по-друге, тут доволі дружний колектив — не так, як у «Динамо». Усе, що нам треба, — виграти. Хоча б одного разу…

Василь ЯВОРСЬКИЙ, "Український футбол".