Анатолий ДЕМЬЯНЕНКО: "Майкона ждут суды-пересуды"

Головний тренер «Волині» відповів на актуальні запитання, передусім — кадрові.

— Анатолію Васильовичу, ваша команда нині перебуває в середині турнірної таблиці, зігравши, між іншим, вже проти всіх чотирьох грандів чемпіонату.
— Уважаю це прийнятним результатом — саме з огляду на згадані вами поєдинки проти фаворитів. Проте зауважив би, що ми втрачали свої очки в домашніх матчах проти «Карпат» (1:1. — А.В.) і «Зорі» (2:2. — А.В.). Загалом же, після першого кола маємо за мету бути в першій шістці. Розумію, буде складно, але розглядаємо такі турнірні перспективи під кутом завдання від керівництва — потрапити до єврокубків.

— Торік «Волинь» була до цього близькою, поступившись на стадії півфіналу національного Кубка. Пригадується, після матчу чвертьфіналу проти «Арсеналу» журналіст «УФ» запитав у вас про готовність інфраструктури клубу й міста до єврокубків, й тоді ви сказали, що проблем у «Волині» в цьому аспекті дуже багато.
— Справді, головною проблемою й тепер залишається відсутність тренувальної бази. Утім, її будівництво в приміській зоні нині якраз у розпалі — об’єкт плануємо отримати в експлуатацію вже наступного літа. База буде надсучасною, адже матимемо всі необхідні умови для підготовки. Окрім цього, клуб займається створенням тренувальних полів, невдовзі матимемо й новий автобус. Загалом, проблем іще чимало, проте головним є рух уперед.

— Якщо говорити суто про команду, за останній час у ній теж відбулося багато змін, отож хочеться поговорити детальніше про окремих виконавців. Скажімо, недавно основним голкіпером «Волині» був Віталій Неділько, а нині він потрапляє до заявки, схоже, лише через відсутність травмованого Максима Старцева…
— Мої принципи давно відомі кожному — грають лише найсильніші. Віталій довгий час відновлювався після травми, й нині, перебуваючи в неоптимальній формі, є слабкішим, аніж той же Сергій Литовченко. Але на нього розраховую, бо вважаю, що в команді має бути троє сильних голкіперів.

— Не так давно ви заявили, що не розраховуєте на Яна Масла, та в останній момент внесли його до заявки на чемпіонат.
— Він — справжній професіонал, претензій щодо його ставлення до роботи в мене немає, але поки він програє конкуренцію, тож виступає за молодіжну команду.

— Не було бажання повернути його до стартового складу, скажімо, після розгромної поразки «Шахтарю»?
— Знаєте, впадати в крайнощі — найгірше, що міг зробити в тій ситуації. Якщо вже довіряю комусь, то треба продовжувати довіряти й в такі складні моменти, тож пара центральних захисників залишилися незмінною.

— Правда, що ви рекомендували Олегові Блохіну залучити до збірної Сергія Симініна?
— Не рекомендував, а висловив лише суб’єктивну думку, що цей футболіст зміг би допомогти збірній. Він — дуже обдарований захисник із лідерськими рисами. І, головне, він не зупиняється на досягнутому й прогресує з кожним матчем.

— Новачок команди Вадим Панас, якого придбали влітку, не зіграв за першу команду ще жодної хвилини. Невже його купували суто під нові правила, згідно з якими в заявці має бути четверо власних вихованців?
— Ні, сподівався, що він підсилить конкуренцію в колективі. Проте в нього це поки не виходить, що мене неприємно здивувало. Вадим грає за «дубль», але й там ми чекаємо від нього більшого.

— У другій частині минулого сезону одним із лідерів команди був Душан Савич, який у нинішньому чемпіонаті жодного разу не потрапив до заявки.
— Йому докучали травми, тож нині Душан лише оговтується, набирає форму в дублюючому складі.

— Чи могли б ви детальніше розповісти про темношкірого грузинського новачка Овонікоко?
— Ми за ним довгий час спостерігали. Овонікоко їздив особисто переглядати мій асистент Віктор Мороз, який був приємно вражений його грою. Тож рішення укласти угоду було одноголосним. Це — футболіст, який може зіграти як на вістрі нападу, так із глибини поля. Дуже сподіваюся, що він себе проявить у Луцьку, адже потенціал хлопця великий.

— Чому після перших турів говорили, що вірите в Шумахера, проте потім він раптово залишив команду?
— Бразилець знизив до себе вимоги й не відповідав рівню «Волині». Тримати на контракті такого футболіста — розкіш.

— Які перспективи Євгена Павлова грати з перших хвилин? Пригадується, часом у вас виникали з ним певні непорозуміння й ви не хотіли брати його на збори з основним складом.
— Нині жодних проблем не існує. У нього є шанс довести, що гідний грати в «старті». Проте поки що Павлов його не використав.

— Якби у вашому розпорядженні був Майкон, кого б ви використовували на вістрі: його чи Суботича?
— Складно сказати, адже на Майкона розраховувати не можу — хлопець заплутався в собі, разом із численними агентами й контрактами, тож на бразильця чекають суди-пересуди. А щодо його ігрових рис, то він цілком вписувався в мою концепцію й бачення футболу, тож точно допоміг би команді.

Анатолій ВОЛКОВ, «Український футбол».