Украина – Израиль. Пока ни одной победы

29 февраля сборная Украины проведет товарищеский матч против сборной Израиля. На данный момент эти команды сыграли между собой четыре игры – баланс явно в пользу наших соперников.

Товарищеский матч.
Украина – Израиль – 1:1 (0:0)
27.04.1993. Одесса. Стадион «ЧМП». 20 градусов. 8200 зрителей.
Судьи: Н.Левников (Россия), С.Сельменский, Л.Бавыкин (оба – Украина).
Украина: Ковтун, Попов, Беженар, Дирявка, Михайленко, Полунин, Похлебаев, Кандауров (Топчиев, 46), Мущинка (Гайдаш, 46), Леоненко, Коновалов. Тренер – Олег Базилевич.
Израиль: Гинзбург, Халфон, Хилел, Хазан, Шелах, Клингер, Банин, Р.Харази, Шварц, Атар, Охана (А.Харази, 38). Тренер – Шломо Шарф.
Голы: 0:1 А.Харази (55), 1:1 Коновалов (78).
Предупреждены: Беженар – Клингер, Банин, Хазан, А.Харази.

У місцевих бізнесменів матч української та ізраїльської національних збірних викликав підвищений інтерес. Керівник прес-центру Сергій Осташко із задоволенням повідомив, що спонсорами матчу стали десять різноманітних фірм і комерційних банків. Головним спонсором товариської зустрічі виступила фірма «Бінго».
Одесити організували кілька прес-конференцій та брифінгбольний матч між збірними України та Ізраїлю. З одного боку збірна одеських та неодеських журналістів й одеських нежурналістів. З другого – об’єднана команда футболістів України та Ізраїлю, спонсорів. Роль комісара виконував Зиновій Гердт. Саме на цій зустрічі вдалося з’ясувати, що українські футболісти, які грають в Ізраїльських командах, перебувають на перших ролях. Зокрема, колишній одеський захисник Сергій Третяк, мабуть, стане чемпіоном Ізраїлю в складі «Бейтар» (Ієрушалаїм). Іван Гецько з команди «Маккабі» (Хайфа) вже записав на свій рахунок 14 голів. А ось Андрій Баль розмовляє на івриті краще, ніж російською, і в наступному сезоні буде помічником головного тренера.
Футбольний день розпочали олімпійські збірні. Опівдні на стадіоні СКА вони зустрілися в очному поєдинку. Програючи, по ходу зустрічі наші земляки зуміли вирвати перемогу. За словами головного тренера олімпійської збірної України Володимира Мунтяна, завдання поставлені на звітний матч, підопічні виконали. Хоча ще є проблеми в обороні і в нападі.
У матчі національних збірних головний тренер нашої команди Олег Базилевич зробив ставку на дніпропетровських футболістів, які під керівництвом Миколи Павлова очолюють турнірну таблицю українського чемпіонату. Суперники одразу ж перейшли до активних дій. Спочатку деяку перевагу мали господарі. Вони прагнули якнайшвидше подолати середину поля. Півзахисники постійно постачали м’ячами Леоненка і Коновалова. З повним навантаженням працював голкіпер гостей Гінзбург, який ще два роки тому виступав за шотландський «Рейнджерс». Вже на другій хвилині зустрічі могли відзначитися Полунін з Коноваловим, які вийшли сам на сам з голкіпером, але не зуміли розпорядитися м’ячем. Ізраїльтяни відповіли кількома гострими контрвипадами. Один з яких ледве не завершився голом. Після сильного удару Хазана м’яч у кількох сантиметрах пролетів повз ворота.
Після перерви гості скористалися неузгодженістю наших захисників і Харазі відкрив рахунок.
Підопічні Базилевича відігралися за 12 хвилин до фінального свистка. Після розиграшу кутового першим до м’яча встиг Коновалов і головою переправив м’яч у сітку воріт збірної Ізраїлю.

Після фінального свистка головний тренер збірної України Олег Базилевич першим завітав на зустріч з журналістами:
«Порівняно з попередніми поєдинками, – сказав Олег Петрович, – які проводила національна команда України під моїм керівництвом – ця зустріч була дуже високого рівня. Ми вдячні ізраїльтянам за солідну, професійну гру. Адже вони використали свої можливості максимально і добилися такого результату, який можна було здобути у цьому поєдинку. Для тренерів української збірної звітна зустріч стала дуже інформативною. Адже ми вперше зустрічалися з суперником такого рівня. Це дасть нам змогу внести корективи в селекційну роботу, бо на фоні такого суперника чітко висвітлилися наші здобутки й прорахунки».
«Збірна України знову виступала без легіонерів».
«Тему «легіонерів» нині не ставимо. Адже вони досвідчені гравці і в кожному офіційному поєдинку будуть корисні збірній. Нині мова йде про пошук гідних партнерів «легіонерам». Тому свідомо не запрошували до національної команди українських футболістів, які грають у зарубіжних командах.
Місцеві журналісти поцікавилися в Базилевича, чому не запросили до збірної жодного одесита. На що Олег Петрович відповів: «Сподіваюсь, що «Чорноморець» підготує кандидатів до національної збірної. Адже така команда, як одеська, просто зобов’язана це зробити».

За словами головного тренера команди Ізраїлю Шломи Шерфа, він не випадково обрав у спаринг-партнери українців: незабаром ізраїльські футболісти у відбірковому матчі світової першості зустрінуться з командою Болгарії, яка за манерою нагадує українську. Та господарі піднесли нам сюрприз. Ми сподівалися, що вони гратимуть з одним форвардом, як це роблять болгари. Та Базилевич виставив двох форвардів. Після того, як Ізраїль перебрався із зони країн Океанії до європейської групи, кожний матч (зокрема і з командою України) приносить ізраїльтянам великий досвід.

М.Моторний «Український футбол» №14 1993р. (с.7)

Товарищеский матч.
Израиль – Украина – 1:0 (1:0)
15.03.1994. Хайфа. Стадион «Кирьят Елизер». Ясно. 17 градусов. 4000 зрителей.
Судьи: Д.Сахель, З.Ханан, Я.Ванхемо (все – Израиль)
Израиль: Гинзбург (Р.Коэн, 46), А.Харази, Клингер, Шелах (Битон, 60), Глам, Леви (Бен-Шимон, 46), Хазан, Беркович (Р. Харази, 46), Банин, Атар (Туржеман, 58), Охана. Тренер – Шломо Шарф.
Украина: Тяпушкин, Беженар, Дирявка, Коновалов (Турянский, 68), Леоненко, Лужный, Михайленко (Юрченко, 60), Полунин, Попов, Похлебаев (Жабченко, 82), Хомин (Букель, 79) Тренер – Олег Базилевич.
Гол: Банин (40, с пенальти).
Предупреждены: Турянский, Хомин.

Звичайно, господарі були в кращому становищі. У них у розпалі національний чемпіонам Та й ізраїльські легіонери в європейських клубах мають ігрову практику. Чого, на жаль, нашим ще бракує. Адже збірники зібралися разом лише після двох турів другого кола першості України.
Тому назвати нашу збірну зіграним колективом сьогодні важко. Це й підтвердив ізраїльський матч. Господарі впевнено володіли ініціативою. Найбільше турбот нашим захисникам завдавали Хазан з французького «Кана», Беркович з «Тоттенхема», Банін. Майже кожна їхня атака завершувалася ударом по воротах Тяпушкіна, і лише впевнена його гра не дозволила ізраїльтянам забити принаймні ще два-три м’ячі.
А що ж наші? Вже на першій хвилині зустрічі міг відзначитися капітан команди Олег Лужний. Він стрімко пройшов правим флангом до штрафного майданчика, але сильний удар прийшовся в голкіпера Гінзбурга. На 30-й хвилині Лужний знову повторив свій рейд до воріт господарів, але й цього разу його сильний удар парирував ізраїльський голкіпер.
Найнеприємніше трапилося на 15-й хвилині, коли місцевий арбітр призначив, як на мене, сумнівний пенальті. Його чітко реалізував Хазан. Та чомусь через кілька хвилин свисток арбітра промовчав, коли наші захисники грубо обійшлися з форвардом суперників. Навів цей епізод, бо згадав, як напередодні матчу Іван Гецько, який грає за місцеву команду, розповідав про тамтешніх арбітрів. Хоч вони й непідкупні, але часто правила трактують по-своєму.
Гру підопічних я попросив прокоментувати головного тренера національної збірної України Олега Базилевича.
«Вперше за роки існування національної команди, – говорить Олег Петрович, – ми спробували зіграти найоптимальнішим складом, який на сьогодні можна сформувати в українському футболі. Пригадайте, у Хорватії ми грали без динамівців, які перебували на зборах, в Америці виступали без дніпропетровців. А ось в Ізраїлі вдалося об’єднати під прапором національної збірної два провідні клуби України. Крім того, щоб зіграти проти такої кваліфікованої команди, якою нині є збірна Ізраїлю, потрібні постійні контакти, щоб об’єднати гравців загальною ігровою ідеєю. Лише після цього можна говорити про серйозний результат. Це одна з причин нашої поразки.
На сьогодні наші хлопці ще не достатньо фізично готові до подібних міжнародних матчів. Хотів би, щоб мене зрозуміли, правильно. Я не прагну виправдатися перед уболівальниками. Адже наших прихильників цікавить позитивний результат. І все-таки проведення такого міжнародного поєдинку в перерві між черговими матчами національної першості, в деякій мірі знімає вину за поразку з гравців і тренерів.
Мене як тренера нині не дуже хвилює результат, який для нас значення не має. У нас не вийшло в плані змісту самої гри. Адже фізична і психологічна готовність ще далека до ідеальної. Тепер перед матчем 25 травня з командою Білорусі ми врахуємо досвід підготовки до міжнародних матчів. Скоригуємо підготовку так, щоб максимально підготуватися до зустрічі з білорусами».

М.Моторний «Український футбол» №8 1994р. (с.2)

Украина – Израиль – 0:0, пенальти 3:5
15.08.2005. Киев. Кубок Лобановского. ½ финала.
отчет о матче

Израиль – Украина – 1:1 (1:0)
07.02.2007. Рамат-Ган. Товарищеский матч.
Голы: 1:0 Бадир (38), 1:1 Калиниченко (73).
протокол матча
отчет о матче