Брызги "Артемовского" - еще впереди

Як і для всього київського "Динамо", для одного з лідерів команди Артема Мілевського рік, що минає, видався неоднорідним, досить суперечливим. Утім, напевно, позитиву було все ж більше, тож до весняної частини сезону - під орудою нового-старого наставника Юрія Сьоміна - форвард готуватиметься з оптимістичним настроєм.

Найкращий бомбардир попереднього чемпіонату України, завоювавши цей титул уперше в кар’єрі, очевидно, сподівався знову відчути смак лігочемпіонських баталій, однак до групової стадії найпрестижнішого з клубних турнірів киян, як відомо, не пустив "Аякс". Тож Артему з партнерами довелося торувати шлях у весну в новому для колективу змаганні - Лізі Європи УЄФА. Незважаючи на важкий початок - усього одне очко в двох стартових поєдинках, динамівці посіли у своєму квартеті перше місце, здобувши право схрестити зброю з турецьким "Бешикташем". І у цьому успіхові - очевидна заслуга Мілевського, котрий із п’ятьма голами входить до кола найвправніших голеадорів турніру, поступаючись лише Фалькао з "Порту".

"Загалом же, в усіх турнірах, я провів у першій половині сезону 15 м’ячів, це найкращий показник у команді, - підсумовує гравець. - Тож 2010-й можу вважати цілком вдалим для себе. Та й "Динамо" останнє завдання року виконало - здобуло путівку до плей-офф Ліги Європи. Отже, попри критику, попри відверто невдалі матчі, вважаю ці дванадцять місяців дуже плідними для себе".

На складному для динамівців етапі, після відставки Валерія Газзаєва, саме Мілевський узяв на себе підзабуті повноваження справжнього лідера. Прийшов кураж, повернулося чуття гола. Зокрема, нападник оформив покер у зустрічі з "Іллічівцем". Однак і прикрощів вистачало. Фортуна за щось прогнівилася на Артема - протягом нетривалого періоду він не забив три 11-метрові, причому два з них - у дуелях із БАТЕ (Ліга Європи) та "Металістом" (принципова суперечка за друге місце в національній першості) - коштували біло-синім очкових втрат. Особливо дошкульним був промах у зустрічі з білорусами, співвітчизниками уродженця Мінська. Тому на матч-відповідь Мілевський налаштовувався з особливим настроєм. Яскрава перемога (4:1) стала найпереконливішою відповіддю скептикам і зухвальцям зі стану суперників.

"Так, для мене було принципово обіграти БАТЕ в Мінську, моєму рідному місті, - посміхається динамівець. - Усі слова залишилися поза полем, там треба було доводити ділом - хто є хто. Радий, що вдалося розставити крапки над "і". Я обіцяв - я забив. Ми дещо довели, причому не лише опонентам, а й самим собі. Той успіх - заслуга всієї команди".

Прихід до керма "Динамо" Юрія Сьоміна має стати додатковим стимулом для Артема, котрий свій попередній злет пережив якраз під час роботи в Києві тепер уже колишнього наставника московського "Локомотива". Сьомін, до речі, волів бачити форварда у складі залізничників, вважаючи, що нападник такого класу неодмінно посилив би колектив, тим більше - поруч із своїм найближчим приятелем Олександром Алієвим. Поки питання можливого повернення Алієва до "Динамо" активно мусується пресою та вболівальниками, Мілевський розмірковує, що такий розвиток подій пішов би на користь і київській команді, і збірній України.

"У чемпіонаті Росії Сашко став найкращим за системою "гол+пас". Пам’ятаю, і в "Динамо" - у сезоні-2008/09 - він ефективно діяв за обома критеріями. Після його передач і я особисто не один гол провів, - згадує Артем. - Можливо, не зовсім коректно обговорювати його гіпотетичний перехід, але те, що з радістю знову грав би з Алієвим в одній команді, не приховуватиму. Я заробляю багато штрафних, а Сашко - майстер їх виконання".

Згідно статистики УЄФА, Мілевський лідирує серед учасників поточного розіграшу Ліги Європи за кількістю скоєних на ньому фолів, суттєво випереджаючи найближчого переслідувача. Алієв же і в "Локо", і в національній команді з убивчою одноманітністю "розстрілював" чужі ворота, незважаючи на відстань.

За спостереженнями фахівців, Алієв за останній час значно "подорослішав", чому сприяли одруження й поява дитини.

Артем поки вільний від шлюбних обов’язків, але, на думку президента київського "Динамо" Ігоря Суркіса, також справляє враження людини не лише чуйної, а й мудрої, до того ж - щоб там не стверджувала "жовта" преса - він абсолютний професіонал у питаннях режиму. Недарма, напевно, саме Мілевський надягає капітанську пов’язку за відсутності свого старшого партнера по нападу Андрія Шевченка.

Восени Артем подовжив контракт із "Динамо", де ось-ось розпочне підготовку до нової цікавої сторінки своєї спортивної кар’єри. Як завжди, амбітний, він згадує найкращі матчі команди під керівництвом Сьоміна в Лізі чемпіонів і Кубку УЄФА, а також радить київським уболівальникам передчасно не віддавати українське золото "Шахтареві", від якого динамівці наразі відстають на 13 очок. "Ми ще поборемося, - каже Мілевський. - Рік тому наш гандикап перед гірниками складав сім пунктів, а чемпіонами стали саме вони. Це - футбол, він непередбачуваний, отже, і в нас є шанс..."